Рішення

від 30.01.2014 по справі 22-ц/796/1425/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/1425/2014

Головуючий у 1 інстанції: Гайдук С.В.

Доповідач: Гаращенко Д.Р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Гаращенка Д.Р.

суддів - Ратнікової В.М., Борисової О.В.

при секретарі - Калашник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Десна» Заславської Світлани Павлівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Десна» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Десна» про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

12 березня 2013 року ЖБК «Десна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Свої вимоги обґрунтував тим, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1. ОСОБА_1 з січня 2003 року по серпень 2008 року не сплачувала за спожиті комунальні послуги, а потім платежі здійснювала нерегулярно, внаслідок чого станом на 01.02.2013 року утворилась заборгованість в розмірі 15 781, 89 грн., з яких: основний борг - 9000 грн. 00 коп., інфляційні витрати в розмірі 5311 грн. 81 коп., 3 % річних в сумі 1470 грн. 08 коп. Вказану суму ЖБК «Десна» просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь. Також просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір в сумі 229,40 грн. витрати на правову допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

13 травня 2013 року ОСОБА_1 пред'явила зустрічний позов до ЖБК «Десна» про здійснення перерахунку за незаконно нараховані житлово-комунальні послуги та про відшкодування завданої незаконними діями правління кооперативу моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є власником квартири АДРЕСА_1, що була придбана її сім'єю у 1997 році. Балансоутримувачем даного будинку є ЖБК «Десна», створений 18.08.1969 р. за головуванням ОСОБА_4. Починаючи з 2004 р. вона разом із сім'єю не може в'їхати до своєї квартири через залиття та відновлювальні роботи у квартирі з вини сім'ї ОСОБА_4, що мешкають поверхом вище. Після останнього третього залиття її квартири 12.08.2009 року, як і за минулі залиття, правлінням ЖБК «Десна» не було надано акту на залиття. Зазначила, що дії ЖБК «Десна» призвели до того, що вона не має можливості здійснити відновлювальний ремонт і проживати у квартирі починаючи з першого залиття квартири у 2004 році. Також позивач зазначала, що спираючись на сфабриковані документи ЖБК незаконно намагається стягнути з неї понад 15 000 грн. нібито у сплату боргу із 2003 року при дійсному незаконному нарахованому боргу у розмірі 9000 грн. починаючи з вересня 2009 року. Частковим відшкодуванням заподіяної їй такими діями відповідача моральної шкоди є стягнення 7000 грн. по 1000 грн. із кожного члена правління ЖБК «Десна». За цей період ЖБК «Десна» завдало їй шкоди більше ніж на 28 500 грн., з яких: оплата судових експертиз, сплата комунальних платежів сумарно. Вважає, що правління ЖБК «Десна» незаконно нарахувало їй борг в розмірі 9 000 грн., не розглянуто її заяв про перерахунок комунальних послуг від 12.02.2011 року, 04.04.2012 року і не перерахувало житлово-комунальні послуги. З врахуванням п.73 Типового статуту ЖБК, згідно якого члени правління та члени ревізійної комісії ЖБК, які завдали своїми діями шкоди ЖБК несуть матеріальну відповідальність у встановленому законом порядку. Вважає, що перерахунок, як даної суми, так і інших відшкодувань має здійснюватися виключно за рахунок членів правління ЖБК «Десна». Просила суд з урахуванням уточнень: зобов'язати ЖБК «Десна» до перерахунку незаконно нарахованого боргу у 9 000 грн. за житлово-комунальні послуги із моменту невиконання ЖБК «Десна» своїх обов'язків з приводу третього залиття її квартири 12.08.2009 р., шляхом перерозподілу суми боргу між членами правління ЖБК «Десна» ; зобов'язати ЖБК «Десна» до відшкодування суми у розмірі 571,80 грн., яку вона сплатила у липні 2011 р. у якості погашення частини незаконно нарахованого боргу за житлово-комунальні послуги, шляхом здійснення перерахунку житлово-комунальних послуг наступних періодів - перерозподілу суми між членами правління ЖБК «Десна»; зобов'язати ЖБК «Десна» до відшкодування суми у розмірі 2 511,39 грн., яку вона переплатила сплачуючи за житлово-комунальні послуги не за пільговими тарифами із розрахунку доступності для проживання повної площі квартири у липні 2011 р. - березні 2013 р., шляхом здійснення перерахунку житлово-комунальних послуг наступних періодів - перерозподілу суми між членами правління ЖБК «Десна»; зобов'язати ЖБК «Десна» до відшкодування частини завданої моральної шкоди у розмірі 7 000 грн. шляхом зобов'язання кожного із членів правління ЖБК «Десна» до сплати по 1 000 грн. на користь ОСОБА_1; постановити окрему ухвалу стосовно незаконних дій голови правління ЖБК «Десна» Заславської С.П. і членів правління ЖБК «Десна» (ст. 191, 356, 358, 364, 366, 377 КК України) до Прокуратури Шевченківського району м. Києва для вжиття заходів прокурорського реагування, а судовий збір покласти на голову правління ЖБК «Десна» і членів правління ЖБК «Десна».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року позов ЖБК «Десна» задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 9000,00 грн., інфляційні нарахування в сумі 1 566,00 грн. три проценти річних в сумі 902,47 грн., судовий збір в розмірі 229.40 грн., а всього 11697, 87 грн.; в задоволенні решти позовних вимог ЖБК «Десна» та в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

16 грудня 2013 року голова правління ЖБК «Десна» Заславська С.П. подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила його змінити в частині відмови у задоволенні позову ЖБК «Десна» до ОСОБА_1 в стягненні інфляційних нарахувань в сумі 3 745, 81 грн., 3 % річних в сумі 567, 61 грн., а також витрат на правову допомогу в сумі 3 000 грн. і повністю задовольнити позов ЖБК «Десна», вирішити питання про розподіл судових витрат. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що судом першої інстанції при перевірці розрахунку 3 % річних і втрат від інфляції було допущено помилку, так як не враховано, що заборгованість постійно збільшується, і не обґрунтовано визначено період нарахувань з 01 січня 2009 року по 01 січня 2013 року. Також апелянт зазначила, що розрахунок витраченого часу на надання правової допомоги наявний у матеріалах справи, а Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 та від 08 лютого 1995 № 100 не мають відношення до розрахунку граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу.

16 грудня 2013 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на вказане рішення, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ЖБК «Десна» відмовити, а її зустрічний позов задовольнити. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у виписці з домової книги зазначено, що вона постійно прописана у квартирі АДРЕСА_1, у той час як насправді у вказаній квартирі вона зареєстрована з 01 серпня 2002 року. На думку апелянта, додане до матеріалів справи платіжне доручення про сплату витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн. не є належним доказом, оскільки не містить печатки банку і дати проведення операції оплати, а також відсутні будь-які бухгалтерські документи на підтвердження заборгованості. Також апелянт зазначила, що неодноразово зверталася до ЖБК «Десна» із заявами про те, що у квартирі не проживає, а тому не є споживачем комунальних послуг. Апелянт вказала, що судом першої інстанції не було застосовано строк позовної давності, про що вона неодноразово заявляла. На думку апелянта, математично недопустимо застосовувати індекс інфляції до підсумованої суми боргу. Додатково апелянт зазначила, що ЖБК «Десна» відмовляється скласти акт про залиття її квартири, не розглянув її заяву про перерахунок боргу, а вона є власником квартири АДРЕСА_1, а не наймачем.

У судовому засіданні ОСОБА_1 подану нею апеляційну скаргу підтримала та просила суд її задовольнити; у задоволенні апеляційної скарги голови правління ЖБК «Десна» Заславської С.П. просила відмовити.

Представник ЖБК «Десна» за довіреністю - Горун Н.М. апеляційну скаргу голови правління ЖБК «Десна» Заславської С.П. просила задовольнити; у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 просила відмовити.

Вислухавши доповідь судді Гаращенка Д.Р., пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та зареєстрована в даній квартирі, що підтверджується довідкою форми №3 від 07.09.2013 року № 025/23 (а.с.5).

Житлово-будівельний кооператив «Десна» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 відповідно до статуту, зареєстрованого рішенням Шевченківського райвиконкому за № 993 від 18.08.1969 р.(а.с.6-10).

Керівником ЖБК «Десна» є Голова Правління Заславська С.П., призначена на посаду відповідно до протоколу засідання правління ЖБК «Десна» № 9 від 30.12.2010 року(а.с.11).

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно вносила плату за спожиті нею житлово-комунальні послуги, внаслідок чого за період з 01 січня 2003 року по 01 лютого 2013 року утворився борг в сумі 9 000,00 грн.

Задовольняючи частково позов ЖБК «Десна» суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 своєчасно не вносила плату за спожиті нею житлово-комунальні послуги, а тому стягненню з неї підлягає борг у розмірі 9 000 грн. Також суд першої інстанції вказав, що розрахунок 3 % річних і втрат від інфляції зроблено невірно, оскільки індекс інфляції за період з 01 жовтня 2009 року по 01 січня 2013 року становить 1 ,174, а отже сума боргу з урахуванням даного індексу інфляції становить 10 566 грн., а 3 % річних від суми боргу - 902, 47 грн.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

На підставі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із ч.ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

На підставі ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 07 травня 2013 року подала заперечення на позовну заяву, у якій вказала, зокрема, на незаконність дій ЖБК «Десна» зі звернення до суду з позовом про стягнення боргу за період з 01 січня 2003 року у зв'язку з пропуском строку позовної давності, що тобто подала заяву про застосування строку позовної давності.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, вказану заяву залишив поза увагою, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів справи, що заборгованість ОСОБА_1 перед ЖБК «Десна» нараховується з січня 2003 року, при чому у вересні 2008 року нею було сплачено 5 614, 83 грн., у серпні 2009 року 671, 76 грн., у вересні 2009 року - 4447, 23 грн., внаслідок чого заборгованість станом на кінець вересня 2009 року склала 807, 99 грн. Також у серпні 2011 року було сплачено 1022, 89 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 борг, що виник до вересня 2005 року погашений, надалі вчинялись дії щодо частково погашення заборгованості в межах строку позовної давності, що свідчить про визнання нею свого боргу, а тому підстави для його застосування щодо основної суми боргу у розмірі 9 000 грн. відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, три проценти річних та інфляційні втрати на суму боргу є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції та отримання компенсації від боржника за користування отриманими ним коштами за весь час прострочення, а тому у разі пропущення трирічного строку звернення можуть бути нараховані за три останні роки невиконання основного зобов'язання.

З огляду на викладене, вимоги про стягнення 3 % річних і втрат від інфляції підлягають задоволенню починаючи з 12 березня 2010 року та по 31 січня 2013 року у розмірі 662, 63 грн. і 907, 45 грн. відповідно.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційних скарг про допущення судом першої інстанції помилки при підрахунку 3 % річних від суми боргу і втрат від інфляції є вірними, однак не беруться колегією суддів до уваги.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на те, що ЖБК «Десна» не розглянув її заяви про перерахунок боргу у зв'язку з тимчасовою відсутністю у місці проживання, оскільки наявні у матеріалах справи заяви не мають відмітки ЖБК «Десна» про їх отримання.

Не заслуговують на увагу викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_1 про те, що ЖБК «Десна» не надано належних доказів підтвердження наявності у неї заборгованості, зокрема бухгалтерських документів, так як наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед ЖБК «Десна» підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком, будь-яких доказів на спростовування якого ОСОБА_1 не надано.

Колегія суддів вважає, що відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Горун Н.М. представляла інтереси ЖБК «Десна» на підставі довіреності, ухвала про допуск її до участі у справі в якості особи, яка надає правову допомогу, відсутня.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався ст.ст. 12, 16, 23, 1167 ЦК України та правильно виходив з того, що борг за житлово-комунальні послуги був нарахований з дотриманням вимог чинного законодавства.

Посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що ЖБК «Десна» відмовлялося скласти акт про залиття її квартири не звільняє її від обов'язку сплачувати за житлово-комунальні послуги, доказів ненадання яких ОСОБА_1 суду не надано.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що вона є власником, а не наймачем квартири АДРЕСА_1 і зареєстрована у вказаній квартирі з 01 серпня 2002 року висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року в частині стягнення втрат від інфляції і 3 % річних належить змінити.

Керуючись ст.ст. 218, 303-305, п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 309, 313-314, 316-317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу голови правління Житлово-будівельного кооперативу «Десна» ЗаславськоїСвітлани Павлівни - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04 грудня 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Десна» інфляційних нарахувань у розмірі 1 566, 00 грн. та 3 % річних у розмірі 902, 47 грн. - змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Десна» (код ЄДРПОУ 23492129) втрати від інфляції у розмірі 907, 45 грн. та 3 % річних від суми боргу у розмірі 662, 63 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді