Постанова

від 29.01.2014 по справі 809/241/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2014 р. Справа № 809/241/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Маковійчук С.М.

за участю:

представника позивача - Іванишина Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі

до відповідача: Тлумацького автотранспортного підприємства

про стягнення заборгованості в сумі 2233,20 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Тлумацького автотранспортного підприємства (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2233,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону. Згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Підприємство щомісяця до 25-го числа зобов'язане вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Згідно із розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2 за період з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2013 року, платник повинен відшкодувати позивачу виплачену пільгову пенсію у розмірі 1630,11 грн. Окрім цього, у зв'язку із виявленою позивачем технічною помилкою допущено переплату в сумі витрат попередньо стягнутих в судовому порядку та сумою фактично належних до оплати, в результаті чого, недоїмка за попередні періоди у вигляді різниці між вказаними сумами становить 603,09 грн. Оскільки дані суми відповідачем добровільно не відшкодовано, позивач просить стягнути їх в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, проте на адресу суду повернулося поштове відправлення із зазначенням причини невручення.

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.39-41) юридична особа - Тлумацьке автотранспортне підприємство зареєстроване 05.08.1997 року, та взяте на облік Управлінням Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі.

Судом встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 вказаного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, працівнику відповідача ОСОБА_2 призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с.11,13,15,17,19).

Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за січень 2013 року (а.с.11), березень 2013 року (а.с.13), квітень 2013 року (а.с.15), травень 2013 року (а.с.17), з 2014 року (а.с.19), відповідачу визначено розмір фактичних витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2. Розрахунки направлялися відповідачу, отримані ним відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення (а.с.12, 14, 16, 18) та останнім не оскаржувалися.

Оскільки відповідачем не сплачувалася сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії з жовтня по грудень 2013 року, утворилася недоїмка в розмірі 1630,11 грн., також встановлено, що позивачем не сплачено суму недоїмки за січень - березень 2013 року в сумі 1533,60 грн., проте за рахунок надмірно стягнутої суми за попередні періоди, згідно з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 року (а.с.21-22), утворилась переплата в розмірі 929,51 грн. Таким чином, сума, яка підлягає стягненню за вказаний період складає різницю між сумою, яка підлягає сплаті в розмірі 1533,60 грн., і сумою переплати в розмірі 929,51 грн., та становить 603,09 грн. Тому, загальна сума стягнення, заявлена в даному адміністративному позові включає недоїмку за жовтень-грудень 2013 року в сумі 1630,11 грн., а також залишок непогашеної недоїмки за січень - березень 2013 року в сумі 603,09 грн., та становить 2233,20 грн., що додатково підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості (а.с.20).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом. Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, статтею 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 р.

Пунктом 6.1. Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З огляду на вищенаведене, сума заборгованості відповідача з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, згідно з поданими розрахунками становить 2233,20 грн.

Враховуючи встановлені обставини та вказані правові норми, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Тлумацького автотранспортного підприємства (ідентифікаційний код 01739256) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тлумацькому районі (ідентифікаційний код 20550949) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальній сумі 2233 (Дві тисячі двісті тридцять три) гривні 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 03.02.2014 року.