Постанова

від 27.01.2014 по справі 801/11126/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 січня 2014 р. Місто Сімферополь, 11 годин 00 хвилин. Справа №801/11126/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., за участі секретаря судового засідання Семякіна П.І., особисто позивача, представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення.

ВСТАНОВИВ:

Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим (також далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (також далі-відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3 400,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, у строк передбачений законом, не погашено заборгованість зі сплати штрафу вищезазначеному розмірі, накладеного позивачем за порушення приписів ч.1 ст.16 Закону України "Про рекламу" в частині недотримання встановлених законом вимог порядку розміщення реклами у.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов з підстав в ньому зазначених.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечив, пояснивши, що не допускав порушень законодавства про рекламу, а рішення про накладення штрафних санкцій прийнято з порушенням строку.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

ОСОБА_2 зареєстровано у якості фізичної особи-підприємця 28.04.2005 Білогорською районною державною адміністрацією АР Крим за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.15).

За результатами проведеної 18.03.2013 посадовою особою Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим - головним фахівцем відділу контролю в сфері реклами Акуловим П.В. складено протокол від 18.03.2013 № 647 про порушення законодавства про рекламу згідно до якого, в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Білогорск на відкритій місцевості, за адресою: вул. Луначарського, 17, біля магазину "Подвал" зафіксовано факт встановлення на тротуарі спеціальної рекламної конструкції (стопер) з рекламною інформацією, з наступним змістом: "Магазин мир одягу та взуття, ковдри, блузи, джинси, брюки, спідня білизна, дитячий одяг, туфлі кросівки шлепанці, балетки, матраці, пледи, подушки магазин свитязь "Подвал" та "магазин одягу та взуття чоловічої, жіночої та дитячої, одіяла, пледи, матраци та т.п.". Дана зовнішня реклама розповсюджена з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого Виконавчим комітетом Білогірської міської ради), що також порушує вимоги п. 44 Постанови КМУ від 29.12.2003 № 2067 "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами", а саме: рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії (а.с.11).

Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим на адресу ФОП ОСОБА_2 направлено вимогу від 18.03.2013 № 02-03/647 про надання інформації та документів стосовно вартості розповсюджуваної реклами, свідоцтва про державну реєстрацію ФОП та свідоцтво про сплату податків, дозволу на розміщення рекламного носія та інші, та запропоновано надати пояснення по факту даного порушення та інформацію про усунення порушення із встановленим строком її надання до 10.04.2013. Також повідомлено суб'єкта господарювання про те, що у разі ненадання або надання завідомо неправдивої інформації про вартість розповсюдженої реклами спеціально уповноваженому центральному органу влади у сфері захисту прав споживачів, у відповідності до ч. 6 ст. 27 Закону України "Про рекламу", до нього можуть бути застосовані штрафні санкції (а.с.9).

Названа вимога направлена на адресу відповідача та отримана останнім 28.03.2013, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення (а.с.10).

15.04.2013 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим, на підставі протоколу про порушення законодавства про рекламу від 18.03.2013 № 647, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами", прийнято рішення про початок розгляду справи стосовно ФОП ОСОБА_2 за недотримання вимог ч. 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" (а.с. 8).

08.04.2013 ФОП ОСОБА_2 надано письмові пояснення стосовно встановлених Інспекцією порушень, в яких вказано, що рекламні носії прибрані, але інформацію про їх вартість на даний час він надати не може, у зв'язку з чим зобов'язується у подальшому дотримуватись чинного законодавства (а.с.12).

25.06.2013 посадовими особами Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим відносно ФОП ОСОБА_2 складено протокол № 25 засідання по справі за порушення законодавства про рекламу, в якому зазначено що дана зовнішня реклама розповсюджена з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" (без дозволу на розміщення зовнішньої реклами, виданого Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради), що також порушує вимоги п. 44 Постанови КМУ від 29.12.2003 № 2067 "Про затвердження типових правил розміщення зовнішньої реклами", а саме: рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування власника конструкції, номера дозволу, та строку його дії (а.с.7).

На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 25.06.2013 № 25 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим прийнято рішення від 25.06.2013 № 180 про накладення штрафних санкцій відповідно до Постанови КМУ № 693 від 26.05.2004 "Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу", відповідно до якого на ФОП ОСОБА_2, згідно до ч. 7 ст. 27 Закону України "Про рекламу", як на розповсюджувача, який розповсюджував рекламу самостійно і винного у недотриманні встановлених законом вимог порядку розміщення і утримання реклами, у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої реклами з порушенням вимог ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" накладено штраф в розмірі 200 н.м.д.г. (що становить 3400,00 грн.).

Вказане рішення про накладення штрафних санкцій позивачем направлено 27.06.2013 на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, яке отримано останнім 09.07.2013, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.6).

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюється Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-ХІІ зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1023-ХІІ).

З положень ч.1 ст. 5 Закону № 1023-ХІІ держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Згідно ч. 3 ст. 5 Закону № 1023-ХІІ, захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 26 Закону України від 03.07.1996 №270/96-ВР "Про рекламу" зі змінами та доповненнями (далі - Закон України № 270/96-ВР) контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами тощо.

Частина друга статті 26 Закону України № 270/96-ВР передбачає, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Крім того, відповідний орган державної влади має право: 1) вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства; 2) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 3)надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень; 4) приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження; 5) приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п'ять робочих днів до дати розгляду справи.

Крім того, ч. 3 ст. 26 Закону України № 270/96-ВР передбачено, що рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: 1) бути присутніми на засіданні державного органу під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; 2)подавати необхідні документи, давати пояснення; 3) отримувати копію протоколу засідання та рішення державного органу, прийнятого щодо них; 4) оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного державного органу та його посадових осіб до суду.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Про затвердження Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі" від 09.11.2011р. № 206, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 за №1337/20075, зі змінами та доповненнями (далі - Положення № 206), територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - інспекції). Інспекції підпорядковуються Державній інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція). Голови місцевих держадміністрацій координують діяльність інспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на інспекції завдань.

Пунктом 2 Положення № 206 передбачено, що інспекції у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Мінекономрозвитку, дорученнями Міністра економічного розвитку і торгівлі України, його першого заступника та заступника, наказами Держспоживінспекції, дорученнями Голови Держспоживінспекції, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування та цим Положенням.

Відповідно до п. 3 Положення № 206 завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Згідно з пп. 4.1 п. 4 Положення № 206 інспекції відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

Також відповідно до пп. 6.1.12. пп. 6.1 п. 6 Положення № 206 інспекції мають право вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надання документів, усних чи письмових пояснень, відео- та звукозаписів, іншої інформації, необхідної для здійснення інспекціями повноважень щодо контролю за додержанням законодавства про рекламу.

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України № 270/96-ВР розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Під час видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг проводиться відповідно до цього Закону за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власниками та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Стягнення плати за видачу дозволів забороняється.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" (далі - порядок № 693) зі змінами та доповненнями затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу. Відповідно до п. 1 Порядку № 693 він регулює питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав).

Відповідно до абзацу 4 п. 2 порядку № 693 штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у таких розмірах:

- сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі. У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктами 9, 10 Порядку № 693 передбачено, що підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів. Протокол про порушення законодавства про рекламу подається Держспоживінспекції або її територіальним органам за місцем вчинення порушення. Протокол розглядається у місячний строк.

Під зовнішньою рекламою розуміється - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг (ч. 1 ст. 1 Закону України №270/96-ВР).

Типові правила розміщення зовнішньої реклами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.03 року № 2067 зі змінами та доповненнями (далі - Типові правила), регулюють відносини, що виникають у зв'язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом 44 Типових правил встановлено, що рекламні засоби забезпечуються маркуванням із зазначенням на каркасі рекламного засобу найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номера його телефону, дати видачі дозволу та строку його дії.

Відповідно до п. 2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами надано визначення поняття "спеціальні конструкції" - це тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

Суд зазначає, що повноваження відповідача отримувати необхідну інформацію від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю прямо передбачені ст. 26 Закону України № 270/96-ВР та пунктом 13 Порядку № 693.

Більш того, зазначеними нормами передбачений обов'язок зазначених осіб надати таку інформацію контролюючому органу, яким у спірних правовідносинах виступає Інспекція у справах захисту прав споживачів в АР Крим.

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим має право вимагати від ФОП ОСОБА_2 надання матеріалів та документів, в яких вказано вартість розповсюджуваної реклами, дозвільних документів на розміщення реклами та направляти про це вимоги особі, яка є зобов'язаною за цією вимогою надати такі документи.

Як убачається з матеріалів справи, пояснень відповідача, останнім не подано позивачу, на його запит, матеріалів та документів, які б підтверджували вартість розповсюдженої реклами.

Згідно ч. 6 ст. 27 Закону України № 270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 10 пункту 2 Порядку № 693 встановлено, що штрафи відповідно до статті 27 Закону України "Про рекламу" накладаються у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами її виготовлення та/або розповсюдження.

Також, відповідно до ч. 7 ст. Закону України № 270/96-ВР у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно пп. 6.1.11 п. 6.1 ч. 6 Положення № 206 Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у сфері захисту прав споживачів мають право, зокрема подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

Пунктом 6.5 положення № 206 визначено, що Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі мають право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Суд зазначає, що відповідачем не оскаржено рішення позивача № 180 від 25.06.2013, а наведені доводи відповідача, не спростовують виявлених перевіркою порушень законодавства про рекламу.

Враховуючи те, що відповідачем самостійно не сплачені штрафні санкції, відповідних доказів ним не надано, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 штрафу в розмірі 3400,00 грн., такими що ґрунтуються на законі та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини 2 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, суд присуджує всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судової експертизи.

Зважаючи, що позивача ухвалою суду від 09.12.2013 звільнено від спати судового збору - відсутні підстави для розподілу судових витрат.

У судовому засіданні 27.01.2014. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету Білогірського району Автономної Республіки Крим (р/р 31113106700067, відкритий в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 37897587, код податку 21081100) заборгованість зі сплати штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 3 400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

На постанову прийняту згідно частини третьої статті 160 КАС України (у разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови) апеляційна скарга подається протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії постанови.

Постанову може бути оскаржено до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя підпис Аблякимов Е.Е.

Постанову у повному обсязі складено 03.02.2014