Рішення

від 03.02.2014 по справі 904/9895/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.14р. Справа № 904/9895/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" , м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий консультант", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 735 562, 40 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: представник - Бондаренко І.І. (дов. від 03.01.2014 р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий консультант" про стягнення заборгованості за договором постачання № 81 від 01.01.2012 року в розмірі 1 735,562,40 грн., з яких 1 465 610,00 грн. основний борг, 40 715,00 грн. пеня, 219 841,50 грн. штраф та 9 395,90 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором постачання № 81 від 01.01.2012 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 17.01.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 17.01.2014 року на 03.02.2014 року.

Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання, призначені для розгляду справи, явку свого повноважного представника не забезпечив. Був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Страховий консультант" (покупець) було укладено договір постачання № 81 (а.с.9).

Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених дійсним договором.

Товар, зазначається у накладних постачальника. Так, у накладній вказується перелік товарів, що поставляються, і базові ціни на них, а також можуть бути вказані додаткові умови: розмір знижок, додаткові права та обов'язки сторін (пункт 1.2 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив товар відповідачу, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 5 674 360,80 грн. (а.с.16-42).

Відповідно до пункту 4.1 договору покупець сплачує вартість товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Пунктом 2.2.3 договору встановлено, що покупець зобов'язується оплатити товар згідно з розділом 4 цього договору.

Відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 4 208 750,80 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 465 610,00 грн.

Відповідачем суму заборгованості у розмірі 1 465 610,00 грн. не оплачено, що є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 4.1 договору, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким, що настав.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 465 610,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 9.3 договору у випадку недотримання покупцем термінів оплати згідно п.п.4.1 та 7.2 цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення. У випадку, якщо прострочення оплати перевищує 30 календарних днів, додатково покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 15 відсотків від несплаченої суми, але не менше 500 гривень.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховано пеню за період з 26.09.2013 року по 12.12.2013 року у сумі 40 715,00 грн. та штраф у розмірі 219 841,50 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивачем нараховано 3 % річних за період з 26.09.2013 року по 12.12.2013 року у сумі 9 395,90 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 40 715,00 грн., штрафу у розмірі 219 841,50 грн. та 3 % річних у розмірі 9 395,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страховий консультант" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 43; ідентифікаційний код 33184367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12, кім. 201; ідентифікаційний код 35203810) - 1 465 610,00 грн. основний борг, 40 715,00 грн. пеню, 219 841,50 грн. штраф, 9 395,90 грн. 3 % річних та 34 711,25 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.02.2014р.

Суддя Я.С. Золотарьова