Постанова

від 06.02.2014 по справі 820/1830/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06.02.2014р. справа № 820/1830/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням

Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Віта Нова" простягнення коштів за податковим боргом , -

встановив:

Суб'єкт владних повноважень, Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з поданням, в якому просив стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Віта Нова", 14.569,18 грн. за податковим боргом з розрахункового рахунку.

В обґрунтування заявлених вимог суб'єкт владних повноважень зазначив, що у спірних правовідносинах платником податків всупереч вимогам закону не забезпечено своєчасного та в повному обсязі виконання податкового обов'язку, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. На адресу платника податків була направлена податкова вимога, яка залишена без виконання, а відтак, суб'єкт владних повноважень вважає за необхідне звернути стягнення на кошти платника податків в судовому порядку. Посилаючись на викладені мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення подання.

Відповідач, ТОВ "Агрофірма "Віта Нова", письмових заперечень до суду не надав, правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористався.

Оскільки визначене ч. 1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд, зібравши докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши доводи подання, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання-юридичної особи, на обліку як платник податків і зборів знаходиться в Дергачівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків, зборів стосовно заявленої до стягнення суми боргу у спірних правовідносинах визначений Податковим кодексом України.

Так, за правилами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (абз.1 п.57.3 ст.57); у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (абз.2 п.57.3 ст.57).

Пунктом 113.1 ст.113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах податковий обов'язок відповідача виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0000531501 та №0000541501 від 14.11.2013 р., якими орган доходів і зборів з посиланням на ст. 126 Податкового кодексу України нарахував відповідачеві штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 13.848,57 грн. та 733,77 грн. відповідно.

Перебіг визначених ст.57 Податкового кодексу України строків виконання податкового обов'язку у спірних правовідносинах скінчився.

Однак, доказів виконання податкового обов'язку в повному обсязі відповідно до положень ст.ст.37 та 38 Податкового кодексу України щодо заявленої до стягнення суми заборгованості сторони до суду не подали.

У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь Державного бюджету України внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Наявність спірної суми боргу підтверджується долученою до справи роздруківкою картки особового рахунку, котра за правилами ст.70 КАС України та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (затверджено наказом ДПА України від 18.07.2005р. №276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123; далі за текстом - Інструкція №276) є належним та допустимим доказом невиконаного податкового обов'язку з боку відповідача.

У силу приписів п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому, суд зважає, що за визначенням п.14.1.39 ст.14 Податкового кодексу України під грошовим зобов'язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що суб'єктом владних повноважень 05.12.2013 р. була сформована та 06.12.2013 р. надіслана на адресу відповідача податкова вимога №323-15, яка отримана підприємством 11.12.2013 р.

Порушень визначених ст.42 Податкового кодексу України правил направлення податковим органом документів на адресу платника податків з матеріалів справи не вбачається.

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).

При цьому, суд зважає, що за приписами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і Податкового кодексу України кошти в Україні існують в готівковій і безготівковій формі, а відтак, питання визначення форми коштів, котрі підлягають стягненню з платника податків за податковим боргом, належить до компетенції органу державної податкової служби і підлягає вирішенню в ході виконання останнім відповідної постанови адміністративного суду.

Оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, де указано, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту недодержання суб'єктом владних повноважень процедури реалізації управлінської функції, а також не виявлено факту порушення заявленою суб'єктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то поданий позов належить задовольнити.

У силу приписів ч.8 ст.183-3 та ч.2 ст.256 КАС України постанова має бути допущена до негайного виконання.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 183-3, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Подання Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Віта Нова" про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Віта Нова" (ідентифікаційний код - 34997240; місцезнаходження - 62331, Україна, Харківська область, Дергачівський р-н, с. Великі Проходи, вул. Радянська, буд. 2, корп. А) на користь Державного бюджету України 14.569 (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 18 коп. за податковим боргом.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

У силу ч.7 ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Суддя А.В. Сліденко