Рішення

від 05.02.2014 по справі 910/24837/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24837/13 05.02.14

За позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Транзит» простягнення 1 649,00 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Хоменко В.В., Бондарчук Р.П. від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі - «позивач») звернулося до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Транзит» (надалі - «відповідач») про стягнення 1 649,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач надав послуги з ремонту вагону відповідача №56597149, а відповідач грошове зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 1 649,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.01.2014 р.

22.01.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. представниками позивача заявлено клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме відповіді відповідача на претензію №НЮ-16-112/13 п, викладену відповідачем у листі №94 від 13.05.2013 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2014 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 05.02.2014 р.

05.02.2014 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судове засідання представники позивача з'явилися, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103026405088, яке отримано відповідачем 27.12.2013 р., а також відмітками про поштове надсилання на звороті ухвал суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2013 р. вагонним депо Жмеринка, згідно довідки форми ВУ-23М затвердженої наказом Укрзалізниці від 30.09.1998 р. №240-Ц, у відповідності до Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації ЦВ-0043, затвердженої наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України №417-Ц від 25.09.2008 р. у зв'язку із виявленням несправностей було прийнято на ремонт та технічне обслуговування вагон №56597149(22), що знаходиться в орендному користуванні відповідача.

Вагонним депо Жмеринка, було виконано технічне обслуговування та ремонт вагону №56597149(22), що підтверджується повідомленням №2264 про приймання вагону і випуск із ремонту форми ВУ-36 від 16.01.2013 р., яка затверджена наказом Укрзалізниці №114 від 01.04.2011 р.

Відповідно до калькуляції на технічне обслуговування з відчепленням вагону №56597149 вартість наданих послуг з технічного обслуговування та ремонту вагону становить 1 649,00 грн. з ПДВ.

28.01.2013 р. відповідач звернувся до позивача із листом №28, за змістом якого просив позивача виставити рахунок за поточний ремонт вагону №56597149. Крім того, за змістом вказаного листа, відповідач гарантував здійснити оплату з ремонту.

За наслідком виконання ремонту та технічного обслуговування вагону №56597149, позивачем в особі вагонного депо Жмеринка рахунок-фактуру №7 від 31.01.2013 р.

28.03.2013 р. позивач звернувся до відповідача із претензією №НЮ-16-112/13 г., за змістом якої, просив відповідача здійснити оплату послуг з ремонту спірного вагону у розмірі 1 649,00 грн.

Відповідач листом №94 від 13.05.2013 р. направив на адресу позивача відповідь на претензію НЮ-16-112/13 г., за змістом якого заборгованість визнав у повному обсязі та гарантував здійснити її погашення в строк до 31.05.2013 р.

Проте відповідач, грошове зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав, що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з ремонту та технічного обслуговування вагону №56597149, що знаходився в орендному користуванні відповідача, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості відповідача у розмірі 1 649,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Зібрані у справі докази, зокрема гарантійні листи, свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору про надання послуг, а відтак між сторонами виникли відносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. Глави 63 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи (повідомленням №2264 про приймання вагону і випуск із ремонту форми ВУ-36 від 16.01.2013 р., яка затверджена наказом Укрзалізниці №114 від 01.04.2011 р.) підтверджується надання позивачем послуг з ремонту та технічного обслуговування вагону.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Претензією №НЮ-16-112/13 р. від 23.03.2013 р., позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за надані послуги з технічного обслуговування та ремонту вагону у розмірі 1 649,00 грн.

Відповідач листом №94 від 13.05.2013 р. направив відповідь позивачу на вказану претензію, за містом якого, заборгованість визнав у повному обсязі та гарантував здійснити її погашення в строк до 31.05.2013 р.

Отже, з урахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України та факту отримання відповідачем претензії №НЮ-16-112/13 р. від 23.03.2013 р., про що свідчить лист відповідача №94 від 13.05.2013 р., на момент розгляду справи судом, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 1 649,00 грн. за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Транзит» заборгованості у розмірі 1 649,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортно-експедиційна фірма «Транзит» (04080 , м. Київ, вул. Фрунзе, б. 40, оф. 305 ; ідентифікаційний код 36868052) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 04713033) заборгованість у розмірі 1 649 (одна тисяча шістсот сорок дев'ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Дата підписання повного тексту рішення - 05.02.2014 р.