Рішення

від 30.01.2014 по справі 905/5965/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.01.2014 Справа № 905/5965/13

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ю.С. Нестеренко, судді М.М. Гриник та судді Г.В. Захарченко

при секретарі судового засідання Т.Г.Вашето

розглянувши матеріали за позовною заявою : Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", м.Сімферополь

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 25111,20грн., пені у сумі 3720,99грн., 3% річних у розмірі 751,58грн., інфляційних нарахувань у розмірі 200,49грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", м.Сімферополь (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 25111,20грн., пені у сумі 3720,99грн., 3% річних у розмірі 751,58грн., інфляційних нарахувань у розмірі 200,49грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором № ФС-0000098 від 24.05.12р. щодо оплати поставленої продукції в строки, передбачені умовами вказаного договору.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору № ФС-0000098 від 24.05.12р., видаткової накладної №ФС-0000875 від 25.05.12р., податкової накладної, довіреності №35 від 25.05.12р., платіжне доручення 3165 від 25.05.12р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 552,692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 15,49,82,83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач жодного разу до суду не з'явився, про причини не явки не повідомляв, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату слухання справи за місцем реєстрації.

У матеріалах справи наявний витяг з ЄДР №621569 станом на 08.10.2013р. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область з якого вбачається, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область зареєстроване за адресою: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, Промислова зона, 69. Одночасно, у матеріалах позовної заяви зазначена фактична адреса відповідача, а саме: 83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 89, офіс 406. Саме за адресою, яка зазначена у витязі з ЄДР та фактичною адресою суд повідомляв відповідача про розгляд справи. Конверти, у яких надсилались процесуальні документи відповідачу, поверталися на адресу суду із довідкою поштового відділення, у якій зазначалась причина повернення: «за закінченням терміну зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає».

За приписами абз.3 п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Тобто відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, однак у судове засідання не з'явився, свого представника не направив, своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2013р. строк розгляду справи продовжувався на 15 днів до 04.11.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 04.11.13р. справу було передано на розгляд судді Мірошниченко Я.С. у зв»язку з відпусткою судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 05.11.13р. справу було передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.12.13р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Нестеренко Ю.С., суддів Гриник М.М., Захарченко Г.В.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір № ФС-0000098 від 24.05.12р (далі Договір), відповідно до п.1.1 якого, відповідач зобов"язався оплатити та прийняти продукцію виробничо-технічного призначення , в подальшому - Продукція, а позивач зобов»язався поставити Ії у відповідності з номенклатурої , кількістю, по цінам, зазначеним в специфікації на загальну вартість 85111,20 грн.

Згідно п.3.2. Договору поставка продукції здійснюється на умовах : FCA - м. Сімферополь.

За приписами п.п.3.3.,3.4. Договору форма розрахунків за продукцію: передплата у розмірі 60000 грн. з ПДВ на протязі 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату, решта - 25111,20 грн з ПДВ шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 21-го дня, но не пізніш 14.06.2012р. загальна вартість за договором 85111,20 грн. в т.ч. ПДВ.

Відповідно до п.3.8. Договору строк постачання продукції на протязі 7 днів з моменту зарахування грошових коштів у розмірі 60000 грн з ПДВ на розрахунковий рахунок позивача при умові виконання п.3.3.

Умовами п.4.3. Договору сторони передбачили, що за невиконання зобов»язань по оплаті продукції , відповідач за вимогою позивача виплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно перерахованої суми за кожен день прострочки.

Договір діє з моменту його підписання Сторонами на протязі 2012р. В частині взаєморозрахунків, договір діє до повного виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, відповідач за платіжним дорученням №165 від 25.05.12р. здійснив перерахування попередньої оплати за товар у розмірі 60000грн. на адресу позивача.

Позивачем в свою чергу за видатковою накладною №ФС - 0000875 від 25.05.12р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 85111,20 грн.

Дослідивши вищезазначену накладну судом встановлено, що в графі «отримав» з боку відповідача підпис останнього не міститься, проте є посилання на довіреність №35 від 25.05.12р., яка міститься в матеріалах справи.

Крім того, ухвалою господарського суду від 04.11.2013р. Державну податкову інспекцію у Мар`їнському районі Донецької області було зобов`язано надати інформацію стосовно того чи включено до складу податкового кредиту ПДВ за травень 2012р., видаткову накладну №ФС-0000875 від 25.05.12р. на суму 85111,20 грн відповідача.

Державна податкова інспекція у Мар`їнському районі Донецької області листом від 26.12.13р. повідомила, що згідно поданої звітності з ПДВ за травень 2012р. ТОВ «Сталь-Конструкція» включено до складу податкового кредиту за травень 2012р. податок на додану вартість по ПАТ Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА" по податковій накладній від 25.05.12р. №243 на суму 85111,20 грн. На підтвердження викладених фактів інспекцією була надана податкова декларація з податку на додану вартість, додаток 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстр виданих та отриманих накладних за спірний період.

Крім того, за вимогою суду позивачем до матеріалів справи надано копії реєстру виданих та отриманих податкових накладних, податкова накладна з ПДВ, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в яких відображено проведення спірної господарської операцій.

Дослідивши вищенаведені документи, суд приймає їх як відповідні докази отримання відповідачем зазначеного в них товару.

Отже суд дійшов висновку, що відповідачем було отримано товар за спірною накладною на загальну суму 85111,20грн.

Проте враховуючи те, що відповідачем було внесено попередню оплату за отриманий товар у розмірі 60000грн., за відповідачем рахується заборгованості за отриманий товар у розмірі 25 111,20 грн.

Відповідач доказів оплати отриманого товару у повному обсязі до матеріалів справи не надав.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повного та вчасного розрахунку за Договором не виконав у зв'язку з чим за останнім виникла спірна заборгованість у сумі 25 111,20 грн.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлена позивачем продукція у сумі 25 111,20грн. не оплачена, то суд вважає вимоги позивача в зазначеній частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 751,58грн. за період з 25.07.2012р. по 25.07.2013р., інфляційних нарахувань у сумі 200,49грн. за період з 25.07.2012р. по 25.07.2013р. та пред'явлено до стягнення зазначені суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних у розмірі 200,49 грн, то суд відмовляє у задоволенні зазначених вимог, оскільки сукупний індекс інфляції у визначений період складав 99,89 відсотків.

Позивачем на підставі п.4.3. договору відповідачу було нараховано пеню за період з 25.07.12р. по 25.07.13р. у розмірі 3720,99грн.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нарахування пені здійснив за період з 25.07.12р. по 25.07.13р., тобто за період понад шість місяців, що суперечить вищенаведеним нормам закону. Отже суд задовольняє зазначені вимоги частково, з урахуванням приписів ст. 232 ГК України, у розмірі 1 471,68 грн.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", м.Сімферополь до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 25111,20грн., пені у сумі 3720,99грн., 3% річних у розмірі 751,58грн., інфляційних нарахувань у розмірі 200,49грн. задовольнити частково .

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область (юридична адреса: 85612, м.Курахове, Марі`їнський р-н Донецької області, вул.Промислова зона, 69; фактична адреса: 83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 89, офіс 406, р/р 2600714947 у ДФ АБ «Укргазбанк», м.Донецьк, МФО 335894, ЄДРПОУ 35560696) на користь Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", м.Сімферополь (95000, м.Сімферополь, вул. ген.Васильєва, 32-А, ЄДРПОУ 20732066, р/р 26009310231 у ПАТ «МАРФІН БАНК» м.Іллічівськ, МФО 384748) заборгованості у розмірі 25111,20грн., пені у сумі 1 471,68 грн. та 3% річних у розмірі 751,58грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь-Конструкція", м.Курахове, Мар`їнський район, Донецька область (юридична адреса: 85612, м.Курахове, Мар`їнський р-н Донецької області, вул.Промислова зона, 69; фактична адреса: 83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 89, офіс 406, р/р 2600714947 у ДФ АБ «Укргазбанк», м.Донецьк, МФО 335894, ЄДРПОУ 35560696) на користь Публічного акціонерного товариства Електромашинобудівний завод "Фірма СЕЛМА", м.Сімферополь (95000, м.Сімферополь, вул. ген.Васильєва, 32-А, ЄДРПОУ 20732066, р/р 26009310231 у ПАТ «МАРФІН БАНК» м.Іллічівськ, МФО 384748) витрати зі сплати судового збору у сумі 1578,98грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 30.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 03.02.2014р.

Головуючий суддя Ю.С. Нестеренко

Суддя М.М. Гриник

Суддя Г.В. Захарченко