Рішення

від 29.01.2014 по справі 910/21582/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21582/13 29.01.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до Приватного акціонерного товариства "Резервні інвестиції"

про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 47 363 671,20 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Ковтун А.В., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Резервні інвестиції" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 47 363 671,20 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/21582/13, розгляд справи призначено на 11.12.2013 р.

11.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення.

У судове засідання 11.12.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21582/13 позивач виконав .

У судове засідання 11.12.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/21582/13 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 11.12.2013 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/21582/13 від 11.11.2013 р., розгляд справи було відкладено на 25.12.2013 р.

25.12.2013 р. судове засідання не відбулось.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 25.12.2013р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/21582/13 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. справа № 910/21582/13 була прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 22.01.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.01.2014 р., у зв'язку з виходом судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/21582/13 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. справу № 910/21582/13 було прийнято суддею Нечаєм О.В. до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.01.2014 р.

У судове засідання 29.01.2014 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 29.01.2014 р. не з'явився.

Згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - позивач, банк) та Приватним акціонерним товариством «Резервні інвестиції» (далі - позичальник, відповідач) було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 20-1765/2-1 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 700 000 000,00 грн., на умовах встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Згідно з п. 2.2. Кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 20.06.2014 р.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником із встановленої банком процентної ставки у розмірі 12,7% річних. Проценти нараховуються банком щомісячно в останній робочий день місяця за період з дати першої видачі по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день остаточного повернення кредиту, визначеного п. 2.2 цього Договору. Проценти сплачуються позичальником щомісячно в день їх нарахування. Проценти за грудень місяць нараховуються банком в останній робочий день цього місяця за період з дати попереднього нарахування по останній календарний день грудня місяця та сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня цього ж місяця.

Згідно з п. 4.3.4. Кредитного договору банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом та/або суму неустойки, передбачених цим договором, у випадках, зокрема, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за надання кредиту, та/або сплаті плати за кредит, та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачених цим договором.

Позивач стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредитні кошти у встановлених Кредитним договором порядку та розмірі. В свою чергу, відповідач порушив вищезазначені умови Кредитного договору в частині сплати відсотків за користування кредитними коштами. Враховуючи дану обставину, позивач, на підставі п. 4.3.4. Кредитного договору, просить суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав відповідачу кредит у належному розмірі.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до позовної заяви банківські виписки по особовому рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно, і належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

З вищезазначених банківських виписок вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 25 000 000,00 грн.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем по поверненню кредитних коштів складає 25 000 000,00 грн., що підтверджується первинними документами, які містяться у матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наявних у матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку відповідача також вбачається, що у відповідача обліковується заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 21 656 568,03 грн.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо наявності у відповідача перед позивачем заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у вищезазначеному розмірі.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 80 136,99 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 626 966,18 грн. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Судом здійснено перерахунок заявлених позивачем розмірів пені та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені показники.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 80 136,99 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 626 966,18 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором та пені в загальному розмірі 47 363 671,20 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Резервні інвестиції" (04005, м. Київ, вул. Глибочицька, 33-37; ідентифікаційний код: 32828896) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код: 00039002) заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 21 656 568 (двадцять один мільйон шістсот п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 03 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів в розмірі 80 136 (вісімдесят тисяч сто тридцять шість) грн. 99 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 626 966 (шістсот двадцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 18 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 03.02.2014 р.

Суддя О.В. Нечай