Ухвала

від 03.02.2014 по справі 904/9079/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.02.14р. Справа № 904/9079/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нордекс Груп", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

про стягнення 53803,68 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Жмарьова О.М., довіреність № 2 від 19.07.2013 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нордекс Груп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої до суду 10.01.2014 року до початку розгляду справи по суті, просить стягнути 53803,68 грн., з яких: 52700,00 грн. - заборгованість за вантажне перевезення, 947,86 грн. - 3% річних, 155,82 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги вмотивовані невиконанням відповідачем умов договору № 84 від 12.04.2013 року на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні та специфікації № 1 від 12.04.2013 року до цього договору, заявки № 124 від 10.04.2013 року у частині оплати наданих послуг відповідно до складених актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг): №ОУ-0000138 від 29.04.2013 року на суму 55000,00 грн., № ОУ-0000139 від 29.04.2013 року на суму 2700,00 грн.

Позивач зазначає, що надані послуги відповідачем оплачені частково у сумі 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача (а. с. 27 том 1).

Відповідач відзив на позов не надав, однак звернувся до суду з клопотанням про припинення провадження у справі, посилаючись на приписи статті 12 Закону України "Про третейські суди" та пункт 7.2. договору № 84 від 12.04.2013 року щодо третейського застереження про розгляд спорів між сторонами у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту вказаного суду.

Позивач проти припинення провадження у справі заперечує. При цьому зазначає, що заявка на спірне перевезення № 124 від 10.04.2013 року містить всі необхідні умови договору перевезення вантажу у міжнародному сполученні. Укладений між сторонами договір № 84 від 12.04.2013 року на транспортно-експедиційне обслуговування та перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні не поширюється на права та обов'язку сторін, які виникли до його підписання.

Встановлені обставини у справі дозволяють дійти висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Так, обгрунтовуючи підстави позовних вимог, позивач приймає до уваги заявку № 124 від 10.04.2013 року на транспортне експедирування вантажу, умови та суть зобов'язань сторін якої аналогічні за змістом специфікації № 1 від 12.04.2013 року до укладеного між ними ж договору № 84 від 12.04.2013 року.

Рахунок № СФ-00735 від 29.04.2013 року на сплату 2700,00 грн. за простій автотранспорту та акт № ОУ-0000139 від 29.04.2013 року здачі-прийняття робіт на цю ж суму, що є спірною у справі і невід'ємною за своєю правовою природою виникнення від основної суми боргу, заявленої до стягнення, були складені позивачем з посиланням на договір № 84 від 12.04.2013 року. Специфікація № 1 від 12.04.2013 року до цього договору також покладена в основу розрахунку при визначенні позивачем моменту оплати.

Часткова оплата відповідачем наданих послуг у сумі 5000,00 грн. була здійснена з посиланням як на виставлений рахунок № СФ-00734 від 29.04.2013 року, так і на договір №84 від 12.04.2-13 року.

Отже, аналіз зазначених доказів у сукупності свідчить про те, що договір № 84 від 12.04.2013 року є таким, що разом із заявкою № 124 від 10.04.2013 року регулює спірні правовідносини.

Згідно з пунктом 7.2. зазначеного договору усі спори, вимоги і претензії, які можуть виникнути у зв'язку з договором, або стосуються його укладання, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають розгляду (вирішення) у Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації "Регіональна правова група" відповідно до Регламенту вказаного суду.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Приписами статті 12 Закону України "Про третейські суди" зазначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (частини 6, 9 статті 12 Закону України "Про третейські суди").

Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню - з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду (яка є чинною та не визнавалася недійсною) наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що відповідає правовій позиції, викладеній у пункту 4.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Частина друга статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні, та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, та спорів передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті.

За умовами статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.

Наведені норми чітко визначають підвідомчість справ третейським судам і встановлюють певні винятки, які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.

Рішенням Конституційного суду України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 у справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу "Третейське застереження" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

З урахуванням викладеного, клопотання відповідача про припинення провадження у справі підлягає задоволенню.

Керуючись Закону України "Про третейські суди", п. 5 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 03.02.2014 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня, наступного за днем її прийняття.

Суддя І.І. Колісник