Ухвала
від 04.02.2014 по справі 2а/0370/273/11
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р. Справа № 150356/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Кухтея Р.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року у справі за позовом державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142301/162 від 29.04.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА :

В жовтні 2011 року державне підприємство "Нововолинський ремонтно-механічний завод" звернулось до суду з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001142301/162 від 29.04.2011 року.

В позові державне підприємство "Нововолинський ремонтно-механічний завод" покликається на те, що основним видом діяльності ДП "Нововолинський РМЗ" є ремонт та виготовлення гірничошахтного обладнання. На виконання Статутних завдань підприємством 03 березня 2010 року було укладено з ДП «Львіввугілля» договір № 25 на капітальний ремонт 60 шт. секцій 1М87-УМН та 100 секцій 2М87-УМН. Згідно умов даного договору ДП «Нововолинський РМЗ» (Виконавець) зобов'язується за плату виконати роботи з ремонту обладнання ДП «Львіввугілля» (Замовника) на суму - 4000000,00 грн., а Виконавець зобов'язується оплатити за капітальний ремонт в розмірі 100 % вартості. Пунктом 5.2 договору на виконання робіт передбачено, що відремонтоване обладнання вважається переданим Замовнику з моменту підписання Акту приймання-передачі обладнання з ремонту обома сторонами. Пунктом 3.6 договору передбачено, що транспортні витрати по доставці обладнання проводяться за рахунок Замовника. На виконання умов договору ДП «Львіввугілля» 23 грудня 2010 року платіжним дорученням № 4005 та № 4006 перерахувало на розрахунковий рахунок підприємства грошові кошти в сумі - 4000000,00 грн. Внаслідок цього, підприємство 23.12.2010 року виписало податкову накладну на попередню оплату № 416 на загальну суму - 4000000,00 грн. Сума податку на додану вартість по вказаній податковій накладній у розмірі - 666666,67 грн. включено до складу податкових зобов'язань за грудень 2010 року, відображено в реєстрі податкових накладних та відповідає даним податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Крім того, об'єкт оподаткування в сумі 3333333,33 грн. включено до валового доходу підприємства в декларації на прибуток за 2010 рік. З метою підтвердження наявності об'єкту оподаткування за договором, укладеним між позивачем та ДП «Львіввугілля», в процесі перевірки ревізорам надавались оригінали первинних документів які в повному обсязі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З метою виконання умов вищевказаного договору позивачу необхідно було провести закупівлю необхідних ТМЦ, в зв'язку з чим підприємством було укладено угоди: договір поставки № 02/12/1-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ; договір поставки № 02/12/2-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн. , в т. ч. ПДВ; договір поставки № 02/12/3-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ; договір поставки № 02/12/4-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ; договір поставки № 86 від 13.06.2008 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ПП «Нова Перспектива» на загальну суму - 24047026,80 грн.

За таких обставин вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки є неправомірними, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001142301/162 від 29.04.2011 року є протиправним та підлягає до скасування.

Оскаржуваною постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року у задоволенні позовної заяви державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001142301/162 від 29.04.2011 року - відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що з метою виконання умов вищевказаного договору позивачу необхідно було провести закупівлю необхідних ТМЦ, в зв'язку з чим підприємством було укладено угоди: договір поставки № 02/12/1-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ; договір поставки № 02/12/2-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн. , в т. ч. ПДВ; договір поставки № 02/12/3-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ; договір поставки № 02/12/4-3Ч від 02.12.2010 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ТзОВ «Енергооснова» на загальну планову вартість 100000,00 грн., в т. ч. ПДВ; договір поставки № 86 від 13.06.2008 року із специфікацією яка є невід'ємною частиною договору з ПП «Нова Перспектива» на загальну суму - 24047026,80 грн. Вказані оригінали договорів поставки разом із специфікаціями були представлені при перевірці в повному обсязі. Звертає увагу на те, що в акті перевірки відповідач помилково вказує на норми ст. 234 Цивільного кодексу України щодо недійсності правочину. На думку позивача, Нововолинська ОДПІ посилається на положення ЦКУ, які взагалі не можуть бути застосовані податковими органами під час перевірки, оскільки нікчемність або фіктивність правочину може бути визнано тільки судом.

За таких обставин вважає, що висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки є неправомірними, а тому податкове повідомлення-рішення № 0001142301/162 від 29.04.2011 року є протиправним та підлягає до скасування.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відмовляючи в позові державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 2.3 Договору підряду № 86 від 13.06.2008 року, укладеного між ПП «Нова перспектива» та ДП «Нововолинський РМЗ», якісні характеристики товару підтверджуються сертифікатами якості виробника, однак як під час перевірки так і в судовому засіданні такі документи надані не були.

З досліджених в судовому засіданні податкових накладних неможливо встановити на виконання умов якого із вищезазначених договорів вони виписані і чи стосуються вони взагалі договірних відносин між ПП «Нова перспектива», ТзОВ «Енергооснова» та ДП «Нововолинський РМЗ».

Відповідно до статті 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтею 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що операції з реалізації ТМЦ мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Згідно наданих документів немає можливості встановити розмір витрат.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підприємством (позивачем) перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Таким чином, підприємством порушено статтю 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

За результатами перевірки та під час судового засідання позивачем не доведено факту передачі товарів від продавця до покупця. Відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, сировини, матеріалів, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що Нововолинською ОДПІ в період з 08.04.2011 року по 14.04.2011 року було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків протягом 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки 18.04.2011 року складено Акт №309/22/2301/00179000.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено порушення позивачем статей 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97ВР), в результаті чого підприємством було занижено податок на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 317080,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року № 0001142301/162, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 396 350.00 грн., з яких за основним платежем - 317080,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція - 729270,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження, рішенням ДПС України від 16.09.2011 року за № 325/6/10-2115 скаргу ДП «Нововолинський РМЗ» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупцем) та ТзОВ «Енергооснова» (Постачальник) укладено договір поставки № 02/12/1-3Ч від 02.12.2010 р., за яким останній зобов'язується передати у власність ДП «Нововолинський РМЗ» товар загальною плановою вартістю 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № РН-0000015 та № 51 від 10.12.2010 р. відповідно, на загальну суму 98 400,00 грн., в т.ч. ПДВ 16 400,00 грн.

Згідно договору поставки №02/12/2-3Ч від 02.12.2010 року ТзОВ «Енергооснова» (Постачальник) зобов'язується передати у власність ДП «Нововолинський РМЗ» (Покупець) товар загальною вартістю 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невідємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні № РН-0000016 та № 52 від 10.12.2010 року на загальну суму 97 280,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 16 213,33 грн.

Згідно договору поставки №02/12/3-3Ч від 02.12.2010 року ТзОВ «Енергооснова» (Постачальник) зобов'язувався передати у власність ДП «Нововолинський РМЗ» (Покупець) товар загальною плановою вартістю 100 000,00 грн. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невідємною його частиною та підписується сторонами.

Відповідно до договору поставки №02/12/4-3Ч від 02.12.2010 року ТзОВ «Енергооснова» зобов'язується передати у власність ДП «Нововолинський РМЗ» товар загальною плановою вартістю 100 000,00 грн. Асортимент, кількість, ціна, мови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невідємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору було виписано видаткову та податкову накладні №РН-0000017 та № 53 від 14.12.2010 року на загальну суму 108 720,00 грн., в т. ч. ПДВ на суму 18 120,00 грн.

Відповідно до договору поставки № 86 від 13.06.2008 року ПП «Нова Перспектива», яке є постачальником, зобов'язується передати у власність ДП «Нововолинський РМЗ» як покупцю товар загальною плановою вартістю 24047026,80 грн. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації до даного договору, що є невідємною його частиною та підписується сторонами.

На виконання умов договору були виписані податкові накладні: № 61 від 06.12.2010 року на суму ПДВ - 41 253,38 грн.; № 62 від 06.12.2010 року на суму ПДВ - 63 839,92 грн.; № 63 від 10.12.2010 року на суму ПДВ - 58 400,00 грн.; № 64 від 14.12.2010 року на суму ПДВ - 38 000,00 грн.; № 66 від 17.12.2010 року на суму ІІДВ - 64 853,54 грн. та №67 від 20.12.2010 року на суму ПДВ - 58 613,26 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін в судовому засіданні, що із вказаної суми поставки за рахунок отриманих від ТзОВ «ВТ-Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» ДП «Нововолинський РМЗ» реалізовано ТМЦ на суму 1 598 080,98 грн., в т.ч. ПДВ - 266 346,84 грн.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ при проведенні перевірки використовувались наступні документи: акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 01.03.2011 року за №58/23-118/36873235 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ВТ - Техбуд» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року», яким встановлено, що у ТзОВ «ВТ-Техбуд», яке мало відносини з ПП «Нова перспектива» в грудні 2010 року, відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані про обсяги поставок, податкові зобов'язання за вказаний період є недійсними; акт ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 28.02.2011 року №155/23-118/37277910 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Галицькі інвестиції» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року яким встановлено, що у ТзОВ «Галицькі інвестиції», яке мало відносини з ПП «Нова перспектива» в грудні 2010 року відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», а дані про обсяги поставок, податкові зобовязання за вказаний період є недійсними; акт Луцької ОДПІ від 22.03.2011 року №1741/23-3/32475509 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Нова перспектива»» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо придбання та реалізації товарів придбаних від ТзОВ «ВТ- Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року яким встановлено, що у ПП «Нова перспектива»», яке мало відносини з ДП «Нововолинський РМЗ» в грудні 2010 року виявлено завищення податкового кредиту від ТзОВ «ВТ-Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» та завищення податкових зобов'язань з ДП «Нововолинський РМЗ», якому реалізовано товар (запчастини до гірничого обладнання) згідно договору поставки № 86 від 13.06.2008 року на суму 1949 760,55 грн., в т.ч. ПДВ - 324 960,10 грн. Із вказаної суми поставки за рахунок отриманих від ТзОВ «ВТ-Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» реалізовано ТМЦ на суму 1 598 080,98 грн., в т.ч. ПДВ - 266 346,84 грн.; акт Луцької ОДПІ від 28.03.2010 року №1823/23-3/36112316 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Енергооснова» з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо придбання та реалізації товарів придбаних від ПП «Нова перспектива» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року яким встановлено, що у ТзОВ «Енергооснова», яке мало відносини з ДП «Нововолинський РМЗ» в грудні 2010 року виявлено завищення податкового кредиту від ПП «Нова перспектива» та завищення податкових зобов'язань з ДП «Нововолинський РМЗ».

Отже, позивач придбав товар, отриманий від ТзОВ «ВТ- Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» через ПП «Нова перспектива» та ТзОВ «Енергооснова». В результаті цього ДП «Нововолинський ремонтно-механічний завод» було завищено загальний обсяг придбання по ПП «Нова перспектива» на суму 1 598 081,04 грн. (з ПДВ), а податковий кредит за грудень 2010 року на суму 266 346,84 грн.; по ТзОВ „Енергооснова" на суму 307 399,98 грн. (з ПДВ), податковий кредит за грудень 2010 року на суму 50 733,33 грн.

З вищевказаних актів перевірок слідує, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності, встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою надання податкової вигоди, тобто штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання представника позивача на той факт, що постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі за позовом ТзОВ «Галицькі інвестиції» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ДПІ по проведенню позапланової перевірки з питань правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт від 28.02.2011 року № 155/23-118/37277910, оскільки дана постанова не набрала законної сили.

З матеріалів справи вбачається, що під час перевірки посадовими особами ДП „Нововолинський РМЗ" будь-яких доказів транспортування товару надано не було, а товарно-транспортні накладні №121001-10, №061001, №12-015 від 10.12.2010 року, №121401-10 від 14.12.2010 року, № 121701 від 17.12.2010 року, № 122001-10 від 20.12.2010 року, що приєднані позивачем до справи не містять підписів вантажоодержувача, що є порушенням «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за № 363 (далі - Правила № 363) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568.

Крім того, в порушення вимог пунктів 11.1, 11.3 розділу 11 Правил № 363 у ДП «НРМЗ» відсутні первинні документи що підтверджують факт перевезення вантажів, а саме: подорожні листи, тощо.

За таких обставин суд погоджується з висновком Нововолинської ОДПІ про те, що позивачем не підтверджено первинними документами та не спростовано висновки, викладені в акті перевірки щодо відсутності транспортування товару.

Зокрема, здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, що потребує належної оцінки доводам податкової інспекції щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки це свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

З вищезазначеного слідує, що визначення дати виникнення податкових зобов'язань при здійсненні операцій з продажу товарів не залежить від дати переходу права власності на товар, що поставляється, а вжитий в підпункті 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункті 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» термін «відвантаження товарів» розуміється не як факт виникнення права власності на товар, а як початок процесу фізичного переміщення товару від місця його постійного знаходження (зберігання) у постачальника.

Підтвердженням дати на яку припадає початок передачі (переміщення) товару є дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, який відповідно до статті 307 Господарського Кодексу України оформляється в установленій формі зі складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення. Таким документом при перевезеннях вантажів залізничним і річковим транспортом є накладна, автомобільним товарно-транспортна накладна, подорожній лист.

Відповідно до пункту 2.3 Договору підряду № 86 від 13.06.2008 року, укладеного між ПП «Нова перспектива» та ДП «Нововолинський РМЗ», якісні характеристики товару підтверджуються сертифікатами якості виробника, однак як під час перевірки так і в судовому засіданні такі документи надані не були.

З досліджених в судовому засіданні податкових накладних неможливо встановити на виконання умов якого із вищезазначених договорів вони виписані і чи стосуються вони взагалі договірних відносин між ПП «Нова перспектива», ТзОВ «Енергооснова» та ДП «Нововолинський РМЗ».

Відповідно до статті 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтею 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд погоджується з твердженням відповідача про те, що операції з реалізації ТМЦ мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Згідно наданих документів немає можливості встановити розмір витрат.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно статті 664 ЦК України є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цього Кодексу.

Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підприємством (позивачем) перераховувались кошти без мети реального настання передбачених наслідків виключно, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Таким чином, підприємством порушено статтю 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

За результатами перевірки та під час судового засідання позивачем не доведено факту передачі товарів від продавця до покупця. Відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, сировини, матеріалів, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства "Нововолинський ремонтно-механічний завод" - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 року у справі № 2а/0370/2731/11 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді В.Я. Качмар

Р.В. Кухтей

СудЛьвівський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення04.02.2014
Оприлюднено07.02.2014
Номер документу37005851
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/0370/273/11

Ухвала від 04.03.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 23.02.2024

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 02.03.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 23.02.2018

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 04.02.2014

Адміністративне

Львівський апеляційний адміністративний суд

Ніколін В.В.

Постанова від 04.03.2011

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 23.02.2011

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 07.02.2011

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

Ухвала від 04.02.2011

Адміністративне

Волинський окружний адміністративний суд

Денисюк Руслан Степанович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні