Рішення

від 23.01.2014 по справі 923/1632/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2014 р. Справа № 923/1632/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Феодосійського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі

позивача-1: Державного концерну "Укроборонпром", м. Київ

позивача-2: Державного підприємства Науково-дослідного центру "ВЕРТОЛІТ",

АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський

до Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" , Херсонська область, м. Нова Каховка

про стягнення 38 760,00 грн.

за участю прокурора - Слободянюк В.Ю., посвідчення № 013050 від 14.11.2012р.;

представників сторін:

від позивача -1 не прибув;

від позивача -2 не прибув;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі розпочато за позовом Феодосійського прокурору з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України (прокурор), в інтересах держави в особі Державного підприємства Науково-дослідний центр "Вертоліт" (позивач-2) та Державного концерну "Оборонпром" (позивач-1), до Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл" (відповідач) з вимогами про стягнення 38 760,00 грн. заборгованості. Позов обґрунтовано нормами ст.ст.525, 526, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором від 05.09.2005р. № 7225 перед позивачем-2, який входить до складу позивача-1 та перебуває в управлінні позивача-1. Позовна заява містить у собі клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову.

Додатково прокурором подане клопотання (а.с.95), згідно з яким прокурор просить визнати строк для пред'явлення позову пропущеним з поважних причин та поновити строк для звернення до суду з позовом (а.с.95). У клопотанні вказано про те, що позивач-2 звертався у 2008 році до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 38760,00 грн. вказаної заборгованості, проте, через несплату державного мита даний позов був залишений без розгляду згідно з ухвалою суду від 17.07.2008р. по справі № 16/264-08. Також, у клопотанні стверджується про те, що прокурор дізнався про існування спірної заборгованості лише у листопаді 2013 року під час проведення перевірки.

Позивач-1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позові прокурора фактичних та юридичних підстав (а.с.41-49).

Позивач-2, також, підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з зазначених у позові прокурора фактичних та юридичних підстав (а.с.31).

Позивачі належним чином повідомлені судом про місце та час розгляду справи, проте представників в судове засідання 23.01.2014р. не направили. Про причини вказаного суду не повідомлено.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву та витребуваних від нього судом, згідно з ухвалами по даній справі, документів. Представники відповідача не прибули в жодне з судових засідань. Про причини вказаного суду не повідомлено.

При цьому, відповідачеві ухвали суду від 26.11.2013р. про порушення провадження у справі, а також, від 17.12.2013р. та 26.12.2013р. про відкладення розгляду справи, надіслано судом поштою, відповідно до ст. 64 ГПК України, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача. Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, інші дві ухвали - рекомендованими листами. До суду повернулося та залучене до матеріалів справи поштове повідомлення (а.с.28) про вручення 02.12.2013р. відповідачу рекомендованого листа з ухвалою суду від 26.11.2013р. про порушення провадження у справі. Рекомендовані ж листи з ухвалами суду від 17.12.2013р. та 26.12.2013р. про відкладення розгляду справи не повертався до суду без вручення відповідачеві.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників сторін не унеможливлює розгляд справи № 923/1632/13. Розгляд справи за відсутності представників сторін, при тому, що сторони належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Від прокурора та сторін не надходили заяви або клопотання щодо судового засідання 23.01.2014р.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 23.01.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши прокурора, суд, -

в с т а н о в и в :

Згідно з приписами ч. 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках. Відповідно до ст. 36-1 цього ж Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень інтересів держави.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами, у тому числі, прокурорів, які звертаються до суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також, вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999р., зокрема, вказано: "Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси на тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств". З цього слідує, що до сфери інтересів держави належить, зокрема, діяльність державних підприємств.

Державне підприємство науково-дослідний центр "Вертоліт" (надалі - ДП НДЦ "Вертоліт") є юридичною особою, державним комерційним підприємством, засноване на державній власності та передане в управління Державному концерну "Укроборонпром" (надалі - Концерн). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1734 від 23.12.2004р. ДП НДЦ "Вертоліт" віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки України.

Концерн є юридичною особою, державним господарським об'єднанням, що створене згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1221 від 29.12.2010р., з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів, беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами. Згідно з цією ж постановою ДП НДЦ "Вертоліт" включено до складу Концерну. Статут Концерну затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 993 від 31.08.2011р.

Станом на даний час ДП НДЦ "Вертоліт" здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого наказом Концерну № 196 від 03.10.2012р. Згідно з п. 2.1. та п.2.2. статуту ДП НДЦ "Вертоліт" метою його діяльності є забезпечення потреб держави у впровадженні дослідно-конструкторських, науково-дослідних та експериментальних досліджень і випробувань повітряних апаратів, а також, отримання прибутку шляхом здійснення будь-яких видів господарської та комерційної діяльності у відповідності до законодавства України (а.с.7-12).

Відповідно до ст.ст. 2, 4 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" та свого статуту Концерн є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі майно державних підприємств оборонно-промислового комплексу, які входять до складу Концерну.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що забезпечення стабільної та беззбиткової господарської діяльності окремого державного підприємства, яке належить до оборонно-промислового комплексу держави, та віднесено до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, належить до сфери інтересів держави. Так само, за висновком суду, до сфери інтересів держави належить й забезпечення ефективної діяльності в цілому Концерну, яким здійснюється управління підприємствами оборонно-промислового комплексу держави - учасників Концерну.

Також, судом встановлено наступне.

ДП НДЦ "Вертоліт" та Відкрите акціонерне товариство "Приладобудівний завод "Сокіл" (надалі - відповідач), в особі керуючого санацією Мирутенка Миколи Миколайовича, що діяв згідно ухвали господарського суду Херсонської області від 05.09.2005р. у справі № 5/23-Б, уклали між собою 23.05.2006р. договір № 7225 (надалі - договір). Відповідно до п.1.1., п.3.2., п.4.1., п.5.1 договору, з Протоколом №? 1 від 23.06.2006р. узгодження ціни, Додатковими угодами № 1 від 23.06.2006р. та № 2 від 10.10.2006р. до договору, ДП НДЦ "Вертоліт" (постачальник за договором) зобов'язався продати відповідачу (покупцю за договором) протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня укладання договору 2 (дві) вертолітні гідроакустичні станції ВГС-3, заводські № /№ Ж-005 та К-011 (надалі - товар), загальною вартістю 80 880,00 грн. (з ПДВ), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався придбати цей товар, сплативши платіжними дорученнями 50 % вартості товару протягом 7 (семи) банківських днів з дня відвантаження товару та інші 50 % вартості товару не пізніше 20.12.2006р.

На оплату цього товару ДП НДЦ "Вертоліт" виставило відповідачеві рахунок № 54 від 10.07.2006р. на суму 80 880,00 грн. (з ПДВ).

На підставі накладної № 30 від 10.07.2006р. ДП НДЦ "Вертоліт" передало відповідачу товар загальною вартістю 80 880,00 грн. (з ПДВ), згідно з довіреністю відповідача від 04.07.2006р. серія ЯМВ № 908199.

Вказаний товар оплачений відповідачем частково, у сумі, 42 120,00 грн. Про це стверджується прокурором та позивачами у справі, однак, відповідні докази здійснення такої часткової оплати товару у матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, під час розгляду даної справи відповідач не надав суду доказів, які б спростовували вказані твердження прокурора та позивачів.

ДП НДЦ "Вертоліт" неодноразово направляло відповідачеві претензії з вимогами погашення 38 760,00 грн. заборгованості з оплати товару, проте, вказані претензії залишено відповідачем без задоволення (а.с.21-24).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі - продажу. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи у відповідача існує заборгованість перед ДП НДЦ "Вертоліт" у розмірі 38 760,00 грн. з оплати товару за договором. Заперечень щодо існування такої заборгованості, або ж доказів погашення цієї заборгованості, повністю або частково, відповідач суду не надав.

Крім цього судом встановлено наступне.

Згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області від 30.11.2009р. за заявами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Нова Каховка Херсонської області та управління Пенсійного Фонду України у м. Нова Каховка Херсонської області порушено провадження у справі № 5/115-Б-09 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Приладобудівний завод "Сокіл".

Згідно з ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.03.2010р. у справі № 5/115-Б-09 визнано неплатоспроможним ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл", введено процедуру розпорядження майном ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл", зобов'язано управління Пенсійного Фонду України у м. Нова Каховка Херсонської області, як ініціюючого кредитора, подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України, "Голос України", чи Кабінету Міністрів України, "Урядовий кур'єр", оголошення про порушення судом справи про банкрутство ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл".

За текстом ухвали господарського суду Херсонської області від 15.06.2010р. у справі № 5/115-Б-09 вказано, що в газеті "Урядовий кур'єр" № 52 від 20.03.2010р. надруковано оголошення про порушення справи № 5/115-Б-09 про банкрутство ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл".

Згідно з цією ж, від 15.06.2010р., ухвалою у справі № 5/115-Б-09 судом затверджений реєстр вимог кредиторів ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл", в якому серед кредиторів відсутнє (не зазначене) ДП НДЦ "Вертоліт" з вимогами у розмірі 38 760,00 грн. щодо сплати відповідачем заборгованості за договором від 23.05.2006р. № 7225 або з будь-якими іншими вимогами до відповідача. Також, згідно з даною ухвалою вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- кредитор - це, зокрема, юридична особа, яка має підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

- конкурсний кредитор - це кредитор за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Також, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашеними вимогами кредиторів визнаються задоволені вимоги кредиторів, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання в інший спосіб, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції даної норми закону станом на дату винесення господарським судом Херсонської області ухвал від 02.03.2010р. та від 15.06.2010р. у справі № 5/115-Б-09, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також, документи, що підтверджують такі вимоги. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними. При цьому, зазначений строк для подання вимог кредиторів є граничним і не підлягає поновленню.

У розумінні терміну "конкурсний кредитор", згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ДП НДЦ "Вертоліт" за вимогами у розмірі 38760,00 грн. щодо сплати ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" заборгованості за договором від 23.05.2006р. № 7225 є по відношенню до ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" конкурсним кредитором. Грошове зобов'язання щодо сплати на користь ДП НДЦ "Вертоліт" 38 760,00 грн. в оплату вартості товару за договором від 23.05.2006р. № 7225 є простроченим ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" з 21.12.2006р. Тобто, вказана заборгованість ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" перед ДП НДЦ "Вертоліт", й, відповідно, право вимоги у ДП НДЦ "Вертоліт" до ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл" щодо сплати цієї заборгованості виникло до порушення провадження у справі № 5/115-Б-09 про банкрутство ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл".

При цьому, виходячи з дати публікації, 20.03.2010р., оголошення про порушення провадження у справі № 5/115-Б-09 про банкрутство ВАТ "Приладобудівний завод "Сокіл", строк для звернення конкурсних кредиторів до суду з вимогами до боржника закінчився 19.04.2010р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та з урахуванням приписів наведених правових норм вимоги ДП НДЦ "Вертоліт" до відповідача щодо сплати 38 760,00 грн. заборгованості за договором від 23.05.2006р. № 7225 є погашеними. У зв'язку із чим зобов'язання щодо сплати 38 760,00 грн. вказаної заборгованості у відповідача перед ДП НДЦ "Вертоліт" відсутнє. Таким чином, заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, в їх задоволенні має бути відмовлено.

Щодо клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах ціни позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі. Згідно з ч.1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення до суду з цією заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Відповідно до п.3 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

До заяви прокурора, що містить у собі клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, не додано будь-яких доказів на підтвердження існування фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність застосування заходів до забезпечення позову. Також, прокурором не надано доказів існування загрози можливого невиконання рішення суду, у разі невжиття заходів до забезпечення позову. Таких доказів не надано прокурором й під час розгляду судом даної справи. За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову задоволенню не підлягає. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання. Відмовляючи в його задоволенні суд, додатково, враховує й результати вирішення спору: відмову у задоволенні позову, у зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.

Щодо клопотання прокурора про визнання строку для пред'явлення позову пропущеним з поважних причин та поновлення строку для звернення до суду з позовом суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Згідно з ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Проте, відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони, зробленою до винесення судом рішення. У п. 2..1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що суд не повинен з власної ініціативи зазначати про сплив позовної давності.

При розгляді даної справи заяви про застосування позовної давності щодо позовних вимог не надходили до суду. За таких обставин вказане клопотання прокурора не має значення для правильного вирішення спору, у зв'язку із чим не береться судом до уваги (у суду відсутні встановленні законом підстави (подання заяви про застосування позовної давності - примітка суду ) для розгляду даного клопотання та вирішення його по суті.

Вирішуючи питання про розподіл судового збору за результатами розгляду заявленого позову суд виходить з наступного.

Заяву, за якою порушено провадження у даній справі, подано прокурором до господарського суду у листопаді 2013 року.

Згідно з ст. 44 ГПК України розмір судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1, п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання у 2013 році до господарського суду позовної заяви майнового характеру з вимогами у розмірі 38 760,00 грн. становить 1 720,50 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", із змінами та доповненнями, вказано, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору.

Позивачів законом не звільнено від сплати судового збору за заявленим позовом. У зв'язку із чим судовий збір покладається на позивачів та розподіляється між ними порівну, по 860,25 грн. = 1 720,50 грн. / 2 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.

2. Стягнути з Державного підприємства науково-дослідний центр "Вертоліт" (місцезнаходження - 98176, АР Крим, м. Феодосія, смт. Приморський; ідентифікаційний код юридичної особи 16502206; р/р2600697816002 в ПАТ"Банк "Київська Русь", м. Київ, МФО 319092) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Стягнути з Державного концерну "Оборонпром" (місцезнаходження - 04119, м.Київ, вул. Дегтярівська,36; ідентифікаційний код юридичної особи 37854297; інші реквізити суду невідомі) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р № 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.02.2014р.

Суддя К.В. Соловйов