Рішення

від 03.02.2014 по справі 922/5216/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р.Справа № 922/5216/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром", м. Харків до ТОВ "Альгамеді", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Воновіченко Д.В., дов. № 2 від 08.01.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Обласне комунальне виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Альгамеді" заборгованість в сумі 3308,51 грн. та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов'язань за договором № 886 О по відшкодуванню видатків на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна від 15.10.12 р.

Господарський суд Харківської області, своєю ухвалою від 20.12.13 р., прийняв позовну заяву та призначив її до розгляду на 09.01.14 р. о 10:20.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.14 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив не надав.

На адресу суду повернулись копії всіх ухвал господарського суду Харківської області у справі, які були направлені на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначені ухвали були направлені на адресу: 61153, м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, будинок 56, кімната 706, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який був наданий на вимогу суду позивачем.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між Обласним комунальним виробничо-експлуатаційним підприємством "Держпром" (позивачем) і товариством з обмеженою відповідальністю "Альгамеді" (відповідачем) був укладений договір від 15.10.2012 (далі - договір) № 886 О (а.с. 9-10) по відшкодуванню видатків на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна, відповідно до умов якого, балансоутримувач (позивач) зобов'язався забезпечувати утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (нежитлових приміщень) загальною площею 15,96 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, м. Свободи, 5, під'їзд № 6, поверх № 1, а також утримання прибудинкової території, а орендар (відповідач) зобов'язався відшкодовувати витрати позивача на утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна.

Відповідно до п. 2.1 договору, витрати на обслуговування орендованого майна сплачуються пропорційно займаної загальної площі, та складають 41,28 грн. за 1 кв.м., що становить 658,83 грн. на місяць (без урахування ПДВ 20%).

В пункті 5.3 договору сторони встановили, що зміни та доповнення, які вносяться, розглядаються сторонами протягом 20 днів і оформлюються додатковими угодами, які є невід'ємними частинами цього договору. В разі неотримання позивачем в двадцятиденний строк примірника підписаної додаткової угоди або вмотивованої відмови від її підписання, така додаткова угода вважається узгодженою.

Позивачем була складена додаткова угода № 3 від 16.10.13 р. до спірного договору, яка вносила зміни до п. 2.1 договору та встановлювала, що витрати на обслуговування орендованого майна сплачуються пропорційно займаної загальної площі, та складають 66,83 грн. за 1 кв.м., що становить 1066,61 грн. на місяць (без урахування ПДВ 20%).

Вказана додаткова угода 16.10.13 р. була направлена позивачем у 2-х примірниках на адресу відповідача, але, оскільки позивач підписаний примірник даної додаткової угоди або вмотивованої відмови від її підписання не отримав, то згідно з п. 5.3 договору, така додаткова угода вважається укладеною.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що відповідач повинен перераховувати суму витрат на обслуговування орендованого майна позивачу з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця на підставі розрахунків та актів виконаних робіт.

Згідно з п. 2.5 договору, відповідач зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати позивачу суму витрат на обслуговування орендованого майна, відповідно до умов цього договору.

На виконання умов договору, позивачем було забезпечене утримання та експлуатаційне обслуговування орендованого комунального майна (нежитлових приміщень) загальною площею 15,96 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, м. Свободи, 5, під'їзд № 6, поверх № 1, а також утримання прибудинкової території, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 66-117, 145-216).

В п. 5.1 договору зазначено, що цей договір укладено на 2 (два) роки 11 місяців, та діє з 15 жовтня 2012 року по 14 вересня 2015 року включно.

Внаслідок не виконання відповідачем зобов'язання щодо відшкодуванню суми витрат на обслуговування орендованого майна, в розмірі та строки, передбачені договором № 886 О від 15.10.2012 р., а саме за період з вересня 2013 року по листопад 2013 року, у нього утворилась заборгованість в сумі 3308,51 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 зазначеної статті).

Як вже було зазначено, пунктом 2.2. договору встановлено, що відповідач повинен перераховувати суму витрат на обслуговування орендованого майна позивачу з 10 числа поточного місяця по 10 число наступного місяця на підставі розрахунків та актів виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що акти виконаних робіт та рахунки за період виникнення заборгованості були направлені на адресу відповідача поштою 09.01.14р. Отже, згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був виконати обов'язок щодо відшкодування витрат за спірним договором у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 17.01.14 р.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 3308,51 грн. заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 3308,51 грн., хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 3308,51 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альгамеді" (61153, м. Харків, пр. П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, будинок 56, кімната 706, код ЄДРПОУ 38159424) на користь Обласного комунального виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 9 під., 2 пов., р/р 26006010065216 в АТ "Банк Золоті ворота" м. Харкова, МФО 351931, код 04014097) - 3308,51 грн. заборгованості та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.02.2014 р.

Суддя Інте Т.В.