Рішення

від 30.01.2014 по справі 905/8188/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2014 Справа № 905/8188/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Груп" простягнення 31 135,07 грн. за участю представників:

від позивачаЧевічалов Є.В. - представник за довіреністю від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Груп" заборгованості в розмірі 28 350,00 грн., пені у розмірі 2 116,88 грн. та 3 % річних у розмірі 668,19 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором № 50/1112 від 28.11.2012 щодо здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу, а також нараховані на неї пеню та 3% річних.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судових засідань, відповідач був повідомлений належним чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України разі відсутності сторін за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвали суду та нез'явлення в судове засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

28.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донбас Груп" (замовник, відповідач) укладено договір № 50/1112 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець виконує роботи з механічної обробки заготовок замовника, а замовник приймає готові деталі, перелічені у специфікації №1 (Додаток №1) до даного договору, що є його невід'ємною частиною. Даний договір може доповнюватися додатковими специфікаціями.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013 (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п. 2.3 Договору загальна сума договору складає 175 680,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 29 280,00 грн.

Специфікацією № 1 від 28.11.2012 до Договору передбачено характер робіт, які виконує позивач, а також їх вартість.

30.11.2012 позивачем було виписано відповідачу рахунок № 294 за послуги, що надаються за договором № 50/1112 від 28.11.2012, зокрема, за механічну обробку вінця зубчатого на загальну суму 175 680,00 грн.

Згідно з розділом 5 Договору виконавець зобов'язується передати готові деталі після підписання акта приймання-здачі виконаних робіт та надходження на поточний рахунок виконавця кінцевої оплати. В свою чергу, замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи протягом 3 днів з моменту його складання.

На виконання умов договору позивачем було виконано роботи з механічної обробки вінця зубчатого, про що складено акт приймання-здачі виконаних робіт від 06.02.2013 на суму 175 680,00 грн.

Вищезазначений акт приймання-здачі робіт підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками без заперечень, іншого відповідачем не доведено.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під правове регулювання норм статей 837-864 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, вказаний у даному договорі, наступним чином:

- 50% від суми договору оплачується авансом до початку виконання робіт, згідно виставленого рахунку;

- залишкові 50% суми договору перераховуються замовником протягом 3 днів з дати підписання акта приймання-здачі виконаних робіт за рахунком виконавця.

Таким чином, строк остаточної оплати наданих послуг за актом приймання-здачі виконаних робіт від 06.02.2013 настав 11.02.2013 (з урахуванням того, що 09.02.2013 та 10.02.2013 - субота-неділя - вихідні дні).

Платіжними дорученнями № 107 від 04.12.2012 та № 112 від 19.12.2012 відповідач перерахував позивачу передплату за роботи у загальному розмірі 70 000,00 грн. Вказані платіжні доручення в графі "призначення платежу" містять посилання на рахунок № 294.

Платіжним дорученням № 115 від 05.02.2013 відповідач перерахував на користь позивача суму у розмірі 179 950,00 грн. У вказаному платіжному дорученні в якості призначення платежу зазначено: "механічна обробка вінця зубчатого відповідно до рахунку № 294 від 30.11.2012".

Платіжним дорученням № 123 від 04.04.2013 відповідач перерахував на користь позивача суму у розмірі 2 500,00 грн. У вказаному платіжному дорученні в якості призначення платежу також зазначено: "механічна обробка вінця зубчатого відповідно до рахунку № 294 від 30.11.2012".

Однак, листом № 253 від 17.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас груп" повідомило позивача про зміну призначення платежу за платіжним дорученням № 115 від 05.02.2013. Так, відповідно до вказаного листа сума у розмірі 179950,00 грн. підлягає розподілу наступним чином: в якості погашення заборгованості за договором № 41/1012 належить до зарахування 105 120,00 грн., в якості погашення заборгованості за договором № 50/1112 належить до зарахування 74 830,00 грн.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме виконав на замовлення відповідача роботи, передбачені Специфікацією №1 до Договору, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актом приймання-здачі виконаних робіт від 06.02.2013, підписаним відповідачем та скріпленим його печаткою без зауважень.

Відповідачем не спростовано належне виконання робіт, зазначених в акті приймання-здачі робіт.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач оплату за виконані згідно вищезазначеного акту роботи, здійснив частково у розмірі 147 330,00 грн. (з урахуванням листа № 253 від 17.10.2013).

Таким чином, з урахуванням зміни відповідачем призначення платежу за платіжним дорученням № 115 від 05.02.2013 залишок заборгованості за виконані роботи за договором № 50/1112 станом на час розгляду справи складає 28 350,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 50/1112 від 28.11.2012 за виконані позивачем роботи згідно акту приймання-здачі робіт від 06.02.2013 відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 28 350,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 116,88 грн., нараховану за період з 10.02.2013 по 09.08.2013, та 3% річних у розмірі 668,19 грн., нараховані за період з 10.02.2013 по 18.11.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторонами в п. 8.2 Договору погоджено, що у випадку порушення замовником строків остаточної оплати, передбачених підпунктом 4.1 Договору замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Однак, як встановлено вище, платіжним дорученням № 115 від 05.02.2013 відповідач перерахував на користь позивача суму у розмірі 179 950,00 грн. У вказаному платіжному дорученні в якості призначення платежу зазначено: "механічна обробка вінця зубчатого відповідно до рахунку № 294 від 30.11.2012". Пізніше листом № 253 від 17.10.2013 ТОВ "Донбас груп" повідомило позивача про зміну призначення платежу за вказаним платіжним дорученням, а саме: в якості погашення заборгованості за договором №50/1112 належить до зарахування лише сума у розмірі 74 830,00 грн., а інша частина суми підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за іншим договором.

З розрахунку пені вбачається, що позивач нараховував пеню за період 10.02.2013 по 09.08.2013.

Тобто, в період, за який позивачем нараховується пеня за порушення строків оплати, зі сторони відповідача прострочення платежу не було, оскільки про зміну призначення платежу відповідач повідомив позивача лише 17.10.2013. Тому вимоги про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання зобов'язання задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем здійснюється нарахування 3% річних у період з 10.02.2013 по 18.11.2013. Однак, з урахуванням того, що в період з 10.02.2013 по 17.10.2013 зі сторони відповідача не було прострочення платежу, нарахування 3% річних можливо здійснювати лише починаючи з 18.10.2013 (наступний день після зміни відповідачем призначення платежу) по 18.11.2013 (кінцева дата нарахування 3% річних, що визначена позивачем).

За розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вищенаведених обставин, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 74,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Груп" (83001, м.Донецьк, вул. Артема, 62, офіс 20, ідентифікаційний код 36981410, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зуївський енергомеханічний завод" (86783, Донецька область, м. Харцизьк, м. Зугрес, вул. Леніна, 18-А, ідентифікаційний код 37517071) заборгованість у розмірі 28 350 (двадцять вісім тисяч триста п'ятдесят) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 56 коп. та судовий збір у розмірі 1 570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн. 64 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 04.02.2014.

Суддя М.В. Сажнева