Ухвала

від 03.02.2014 по справі 915/109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

03 лютого 2014 року Справа № 915/109/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві матеріали заяви про вжиття запобіжних заходів до пред'явлення позову

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквавіта", вул. Боричів Тік, 33/6, літера А, м. Київ, 04070

особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: Компанія "МФХ" (MFH Maritime Fleet Handling)

адреса: PO Box 11726, 58, Suhaimi bin-Hamad Street, Doha, Qatar

адреса: Office 3 2 nd Floor, El Emadi Enterprises Building 68, PO Box 11726, 58, Salwa Road, Doha, Qatar

за участю заінтересованих осіб:

Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт", вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020;

ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", вул. Заводська, 23, м. Миколаїв, 54020

за участю представників:

від заявника: Тимофеєв Денис Володимирович, довіреність б/н від 27.01.2014 року;

від особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи: представник не викликався;

від заінтересованої особи ДП "Миколаївський морський торговельний порт" представник не з'явився;

від заінтересованої особи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" Барбін Валерій Валерійович, довіреність № 3512 від 27.12.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аквавіта" із заявою про вжиття запобіжних заходів вх. № 1599/14 від 30.01.2014 року, в якій заявник просить суд:

1) накласти арешт на моторне судно Pacific Future, що зареєстроване під прапором Сент-Кітс і Невіс та має номер IMO 9177636, що належить Компанії "МФХ" (MFH Maritime Fleet Handling) та знаходиться в акваторії морського порту Миколаїв;

2) заборонити посадовим особам Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та його філій, а також капітану Миколаївського морського порту оформляти вихід моторного судна Pacific Future, що зареєстроване під прапором Сент-Кітс і Невіс та має номер IMO 9177636 до скасування запобіжних заходів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2014 року (п'ятниця) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіта" про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду, розгляд заяви в судовому засіданні призначено на 03.02.2014 року (понеділок). Повідомлено та викликано в судове засідання заінтересованих осіб Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" та ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", вирішено провести розгляд вказаної заяви без виклику особи, щодо якої вживаються запобіжні заходи.

Про дату, час та місце розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів повідомлено заявника, а також заінтересованих осіб шляхом направлення 31.01.14 року телефонограми (арк. справи 131) та копій ухвал (арк. справи 1-2).

В судовому засіданні 03.02.14 року представником заявника ТзОВ "Аквавіта" на виконання вимог ухвали суду від 31.01.14 року подано суду довіреність на підтвердження наявності повноважень, зокрема, на підписання заяви про вжиття запобіжних заходів (арк. справи 134).

В судовому засіданні 03.02.14 року представником заінтересованої особи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" подано суду Довідку, в якій зазначено, що станом на 15:00 год. 03.02.14 року судно Pacific Future не перебуває в акваторії Миколаївського морського порту (арк. справи 136).

В судовому засіданні 03.02.14 року представником заявника ТзОВ "Аквавіта" заявлено усне клопотання про залишення заяви про вжиття запобіжних заходів без розгляду, мотивоване тим, що заявник не виконав вимог ухвали суду від 31.01.14 року щодо подання суду доказів, які підтверджують, що процесуальні дії, які належить провести згідно заяви про вжиття запобіжних заходів повинні вчинятись господарським судом Миколаївської області (ч. 2 ст. 16, ст. 43-4 ГПК України).

Розглянувши подане клопотання, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України неподання позивачем витребуваних судом документів без поважних причин або нез'явлення представника позивача у судове засідання на виклик суду незалежно від причин є підставами для залишення позову без розгляду.

Таким чином, наведена норма встановлює дві окремі та самодостатні підстави для залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з останніми змінами від 17.12.2013 року при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.14 року судом було зобов'язано заявника подати суду:

- докази наявності у представника повноважень на підписання заяви про вжиття запобіжних заходів;

- докази які підтверджують, що процесуальні дії які належить провести згідно заяви про вжиття запобіжних заходів повинні вчинятись господарським судом Миколаївської області (ч. 2 ст. 16, ст. 43-4 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення без розгляду поданої заяви про вжиття запобіжних заходів з огляду на наступне.

Як вказано вище, заявником подано суду докази наявності у представника повноважень на підписання заяви про вжиття запобіжних заходів. Щодо невиконання заявником вимог в частині надання доказів, які підтверджують, що процесуальні дії, які належить провести згідно заяви про вжиття запобіжних заходів повинні вчинятись господарським судом Миколаївської області (ч. 2 ст. 16, ст. 43-4 ГПК України), то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 43-4 ГПК України заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії , з повідомленням заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно , або порту реєстрації судна.

Відтак, заявник мав подати суду докази знаходження судна, про накладення арешту на яке заявлена вимога, саме в акваторії морського порту Миколаїв. Натомість, вказана інформація повідомлена суду заінтересованою особою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України", про що подано, як вказано вище, відповідну Довідку (арк. справи 136).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення без розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів, оскільки витребувана інформація наявна в суду станом на день розгляду заяви в судовому засіданні. Підстави стверджувати про неможливість розгляду даної заяви в суду відсутні. Відтак, в задоволенні клопотання судом відмовлено.

Представник заявника в судовому засіданні 03.02.2014 року подану заяву про вжиття запобіжних заходів підтримав та просив суд її задовольнити. В обґрунтування поданої заяви зазначив наступне.

03 вересня 2007 року ТзОВ «Аквавіта» уклало договір з ТзОВ "Універсальні морські послуги" про надання посередницьких послуг з авіаперевезень. Відповдно до умов договору ТзОВ «Аквавіта» взяло на себе зобов'язання по наданню посередницьких послуг ТзОВ "Універсальні морські послуги" на території України щодо бронювання та оформлення авіаквитків на міжнародні та внутрішні рейси. ТзОВ "Універсальні морські послуги" здійснювало замовлення авіаквитків для моряків, які здійснюють посадку на/з судна Pacific Future (IMO 9177636) від імені та в інтересах власника судна.

Між компанією ТзОВ "Універсальні морські послуги" та компанією "Сі Менеджмент Лтд." («Sеа Маnagement LTD.»), що діяла в інтересах власника судна, було укладено Стандартну угоду управління екіпажу (Витрати-плюс винагорода) від 21 вересня 2005 року.

На момент укладання договору про надання посередницьких послуг з авіаперевезень зареєстрованим власником судна Pacific Future перебувала компанія МАСНІКО САRRIER ІNС, Ліберія.

Відповідно до Акту звірки заборгованість за договором про надання посередницьких послуг з авіаперевезень перед заявником ТзОВ "Аквавіта" станом на 03 червня 2013 року складає 257 986, 00 доларів США. Зазначена сума заборгованості підтверджується бухгалтерською довідкою станом на 28 січня 2014 року.

Керуючись п. 1 Статті 259 Цивільного Кодексу України Сторони встановили позовну давність за Договором про надання посередницьких послуг з авіаперевезень у вісім років.

Представником заявника також зазначено, що відповідно до угоди, укладеної 17 вересня 2013 року між Банком «Амстердам Трейд Банк Н.В.» (Amsterdam Trade Bank N.V.) та Компанією «МФХ» (МFН) право власності на судно Pacific Future (ІМО № 9177636) перейшло до Компанії «МFН» (МFН Маritime Fleet Handling).

Таким чином, Компанія «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling) має сплатити заявнику суму боргу за послуги щодо бронювання та оформлення авіаквитків на міжнародні та внутрішні рейси для моряків, які здійснюють посадку на/з судна Pacific Future (ІМО № 9177636) еквівалентну 257 986, 00 доларів США. На момент подання заяви оплата не була здійснена боржником.

Представником заявника також зазначено, що боржник не має іншого майна на території України, відкритих поточних рахунків, окрім моторного судна Pacific Future, що зареєстроване під прапором Сент-Кітс і Невіс та має номер ІМО 9177636, яке може покинути порт Миколаїв в будь-який момент, у зв'язку з чим у заявника є обґрунтовані підстави вважати, що вимоги заявника щодо оплати боргу залишаться незадоволеними.

Із посиланням на приписи Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, яка набула чинності для України 16.05.2012 року, ч. 2 ст. 16, ст. 43-1, 43-2 ГПК України заявник просив суд заяву задовольнити.

Особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, Компанія "МФХ" (MFH Maritime Fleet Handling) з метою своєчасного захисту прав та інтересів заявника, а також обмеженого законом дводенного строку розгляду заяв про вжиття запобіжних заходів згідно ухвали суду від 31.01.14 року в судове засідання 03.02.14 року не викликалась.

Заінтересована особа ДП "Миколаївський морський торговельний порт" явку повноважного представника у судове засідання не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Представник заінтересованої особи ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" в судовому засіданні 03.02.2014 року повідомив суд, що станом на 15:00 год. 03.02.14 року судно Pacific Future не знаходиться в акваторії морського порту Миколаїв, на доказ чого суду подано Довідку від 03.02.14 року. Вирішення питання щодо вжиття запобіжних заходів представник заінтересованої особи залишив на вирішення суду.

Розглянувши подану суду заяву про вжиття запобіжних заходів, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши та оцінивши усі подані до матеріалів заяви докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

03.09.2007 року між ТзОВ "Аквавіта" (далі - заявник, Виконавець) та ТзОВ "Універсальні морські послуги" (далі - Замовник) укладено Договір про надання посередницьких послуг з авіаперевезень (далі - Договір) (арк. справи 12-16).

Умовми Договору про надання посередницьких послуг з авіаперевезень сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по наданню посередницьких послуг Замовнику на території України щодо бронювання та оформлення авіаквитків на міжнародні та внутрішні рейси. Замовник здійснює замовлення авіаквитків для моряків, які здійснюють посадку на/з судна РАСІFІС FUTURE (ІМО № 9177636). Зареєстрований власник - МАСНІКО САRRIER INC, Ліберія. Sea Management LTD є компанією, що здійснює управління вищезазначеним судном.

Відповідно до п. 2.4 Договору Замовник від імені власника судна РАСІFІС FUTURE (ІМО № 9177636) підписує акти виконаних робіт (послуг) та Акти звірки взаєморозрахунків щодо предмету даного Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Замовник підтверджує, що оплату за авіаквитки здійснює власник судна РАСІFІС FUTURE ІМО 9177636 або управляючий судном на підставі виставлених Виконавцем рахунків.

Відповідно до п. 3.2 Договору вартість послуг за даним Договором визначається в кожному окремому випадку згідно тарифів авіакомпаній з урахуванням сервісного збору та зазначається у відповідному рахунку.

Відповідно до п. 3.3 Договору Виконавець виставляє рахунки на підставі підтверджених заявок.

Відповідно до п. 3.4 Договору власник судна РАСІFІС FUTURE (ІМО # 9177636) або управляючий судном перераховує плату за авіаквитки на поточний рахунок Виконавця протягом трьох календарних днів з дати виставлення Виконавцем рахунку.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку якщо Замовник та Виконавець не знайдуть консенсусу під час розгляду спору, вони передадуть спір на розгляд господарського суду в Україні у відповідності до чинного законодавства України. Досудове врегулювання спору не обов'язкове. До даного договору застосовуватиметься матеріальне право України.

Відповідно до п. 8.2.3 Договору у разі невиконання обов'язків за цим Договором особами, що діють в інтересах власника судна РАСІFІС FUTURE ІМО 9177636, Виконавець має право в погашення боргу звернути стягнення на майно - судно РАСІFІС FUTURE ІМО 9177636.

Як вбачається з Договору про надання посередницьких послуг з авіаперевезень ТзОВ "Універсальні морські послуги" є юридичною особою у відповідності до законодавства України та діє від імені та в інтересах власника судна РАСІFІС FUTURE ІМО 9177636 на підставі Статуту та Стандартної угоди управління екіпажем (витрати плюс винагорода) від 21.09.05 року, що укладена з Sеа Маnagement LTD, що є юридичною особою у відповідності до діючого законодавства Великобританії.

До матеріалів заяви подано Угоду від 21.09.05 року (без додатків), укладену між ТзОВ "Універасальні морські послуги" та компанією "Сі Менеджмент Лтд." («Sеа Маnagement LTD.»), що діяла в інтересах власника судна, строк дії якої встановлено з 03.10.05 року по 30.12.08 року (арк. справи 20).

Отже, як вбачається з поданих документів на момент укладання Договору про надання посередницьких послуг з авіаперевезень зареєстрованим власником судна Pacific Future перебувала компанія МАСНІКО САRRIER ІNС, Ліберія.

З поданого суду Акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками ТзОВ "Аквавіта" та ТзОВ "Універсальні морські послуги", заборгованість за Договором про надання посередницьких послуг з авіаперевезень на користь ТзОВ "Аквавіта" станом на 03 червня 2013 року складає 257 986, 00 доларів США (арк. справи 31).

Підставою для звернення до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів, як вказує заявник ТзОВ "Аквавіта", є наявність заборгованості Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар (судновласника) за послуги щодо бронювання та оформлення авіаквитків на міжнародні та внутрішні рейси для моряків, які здійснюють посадку на/з судна Pacific Future (ІМО № 9177636) еквівалентну 257 986, 00 доларів США, яка на момент подання заяви не оплачена. Компанія «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар має сплатити заявнику суму боргу, оскільки відповідно до Угоди, укладеної 17 вересня 2013 року між Банком «Амстердам Трейд Банк Н.В.» (Amsterdam Trade Bank N.V.) та Компанією «МФХ» (МFН) право власності на судно Pacific Future (ІМО № 9177636) перейшло до цієї компанії.

При розгляді заяви судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення , має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття передбачених статтею 43-2 цього Кодексу запобіжних заходів до подання позову.

Частиною першою ст. 43-4 ГПК України передбачено, що заява про вжиття запобіжних заходів розглядається не пізніше двох днів з дня її подання господарським судом, в районі діяльності якого належить провести ці процесуальні дії, з повідомленням заінтересованих осіб. Однак неявка їх не перешкоджає розглядові заяви.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 (з останніми змінами від 17.12.13 року) заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 (з останніми змінами від 17.12.13 року) у вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника;

- забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи;

- наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і можливим предметом позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК;

- імовірності настання обставин, зазначених у статті 43-1 ГПК;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Вказана правова позиція викладена також в п. 4, 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 року № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів".

Таким чином, заявник, зокрема, має подати докази, достатні для впевненості в тому, що його право порушується або невідворотно буде порушено.

При цьому, судом враховано наступне.

Порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 3702-VI від 07.09.2011 року та яка набула чинності для України 16.05.2012 року, а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України "Арешт суден".

Відповідно до ст. 4 Конвенції на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Відповідно до ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває судно , або порту реєстрації судна.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 41 Кодексу торговельного мореплавства судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії.

Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог , зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України .

Відповідно до ст. 42 Кодексу торговельного мореплавства судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.

Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов'язаних з рятуванням судна.

Статтею 43 Кодексу торговельного мореплавства встановлено умови, за яких судно може бути арештовано. Так, відповідно до вказаної статті судно, стосовно якого виникли морські вимоги , може бути арештовано тільки за наявності хоча б однієї з таких умов:

а) вимога входить до категорії привілейованих вимог згідно з пунктами 1, 2, 3-5 і 7 статті 359 цього Кодексу;

б) вимога грунтується на зареєстрованій заставі судна;

в) вимога стосується права власності на судно або володіння ним;

г) вимога, не зазначена у підпунктах "а", "б" і "в" цієї статті, але якщо особа, якій судно належить на праві власності на час виникнення вимоги, несе відповідальність за цією вимогою і є його власником на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна;

- фрахтувальник судна за бербоут-чартером несе відповідальність за цією вимогою і є фрахтувальником судна за бербоут-чартером або власником його на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна.

Будь-яке судно або судна можуть бути арештовані, якщо на момент початку процедури, пов'язаної з арештом судна або суден, вони перебувають у власності особи, яка несе відповідальність за морською вимогою і яка на час виникнення вимоги була власником судна, стосовно якого морська вимога виникла, або фрахтувальником такого судна за бербоут-чартером, тайм-чартером або рейсовим чартером.

Це правило не застосовується до вимог про право власності на судно чи володіння ним.

Заявником на день розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів не доведено суду належними та допустимими доказами знаходження судна Pacific Future (IMO 9177636) в акваторії Миколаївського морського порту. При цьому, заінтересованою особою ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії ДП "Адміністрація морських портів України" подано суду Довідку, в якій зазначено, що станом на 15:00 год. 03.02.14 року судно Pacific Future не знаходиться в акваторії морського порту Миколаїв (арк. справи 136). Отже, станом на день розгляду заяви про вжиття запобіжних заходів відсутнє майно, щодо якого заявник просить вжити запобіжні заходи у вигляді накладення арешту.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи , і знаходиться в неї або в інших осіб.

Як на підставу належності майна (судна Pacific Future (IMO 9177636)) особі, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар, заявник посилається на укладену 17.09.2013 року між Банком "Амстердам Трейд Банк Н.В." (Amsterdam Trade Bank N.V.) (далі - Банк) та Компанією "МФХ" (MFH) (далі - Покупець) Угоду (далі - Угода) (арк. справи 93-97).

Умовами вищевказаної Угоди від 17.09.13 року сторони погодили наступне.

Відповідно до п. b Угоди Банк має намір звернутись до Першої палати Суду з цивільних справ Мальти (далі «Суд») із проханням схвалити приватний продаж Судна та скористатись своїми правами у відповідності до Статті 358 СОСР, яка дозволяє Банку звернутись до суду із проханням схвалити продаж Судна на Мальті невизначеній третій особі-покупцю за визначену ціну (далі «Продаж, схвалений судом»).

Відповідно до п. 1 Угоди Банк зобов'язується звернутись до Суду із заявою (протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати цієї Угоди) про схвалення Судом приватного продажу Судна Покупцю після виконання цієї Угоди.

Відповідно до п. 2 Угоди Покупець зобов'язується придбати Судно шляхом Продажу, схваленого Судом у такої особи, яка буде належним чином призначена Судном у відповідності до Статей 362 та 363 СОСР, за умови, якщо Суд дозволить такий Продаж . Покупець вживе заходів для придбання, сплати Ціни (визначеної далі) та прийняття Судна протягом 7 днів з моменту ухвалення наказу Суду про схвалення описаного вище продажу Судна Покупцю. Фактичний час передачі Судна Покупцю та його реєстрації на ім'я Покупця далі іменується «Часом передачі».

Відповідно до п. 3.6. Угоди Покупець придбає Судно шляхом Продажу, схваленого Судом , який здійснюватиметься на наступних умовах: протягом 3 (трьох) днів з моменту оплати Ціни Покупцем Банк за власний рахунок видасть наказ про скасування арешту. Банк також вживе необхідні заходи щодо зняття зі свідоцтв Судна судової заборони та їх передачі Покупцю або його Агенту одразу, як тільки Покупець підтвердить Банку, що став власником Судна.

Відповідно до п. 12 Угоди у випадку якщо остаточне Схвалення Судом за заявою Банку продажу Судна Покупцю не буде надане протягом 2 місяців з моменту підписання цієї Угоди, Покупець має право анулювати Угоду.

Проаналізувавши умови вищевказаної Угоди, суд дійшов висновку, що її виконання (вчинення) та перехід права власності на судно відбувається за умови схвалення приватного продажу Судна Першою палатою Суду з цивільних справ Мальти (далі «Суд»), видачі Банком наказу про скасування арешту, зняття зі свідоцтв Судна судової заборони та їх передачі Покупцю або його Агенту, проведенням реєстраційних дій.

Будь-яких доказів на підтвердження виконання Угоди та переходу права власності на Судно до особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар суду не подано, як і не подано будь-яких інших беззаперечних доказів належності майна саме Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар (правовстановлюючих документів на Судно).

До матеріалів справи заявником подано суду Еквазіс (інформація з Інтернету про судно) (арк. справи 27-30), з якого вбачається, що зареєстрованим власником судна Pacific Future (IMO 9177636) з 10.08.07 року є компанія МАСНІКО САRRIER ІNС, Ліберія (арк. справи 29). При цьому, судом враховано передбачення в Еквазісі можливості розміщення неточної інформації, що в силу ст. 34 ГПК України не може братись судом як належний та допустимий доказ.

В Договорі про надання посередницьких послуг з авіаперевезень від 03.09.07 року зареєстрованим власником судна також зазначена компанія МАСНІКО САRRIER ІNС, Ліберія (п. 1.2 Договору) (арк. справи 12).

В решті доданих до матеріалів заяви документах (договорах, угодах, листах тощо) відсутня інформація щодо належності судна Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар. Відтак, в суду відсутні правові підстави стверджувати про належність майна (судна Pacific Future (IMO 9177636)), вимога про накладення арешту на яке є предметом розгляду даної заяви, саме особі, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар.

Отже, заявником не підтверджено належними та допустимими доказами факту належності на праві власності судна Pacific Future (IMO 9177636) особі, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, Компанії «МФХ» (МFН Маritime Fleet Handling), Катар, що також в силу приписів ст. 43-2 ГПК України унеможливлює накладення арешту.

При розгляді заяви, судом також взято до уваги наступне.

В заяві про вжиття запобіжних заходів заявник вказує, що підставою для звернення до суду із заявою про вжиття запобіжних заходів є факт наявності заборгованості за послуги щодо бронювання та оформлення авіаквитків на міжнародні та внутрішні рейси для моряків, які здійснюють посадку на/з судна Pacific Future (IMO 9177636) еквівалентну 257 986 доларів США. Тобто, можливим предметом спору за позовом є вимога про стягнення коштів щодо оплати за надані послуги бронювання та оформлення авіаквитків (вимога майнового характеру).

В порушення приписів п. 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 (з останніми змінами від 17.12.13 року) та п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.04.2007 року № 01-8/251 "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" заявником не наведено суду та не подано жодного доказу, який би підтверджував наявність зв'язку між конкретним видом запобіжного заходу (накладення арешту на майно) та предметом відповідної позовної вимоги (стягнення коштів), яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК України.

Крім того, судом також враховано порушення заявником принципу розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог, забезпечення збалансованості інтересів заявника і особи, щодо якої просять вчинити запобіжні заходи, з огляду на наступне.

Як стверджує заявник заборгованість за Договором про надання посередницьких послуг з авіаперевезень від 03.09.2007 року, укладеним між ТзОВ "Аквавіта" та ТзОВ "Універсальні морські послуги", становить 257 986 доларів США. Натомість, як вбачається з Угоди про продаж судна, укладеної 17.09.2013 року між Банком "Амстердам Трейд Банк Н.В." (Amsterdam Trade Bank N.V.) та Компанією "МФХ" (MFH) ціна купівлі судна становить 4 550 000 доларів США (п. 3.1 Угоди), що свідчить про неспіврозмірність вимог заявника з вартістю майна, щодо накладення арешту на яке ставиться питання.

Заявником не доведено суду належними та допустимими доказами у справі підстав вважати, що його права порушені або існує реальна загроза їх порушення.

До матеріалів заяви не подано доказів виставлення (направлення) рахунків та підписання актів виконаних робіт (послуг) (п. 2.4, п. 3.1, п. 3.3 Договору від 03.09.07 року), направлення претензій, вимог тощо. Отже, заявником не доведено суду належними та допустимими доказами у справі факту, що саме особа, щодо якої просять вжити запобіжні заходи, Компанія "МФХ" (MFH) має нести відповідальність за грошовим зобов'язанням і, як наслідок, порушує або може порушити у майбутньому права заявника ТзОВ "Аквавіта" (ст. 43-1 ГПК України, ст. 43 КТМ).

Судом також враховано, що відповідно до приписів ст. 43-2 ГПК України запобіжні заходи включають:

1) витребування доказів;

2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав;

3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" № 01-8/251 від 20.04.07 року, а також відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 року № 12 (з останніми змінами від 17.12.13 року) перелік встановлених статтею 43-2 ГПК видів запобіжних заходів є вичерпним.

В спірному випадку заявник звертається із вимогою про:

1) накладення арешту на моторне судно Pacific Future, що зареєстроване під прапором Сент-Кітс і Невіс та має номер IMO 9177636, що належить Компанії "МФХ" (MFH Maritime Fleet Handling) та знаходиться в акваторії морського порту Миколаїв;

2) заборону посадовим особам Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та його філій, а також капітану Миколаївського морського порту оформляти вихід моторного судна Pacific Future, що зареєстроване під прапором Сент-Кітс і Невіс та має номер IMO 9177636 до скасування запобіжних заходів.

Тобто, вимога заявника (п. 2 прохальної частини заяви про вжиття запобіжних заходів) про заборону посадовим особам Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та його філій, а також капітану Миколаївського морського порту оформляти вихід моторного судна Pacific Future, що зареєстроване під прапором Сент-Кітс і Невіс та має номер IMO 9177636 до скасування запобіжних заходів є безпідставною, оскільки приписи ГПК України не передбачають такого запобіжного заходу як зобов'язання вчинити дії (утриматись від вчинення дій). В цій частині вимоги слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність заяви про вжиття запобіжних заходів. В задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів відмовити.

Судовий збір в розмірі 1 827 грн. покласти на заявника.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 43-1, 43-2, 43-3, 43-4, 43-8, 44, 49, 86 Господарського процесуального кодексу України

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіта" (код ЄДРПОУ 30521432) вх. № 1599/14 від 30.01.14 року про вжиття запобіжних заходів.

Судовий збір в розмірі 1 827 грн. покласти на заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавіта" (код ЄДРПОУ 30521432).

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 92-95, 106 ГПК України.

Суддя Олейняш Е. М.