Постанова

від 31.01.2014 по справі п/811/145/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2014 року Справа № П/811/145/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Сагуна А.В.,

при секретарі - Таранусі Т.М.,

за участю:

представника позивача - Стеценка О.О.,

представника відповідача - Івашкіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Промінтер" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 11.01.2014 №№ 0000072210, 0000082210,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Промінтер" (в подальшому - ПП "Промінтер" або позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (в подальшому - Олександрійська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області або відповідач), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.01.2014 №№ 0000072210, 0000082210.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, з порушенням норм матеріального права. Позиція податкового органу про безтоварність господарських відносин між позивачем і ПП «Слон» та зроблений на цій основі висновок про нікчемність правочинів, є безпідставним припущенням. Стосунки позивача з контрагентом мали реальний характер, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Представник відповідача у письмових запереченнях просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, пославшись на те, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення винесенні згідно вимог чинного законодавства. У позивача були відсутні підстави для включення до валових витрат вартості отриманих від ПП «Слон» товарів (послуг), оскільки такий правочин є нікчемним через фіктивність зазначеного підприємства та відсутності основних фондів для ведення основного виду діяльності. Також, позивачем незаконно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ на підставі виданих ПП «Слон» податкових накладних, оскільки податкові накладні, виписані по правочинах, по яким не підтверджено факт отримання послуг (а.с.54-57).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав суду пояснення згідно позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення адміністративного позову з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що у період з 16.10.2013 по 18.10.2013 посадовими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ НВП «Дніпромашбуд» за серпень 2012 року, ТОВ «ОВК-Технологія» за вересень 2012 року, ТОВ «Євростройтех» за травень-липень 2011 року, ТОВ «Будівельна Компанія «Уровень» за лютий 2012 року, ТОВ «Альфареалком» за червень 2011 року, ПП «Слон» за лютий-березень 2012 року, ТОВ «Новітні технології модернізації» за лютий, березень 2013 року, за наслідками якої складено акт від 25.10.2013 за №120/22-10-32744612 (т. 1, а.с. 12-43).

Як вбачається з письмових заперечень відповідача та вказаного акту, в ході перевірки, виявлено порушення:

1. ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Промінтер» при придбанні та продажу товарів. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

2. п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 239854 грн., в т.ч. за травень 2011р. в сумі 28302грн., за червень 2011р. в сумі 35750грн., за липень 2011р. - 24845грн., за лютий 2012р. - 42505грн., за березень 2012р. в сумі 53331 грн., за серпень 2012р.- 8255грн.. за вересень 2012р.- 30011грн., за лютий 2013р. в сумі 16855грн. внаслідок завищення податкового кредиту:

- по податкових накладних, отриманих від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" (код 30714555), за серпень 2012р. в сумі 8255грн, з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- по податкових накладних, отриманих від ТОВ"ОВК-ТЕХНОЛОПЯ" (код 34364633), за вересень 2012р. в сумі 30011грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- по податкових накладних, отриманих від ТОВ „Будівельна Компанія „Уровень" (34469785), за лютий 2012р. в сумі 9540грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- по податкових накладних, отриманих від ТОВ«ЄВРОСТРОЙТЕХ» (код ЄДРПОУ 36844712), всього в сумі 67982грн., в т. ч. за травень 2011р. в сумі 28302 грн., за червень 2011р. в сумі 14835грн., за липень 2011р. в сумі 24845 грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Альфареалком» (код ЄДРПОУ 34594499), за червень 2011р. в сумі 20915грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- по податкових накладних, отриманих від ПП «Слон» (код ЄДРПОУ 31972658), всього в сумі 86296,т.ч. за лютий 2012р. в сумі 32965грн., за березень 2012р. в сумі 53331 грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- по податкових накладних, отриманих від ТОВ "НОВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ" (код за ЄДРПОУ 37069382), за лютий 2013р. в сумі 16855грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено.

3. п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього в сумі 243039 грн., в т.ч. за II квартал 2011р. в сумі 73660грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011р.- 102231грн., за I квартал 2012р. - 80048грн., за півріччя 2012р. - 100628грн., за три квартали 2012р. - 140808грн. внаслідок завищення собівартості готової продукції в результаті врахування вартості матеріалів отриманих від контрагентів факт поставки яких не підтверджено, а саме:

- від ТОВ НВП "Дніпромашбуд" (код 30714555), за III квартал 2012р. в сумі 8668грн, з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- від ТОГ «ОВК-ТЕХНОЛОГІЯ» (код 34364633), за III квартал 2012р. в сумі 31512грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- від ТОВ «Будівельна Компанія „Уровень» (34469785), за І квартал 2012р. в сумі 10017 грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- від ТОВ«ЄВРОСТРОЙТЕХ» (код ЄДРПОУ 36844712), всього в сумі 78179грн., в т. ч. за II квартал 2011р. - 49608 грн., за III квартал 2011р. 28571грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- від ТОВ «Альфареалком» (код ЄДРПОУ 34594499), за II квартал 2011 р. в сумі 24052грн., з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено;

- від ПП «Слон» (код ЄДРПОУ 31972658), за І квартал 2012 р. в сумі 70031 грн., за II квартал 2012р. в сумі 20580грн. з вартості матеріалів факт поставки яких не підтверджено. (т.1, а.с. 42).

Позивач скористався досудовим порядком вирішення спору. Так рішенням Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, скасовані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу були нараховані фінансові зобов'язання стосовно господарських операцій ТОВ НВП «Дніпромашбуд», ТОВ «ОВК-Технологія», ТОВ «Євростройтех», ТОВ «Будівельна Компанія «Уровень», ТОВ «Альфареалком», ТОВ «Новітні технології модернізації» (т.1, а.с. 115-122).

На підставі акту перевірки, в тому числі, 11.01.2014 Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000072210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 107870 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 86296 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 21574 грн., а також № 0000082210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 113264 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 90611 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22653 грн. (а.с. 10-11).

Позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках акту перевірки контрагента (т.1, а.с. 12-49, 123-130).

Згідно п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно до п.п.139.1.9, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, до складу витрат підприємств можуть бути включені лише витрати, які підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, що відображають реальність господарської операції.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП «Слон» (постачальник) укладено договір поставки від 10.01.2012 № 12 щодо поставки продукції вказаної в накладних на товар (т. 1, 68 - 69).

Згідно умов договору, товар постачається за рахунок замовника (т.1, а.с. 60-62).

Відповідно до накладних, постачальник повинен поставити гуму самоклеючу, пр. звар., емаль, грунт, лист різної товщини.

На підтвердження отримання та оплати зазначеного товару позивачем надано видаткові накладні (т.1, а.с. 70,74,78,82), рахунки-фактури (т.1, а.с.72,75,79,83), подорожні листи (т.1, а.с. 88-89), виписки з банку (т.1, а.с.73,77,81,85-86).

ПП «Слон» виписано позивачу податкові накладні за лютий 2012 року на загальну суму ПДВ 3565,15 грн. (а.с. 71), за березень 2012 року на загальну суму ПДВ 25630,84 грн. (а.с. 76,80,84)

Також, між позивачем (замовник) та ПП «Слон» (постачальник) укладено договір поставки від 20.02.2012 № 13 щодо поставки продукції відповідно до специфікації (т.1, а.с. 60-62).

Згідно умов договору, товар постачається за рахунок замовника (т.1, а.с. 60-62).

Відповідно до специфікації, постачальник повинен поставити трансформатор ТМЗ 630/10 8 2У1 (т.1, а.с. 63).

На підтвердження отримання та оплати товару (трансформатор ТМЗ 630/10 8 2У1) позивачем надано видаткові накладні (т.1, а.с. 64), рахунки-фактури (т.1, а.с. 65), товарно-транспортна накладна (т.1, а.с. 87), виписка з банку (т.1, а.с. 67).

ПП «Слон» виписано позивачу податкову накладну за березень 2012 року на загальну суму ПДВ 8100 грн. (а.с. 66).

Крім того, на підтвердження можливості ведення господарської діяльності у позивача наявне необхідне обладнання (т.1, а.с. 90-114), транспорт (т.1, а.с. 140-143), трудові ресурси (т.1, а.с. 153). Також, в подальшому частина зазначеного товару була використана у технологічному процесі та господарській діяльності позивача (т.1, а.с. 154-156, 179-250, т.2, а.с. 1-93).

Таким чином, на підставі комплексного аналізу встановлених обставин, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого йому збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 113264 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 90611 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22653 грн. є необгрунтованим.

Також, з акту перевірки вбачається, що в порушення вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, позивачем сформовано податковий кредит на підставі неіснуючих операцій, які відповідно не можуть використовуватись в оподаткованих операціях, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість всього за лютий - березень 2012 року у розмірі 86296 грн.

На думку службових осіб відповідача, позивачем безпідставно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ПП «Слон» на суму ПДВ 86296 грн.

Відповідно до пп.198.1. ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пп.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пп. 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як зазначено вище, судом встановлена реальність господарської операції між позивачем та ПП «Слон» щодо купівлі товару за загальну суму ПДВ 86296 грн.

ПП «Слон» виписано позивачу податкові накладні на загальну суму ПДВ 86296 грн., які відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України, що не заперечувалось представником відповідача у судовому засіданні (а.с. 66, 71, 76,80,84).

Щодо визнання договорів між позивачем та ПП «Слон» нікчемним, то суд, надавши оцінку представленим доводам, дійшов висновку про відсутність у податкового органу підстав для цього. Суд вважає за необхідне зазначити, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

Таким чином, суд, перевіривши відповідно до вимог ч. 3 ст. ст. 2 КАС України податкові повідомлення-рішення від 11.01.2014 №№ 0000072210, 0000082210, дійшов висновку, що вони прийняті з порушенням принципу законності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню.

Так як, судове рішення ухвалене на користь позивача, що не є суб'єктом владних повноважень, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати по справі, що складаються із судового збору в сумі 442,27 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11.01.2014 № 0000072210, яким приватному підприємству "Промінтер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 107870 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 86296 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 21574 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 11.01.2014 № 0000082210, яким приватному підприємству "Промінтер" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 113264 грн., в тому числі основного зобов'язання на суму 90611 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 22653 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області грошові кошти в розмірі 442 гривні 27 коп. (чотириста сорок дві гривні 27 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Дата складання постанови в повному обсязі - 05.02.2014.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В. Сагун