Рішення

від 05.02.2014 по справі 914/4874/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 р. Справа № 914/4874/13

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Арго», с. Миртюки, Стрийського району, Львівської області

до відповідача : Фермерського господарства «Еко-Агро», с. Ріпчиці, Дрогобицький район

про стягнення боргу в розмірі 10 800,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б .

Представники:

Від позивача: Баклан Ю.В. - представник за довіреністю від 10.01.2014р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Арго» подано позов до Фермерського господарства «Еко-Агро» про стягнення боргу в розмірі 10 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.12.2013р. прийнято справу до розгляду та призначено на 13.01.2014р. З підстав викладених в ухвалі від 13.01.2014р. розгляд справи відкладено на 29.01.2014р., а 29.01.2014р. на 05.02.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував з підстав зазначених в позовній заяві, просив позов задоволити повністю та стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 10 800,00 грн. та судові витрати в сумі 1 720,50 грн. Подав заяву про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДР ЮО та ФО-П щодо відповідача, витяг з наказу № 1 від 22.01.2003р. та довідку № 6 від 31.01.2014р. про те що коштів від відповідача за відвантажений товар по накладній не надходило.

В судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, відзиву на позов не подав, процесуальним правом на захисту свої інтересів не скористався.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 05.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТзОВ «Фірма «Арго» (постачальник, у справі позивач) було поставлено ФГ «Еко-Арго» (покупець, відповідач у справі) пшеницю «Столична» в кількості три тони, що підтверджується видатковою накладною № 6 від 17.10.2012р. на загальну суму 10 800,00 грн., а відповідачем на підставі довіреності № 1 від 17.10.2012р. отримано товар пшеницю «Столична» в кількості три тони та підписано видаткову накладну № 6 від 17.10.2012р. без жодних застережень.

Однак, за отриманий товар відповідач не розрахувався.

11.11.2013 року позивач надіслав відповідачу претензію № 2 щодо сплати вартості товару на суму 10 800,00 грн. Однак дана претензія відповідачем була залишена без розгляду.

Відповідач покладенні на нього зобов'язання з оплати отриманого товару згідно видаткової накладної № 6 від 17.10.2012р. не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 10 800,00 грн..

Доказів повного або часткового погашення заборгованості на момент розгляду справи в суді сторонами суду не подано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного .

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма , вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 статті 639 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до вимог ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

З врахуванням п.1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено факт поставки товару, що вбачається з видаткової накладної № 6 від 17.10.2012р. підписана сторонами без жодних застережень, проте факт проведення відповідачем повної оплати вартості поставленого позивачем товару підтверджений не був. Відповідач не подав належних та допустимих доказів на заперечення факту існування заборгованості на суму 10 800,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в стягненні 10 800,00 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 202, 205, 526, 610-612, 626, 629, 639, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, та ст.ст. 1, 22, 33, 34, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Еко-Агро» (82165, Львівська область, Дрогобицький район, село Ріпчиці; ідентифікаційний код юридичної особи 36918768) на користь Товариства з обмеженою відповідальності «Фірма «Арго» (82400, Львівська область, Стрийський район, село Миртюки; ідентифікаційний код юридичної особи 32282638) 10 800,00 грн. - основної суми боргу та 1 720,50 грн. - витрат по оплаті судового збору.

3 . Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.02.2014 року.

Суддя Коссак С.М.