Ухвала

від 04.02.2014 по справі 805/16163/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кірієнко В.О.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року справа №805/16163/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,

секретар Копиця С.В.

за участі представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Леонова І.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 р. у справі № 805/16163/13-а за позовом ОСОБА_1. що діє в інтересах ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0007401704 від 19.09.2013 року, яким збільшено ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 167741,70 грн., у тому числі основного платежу 133785,36 грн. та штрафних санкцій 33956,34 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 грудня 2013 року позов було задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0007401704 від 19 вересня 2013 року, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на 167741,70 грн., в тому числі, основного платежу 133 785,36 грн. та штрафних санкцій 33956,34 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 здійснені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3354 (три тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 83 коп.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, ОСОБА_4 - платник податку є фізичною особою - резидентом, податковий номер НОМЕР_2 отримала в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області.

30.04.2013 р. позивачем подано податкову декларацію про майновий стан та доходи фізичних осіб до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області. До декларації додано:

1. Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі МП у вигляді ТОВ «Фірма «Кортес» від 06.09.2012 року;

2. Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі МП у вигляді ТОВ «Фірма «Кортес» від 04.09.2012 року;

3. Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Хуторок» від 06.09.2012 року;

4. Договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «Хуторок» від 13.04.2010 року;

5. Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Союз 2002» від 13.04.2010 року.

В поданій декларації позивачем не задекларовано отриманого оподатковуваного доходу.

В додатку № 3 до зазначеної декларації позивачем відображено в рядку 3 «Корпоративні права (інші, ніж цінні папери)» із зазначенням найменування операції «продаж корпоративних прав» суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу в розмірі 1 416 470,10 грн. та суму витрат на придбання інвестиційного активу у розмірі 1 416 470,10 грн.

За змістом підпункту 20.1.4 пункту 20.1.статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1.статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 20.1.8 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом відповідача від 26.06.2013 р. № 444 на підставі п.п. 191.1.2, п.п. 191.1 ст. 19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, п.п.78.1.4., п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України призначено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податку ОСОБА_4 (іпн НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб до бюджету за 2012 рік.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належної суми податку на доходи фізичних осіб до бюджету громадянки України ОСОБА_4, іпн НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 роки, відповідачем складено акт від 30.07.2013 р № 163/17-4/НОМЕР_2.

Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку про те, що всі кошти, отримані ОСОБА_4 за вказаними договорами є загальним оподаткованим доходом, з якого позивач зобов'язана сплатити податок з доходів фізичних осіб. До зазначеного висновку відповідач дійшов, оскільки позивачем не надано документів, які б підтверджували витрати на придбання інвестиційного прибутку.

Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення вимог п.п.170.2.6., п.п.170.2.2. п.170.2 ст.170, п.164.1, ст.164, п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, ст. 167 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся на суму 133 235, 40 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2013 р. № 0007401704, яким збільшено позивачці суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 167 741,70 грн., в тому числі основного платежу 133 785,36 грн. та штрафних санкцій 33 956,34 грн.

Згідно рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16.10.2013р. по цивільній справі 2/259/2451/13 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання удаваним договору купівлі-продажу, визнання укладеним договору дарування. Визнано удаваним Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторок» у розмірі 360 000,00грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторок» (код ЄДРПОУ 32686095), укладений 6 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Визнано укладеним 6 вересня 2012 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_5 (обдарованим) Договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторок», що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуторок» (код ЄДРПОУ 32686095).

Рішенням Куйбишевського районного суду м. Донецька від 01.11.2013р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_5. про визнання удаваним договору купівлі-продажу, визнання укладеного договору дарування частково недійсним, визнано удаваним Договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002» (код ЄДРПОУ 32132150), укладений 6 вересня 2012 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5., частково недійсним укладений 6 вересня 2012 року між ОСОБА_4 (дарувальником) та ОСОБА_5 (обдарованим) Договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», що становить 50% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002» (код ЄДРПОУ 32132150), в частині обдарованого, визнавши обдарованим ОСОБА_6

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного розгляду, ОСОБА_4, укладаючи три договори купівлі-продажу 06 вересня 2012 року з відчуження корпоративних прав ТОВ «Хуторок», ТОВ «Союз 202», ТОВ «Фірма «Кортес» ОСОБА_5, ОСОБА_6, грошові кошти від них не отримувала. При укладанні цих угод не мала наміру отримати майнове відшкодування від свого батька та брата. Волевиявлення позивача при підписанні 06 вересня 2012 року договорів купівлі-продажу було спрямоване на передання корпоративних прав товариств у власність, тобто на дарування часток батькові та братові.

Згідно з п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є отриманий резидентом загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У відповідності до п.п. 164.2.9. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподаткованого платника податку включаються доходу інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій,зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170. Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно абз. другого пп. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року).

На підставі рішень Куйбишевського районного суду м. Донецька від 16.10.2013 року у справі № 2/259/2451/13 та від 01.11.2013 року у справі № 2/259/2614/2013, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що протягом 2012 року ОСОБА_4 не отримала дохід (інвестиційний прибуток) від проведення операцій із корпоративними правами ТОВ «Хуторок», ТОВ «Фірма «Кортес» та ТОВ «Союз 2002», оскільки фактично 6 вересня 2012 року ОСОБА_4 було подаровано частки вищевказаних товариств ОСОБА_5 (рідному брату), ОСОБА_6 (батькові).

Згідно з ч. 1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Під час апеляційного розгляду не спростовано, що позивач безоплатно передала у власність ОСОБА_5 корпоративні права ТОВ «Хуторок» та ТОВ «Фірма «Кортес», а ОСОБА_6 корпоративні права ТОВ «Союз 2002», а отже, не отримала інвестиційний прибуток від відчуження часток товариств. Рішення Куйбишевського районного суду на час розгляду справи не оскаржені та не скасовані.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 1 ст. 72 КАС України).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем під час розгляду даної справи судами першої та апеляційної інстанцій не надано доказів, які підтверджують обґрунтованість та об'єктивність висновку податкового органу за наслідками здійснення перевірки фізичної особи ОСОБА_4, а також доказів, які підтверджують наявність фактів, що свідчать порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства, дійсності отримання інвестиційного прибутку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

Повний текст ухвали складений 05 лютого 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 23 грудня 2013 р. - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від від 23 грудня 2013 р. у справі № 805/16163/13-а- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю.Чумак