Рішення

від 03.02.2014 по справі 913/23/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

03 лютого 2014 року Справа № 913/23/14

Провадження № 7/913/23/14

За позовом Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбат", м. Луганськ

про стягнення 575 грн 24 коп.

Суддя Демидов В.О.

при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Ткаченко О.О., довіреність № 75-д від 14.06.2013;

від відповідача - представник не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за договором на постачання теплової енергії № 1296 від 06.11.2000, 3% річних у розмірі 107 грн 86 коп. та суми пені у розмірі 467 грн 38 коп, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.01.2014.

08.01.2014 на підставі ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл даної позовної заяви та її розгляд призначено судді Демидову В.О.

Ухвалою суду від 08.01.2014 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.01.2014.

Ухвалою суду від 27.01.2014 розгляд справи було відкладено на 03.02.2014 у зв'язку з неприбуттям відповідача у судове засідання.

Відповідач у судове засідання 03.02.2014 не прибув, участь повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначено у п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка , за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, згідно приписів п. п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арбат" (споживач, відповідач у справі) було укладено договір № 932 від 06.07.2006 на поставку теплової енергії (а.с. 25-29).

Відповідно до п. 1 вказаного договору постачальник (позивач у справі) взяв на себе зобов'язання надавати споживачеві (відповідач у справі) теплову енергію, а споживач повинен сплачувати отриману теплову енергію згідно тарифів та обумовлених строків.

Пункт 3.2.7 зобов'язує відповідача сплачувати рахунки за поставлену теплову енергію у 5-денний строк з дня його отримання.

Облік теплової енергії здійснюється за показаннями приладу обліку (п.5.1).

Згідно з п. 6.1 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у грошовій формі на підставі наданих постачальником рахунків, які направляються споживачу поштою або вручаються під підпис.

Згідно пп. 10.1, договір діє з 06.07.2006 до 06.07.2009. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про розірвання не буде письмової заяви однієї із сторін.

На виконання умов вказаних вище договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, в обсягах, обумовлених договором.

Отже, на сьогоднішній день договір діє, з урахуванням щорічної пролонгації, заяв про його розірвання не було.

На виконання умов вказаних вище договору позивач поставив відповідачу теплову енергію в обсягах, обумовлених договором.

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки за період з січня 2013 року по жовтень 2013 року (а.с. 46-55), які були отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями реєстрів видачі рахунків (а.с. 56-65).

В порушення умов договору відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з постачання теплової енергії не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 19660,00 грн.

Проте позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за послуги теплопостачання в сумі 575,24 грн. зважаючи на те, що відповідач справі сплатив на користь позивача 19660 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копій платіжних доручень (а.с. 66-71).

Позивач свої договірні зобов'язання виконав своєчасно і у повному обсязі, здійснивши постачання теплової енергії за зазначеним договором.

Оцінивши всі обставини справи, суд вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Правове регулювання правовідносин, пов'язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання здійснюється Законом України "Про теплопостачання".

У відповідності до ст. 2 вказаного Закону теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

За приписами п. 4 загальних положень правил користування тепловою енергією, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що відповідач на час розгляду справи сплатив на користь позивача заявлену суму боргу у розмірі 19660 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи копій платіжних доручень (а.с. 66-71) суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 19660 грн. 00 коп. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати наданих позивачем послуг, на підставі наведених вище норм, позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3% річних за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року у сумі 107 грн. 86 коп. (а.с. 33).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 7.2.6 зазначено договору у разі несвоєчасної оплати або прострочення оплати за теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем пеня нарахована за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року і склала 467,38 грн (а.с. 34).

Даний розрахунок є вірним, тому вимоги по стягненню пені у 467 грн 38 коп. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно п. п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбат" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбат", 91055, м. Луганськ, вул. Титова, буд. 9, код 25365493, на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", 91055, м. Луганськ, вул. Куракіна, 23-а, код 24047779, суму 3% річних у розмірі 107,86 грн та пеню у розмірі 467,38 грн; судовий збір у розмірі 1827,00 грн, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арбат", на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", суми основного боргу у розмірі 19660,00 грн провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 06.02.2014 .

Суддя В.О. Демидов