Ухвала

від 05.02.2014 по справі 0622/395/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0622/395/12 Головуючий у 1-й інст. Нейло В.М.

Категорія 19 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області

в складі: головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Григорусь Н.Й., Талько О.Б.

при секретарі Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи про визнання недійсним договору оренди та витребування земельної ділянки

за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1, в якому просила визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,5840 га від 21.04.2009 року, оскільки власник ділянки даний договір не підписувала. Крім того, просила витребувати у відповідача вказану ділянку у стані, придатному для використання за її цільовим призначенням.

Рішенням Ружинського районного суду від 13.12.2013 року позов задоволено, вирішено питання про відшкодування судових витрат.

В апеляційній скарзі ПСП ім. Цюрупи, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Зокрема, апелянт зазначив, що позивачка знала про укладення договору оренди, оскільки сама приносила до бухгалтерії ПСП документи, які необхідні були для укладення договору. Крім того, вона отримувала орендну плату тривалий час, а отже не заперечувала щодо укладення договору та фактично його схвалила. Спірний договір зареєстровано у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії ДЗК, що підтверджує вільне та відкрите володіння спірною земельною ділянкою. Також, на почеркознавчу експертизу не було надано документів, які б містили вільні, чи умовно вільні зразки підпису позивача, що є грубим порушенням норм процесуального права та вимог Інструкції "Про призначення та проведення судових експертиз". Апелянт зазначив, що експерт, який проводив вказану експертизу не внесений до Реєстру атестованих судових експертів, а тому висновок отриманий судом не є висновком судової експертизи.

Дана справа розглянута за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів вважає неповажною причину неявки до суду представника відповідача, оскільки у клопотанні про відкладення слухання справи не вказано, хто із чотирьох повноважних представників (згідно довіреності а.с. 98 том 2) не може прибути в судове засідання у зв'язку із участю в розгляді іншої справи, чому не можуть представляти інтереси юридичної особи інші представники, та не подано жодних доказів на підтвердження поданого клопотання.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №039966, є власником земельної ділянки площею 2,5840 га (кадастровий номер 1825281200:04:000:0035), яка розташована на території Бистріївської сільської ради Ружинського району та передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 7-8 том 1).

Згідно з договором оренди землі від 21.04.2009 року та актом приймання-передачі від 10.09.2009 року, вищевказана земельна ділянка передана в оренду відповідачу строком на 5 років (а.с. 5, 6 том 1). Договір зареєстровано 10.09.2009 року в Ружинському відділенні Житомирського регіонального центру ДЗК за №040922100023.

З висновку судово-почеркознавчої експертизи № 1/490 від 18.04.2013 року вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі "Орендодавець" договору оренди землі від 21.04.2009 року, в графі "Передав" акту приймання-передачі земельної ділянки від 10.09.2009 року, в графі "Орендодавець" акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 21.04.2009 року виконані не ОСОБА_1, а іншою особою (а.с. 145-151 том 1). Доказів того, що позивачка уповноважила іншу особу підписати вищевказані документи, суду не надано.

Є безпідставними доводи апелянта про те, що для проведення експертизи не було надано належних вільних та умовно-вільних зразків підпису ОСОБА_1 З висновку експертизи вбачається, що експерту були надані: оригінал договору оренди від 21.04.2009 року, оригінал акту приймання-передачі від 10.09.2009 року, оригінал акту визначення меж в натурі від 21.04.2009 року, експериментальні зразки підпису і почерку позивачки на 13 аркушах, вільні та умовно-вільні зразки підпису ОСОБА_1 (а.с. 145 том 1). При цьому, експертом не заявлялося клопотання про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.

Також, є необґрунтованими посилання апелянта на те, що проведена експертиза не є судовою, оскільки експерт Палкін О.В. не внесений до Реєстру атестованих судових експертів. Так, з даного Реєстру вбачається, що Палкін О.В. зареєстрований у Реєстрі атестованих судових експертів під номером 5681 (загальна нумерація), та відповідно до свідоцтва НОМЕР_1 про підтвердження кваліфікації судового експерта, виданого на підставі рішення експертно-кваліфікаційної комісії (МВС Україна) від 31.10.2011 року № 1221 (термін дії до 31.12.2016 року) має право проводити почеркознавчі експертизи як судовий експерт (1.1. Дослідження почерку і підписів).

Крім того слід зазначити, що в суді апеляційної інстанції (при подачі апеляційної скарги) відповідачем не ставилося питання про призначення повторної експертизи з будь-яких підстав.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок судово-почеркознавчої експертизи № 1/490 від 18.04.2013 року є належним та допустимим доказом у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір є недійсним, оскільки він не підписаний орендодавцем, а тому правильно задовольнив позов.

Доводи апелянта про те, що реально настали правові наслідки відповідно до умов договору, так як ПСП ім. Цюрупи користувалося земельною ділянкою, а ОСОБА_1 отримувала орендну плату, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки доведено відсутність волевиявлення позивачки на укладення договору оренди, та встановлено факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Посилання відповідача на покази свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, як на доказ того, що ОСОБА_1 знала та бажала укласти договір оренди, приносила до бухгалтерії ПСП ім. Цюрупи необхідні документи для цього, не спростовують тієї обставини, що позивачка спірний договір не підписувала, а відтак і не погоджувала його умови. Крім того, свідки не підтвердили тієї обставини, що позивачка в їх присутності підписала договір, акт приймання-передачі та акт визначення меж в натурі.

Також, апелянтом не подано суду належних доказів (відомості, накладні) на підтвердження отримання ОСОБА_1 орендної плати, із зазначенням дати та суми виплати.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що факт реєстрації спірного договору у Ружинському відділі Житомирської регіональної філії ДЗК є офіційним визнанням і підтвердженням виникнення права оренди у ПСП ім. Цюрупи земельної ділянки позивачки, оскільки судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 не підписувала даний договір, повноважень на вчинення таких дій іншій особі не надавала.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи відхилити, а рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 13 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді