Рішення
від 27.01.2014 по справі 916/3238/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2014 р.Справа № 916/3238/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

При секретарі судового засідання Шалапській М.О.

За участю представників сторін:

Від позивача Уницька Л.М. (довіреність №б/н від 06.11.2013 р.).

Від відповідача: Максимішина Т.В. (довіреність №б/н від 13.12.2013 р.).

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промспецресурс-2000" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мореплавне" про стягнення 1 117779,04 грн.,

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: 20.11.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Промспецресур» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мореплавне» про стягнення суми боргу, штрафних санкцій.

Ухвалою суду від 25.11.2013р. було порушено провадження у справі №916/3238/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

16.12.2013 р. представником відповідача по справі подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого ТОВ «Мореплавне» визнає заявлені позовні вимоги в повному обсязі - в частині стягнення суми основного боргу, суми штрафних санкцій та суми комісійної винагороди.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 18.12.2013 року приймаючи до уваги, що суддя Зайцев Ю.О. з 18.12.2013 р. знаходився у відпустці, справу № 916/3238/13 було передано на розгляд судді Степановій Л.В., та прийнято до її провадження ухвалою суду від 19.12.2013 р.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 08.01.2014 року приймаючи до уваги, що суддя господарського суду Одеської області Зайцев Ю.О. повернувся з відпустки, справу № 916/3238/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промспецресурс-2000" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мореплавне" про стягнення 1 117779,04 грн. передано на розгляд судді Зайцеву Ю.О.

27.01.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

15 січня 2013 року між ТОВ «Мореплавне», як замовником, та ТОВ «Промспецресурс - 2000», як виконавцем укладено Договір № 25/01/3 на виконання проектних робіт зовнішніх електричних мереж.

Відповідно до умов Договору (п. 1.1), Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується на умовах та в строки, встановлені договором, виконати комплекс робіт по розробці та погодженню проекту Одеською дистанцією електропостачання, СП «Енергозбут» та службою електропостачання Одеської залізничної дороги проектної документації стадії «Робочий проект» зовнішніх електричних мереж, згідно технічного завдання на проектування Логістичного центру «Одеса - парк логістики» за адресою: Одеська область, Біляївський район, Нерубайська сільська рада, 454 км. автотраси Київ - Одеса.

Відповідно до умов Договору за виконання робіт по розробці та погодженню проекту Замовника сплачує їх вартість у розмірі - 1 850 000,00 (один мільйон вісімсот п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок) грн. (в тому числі ПДВ 308.333,33 грн), у терміни, встановлені в Графіку фінансування (додаток № 3 до Договору).

Відповідно до п.2.6. Договору, сторони домовились, у разі виконання Виконавцем робіт у строк, вказаний в Графіку виконання робіт (додаток № 2), Замовник сплачує додаткову винагороду в розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) грн. в т.ч. ПДВ 8333,33 (вісім тисяч триста тридцять три) грн. 33 коп.

За умовами договору після виконання робіт Виконавець оформлює, підписує, та передає Замовнику акт приймання - передачі проектної документації. Замовник розглядає проектну документацію протягом 10 (десяти) днів для підписання або вмотивованої відмови від підписання.

Виконавець передав Замовнику проекту документацію 22 травня 2013 року згідно акту приймання - передачі проектної документації 22.05.2013 року. Замовник прийняв документацію, підписав зазначений акт, тим самим підтвердивши належне виконання Виконавцем зобов'язань по Договору.

Відповідно до договору, графіку фінансування (додаток №3 до договору), відповідач повинен оплатити роботи виконавця у наступному порядку:

- 1-ий платіж у сумі 200.000,00 грн. у січні 2013 року;

- 2-ий платіж у сумі 625.000,00 грн. 01.03.2013 року;

- 3-ий платіж у сумі 725.000,00 грн. 01.04.2013 року;

- 4-ий платіж у сумі 300.000,00 грн. у червні року.

Позивач вказує, що відповідач частково виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт в сумі 200000,00 грн. (платіжне доручення №943 від 30.01.2013 р.) та 625 000,00 грн. (платіжне доручення №964 від 01.03.2013 р.), підтвердивши таким чином їх прийняття та свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Проте в подальшому після закінчення виконання обумовлених робіт, замовником не було сплачено залишок їх вартості та комісійну винагороду підряднику, у зв'язку з чим ТОВ «Промспецресур» звернулось до господарського суду Одеської області за захистом порушеного права з позовом до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Мореплавне» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У разі порушення своїх цивільних прав та інтересів кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу (ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 1 та ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (ст. 2 ГПК України).

Господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі з приватизації майна та з інших підстав (ст. 12 ГПК України).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі склались на підставі договору №25/01/3 на виконання проектних робіт зовнішніх електричних мереж від 15.01.2013 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання відповідачем грошового зобов'язання у сумі настав 01.04.2013 року, але не було виконано. Строк виконання відповідачем кінцевого розрахунку у сумі 300.000,00 грн. настав у день підписання стороанми акту приймання - передачі проектної документації - 22 травня 2013 року, але його також не було виконано.

Крім того, виконавець виконав всі свої зобов'язання по договору раніше встановленого терміну - 30 травня 2013 року, що зобов'язує замовника сплатити виконавцеві винагороду у розмірі, передбаченому п.2.6. Договору.

Судом встановлено, що позивачем всі зобов'язання перед відповідачем, передбачені договором виконано, що свідчить про відсутність будь-яких заяв Відповідача щодо допущених у виконаній підрядником роботі, відступів від умов договору або інших недоліків.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Всупереч вимогам чинного законодавства відповідачем були порушенні норми 509, 526, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,198 ГК, а саме умови виконання зобов'язання, зобов'язання по сплаті, виконаної згідно договору, роботи.

Таким чином, судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач допустив порушення взятих за договором підряду зобов'язань щодо термінів виконання робіт, з огляду на що вимоги про стягнення боргу є обґрунтованими та законними.

Щодо розміру стягуваних сум штрафних, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Станом на дату розгляду справи, заборгованість замовника складає 1 075 000,00 грн. (1 025 000,00 основного боргу та 50 000,00 комісійної винагороди). Виконання робіт на зазначену суму підтверджується відповідними актами приймання виконаних за договором робіт, та довідками про вартість таких робіт.

Позивачем визначено період нарахування штрафних санкцій що станом на час розгляду справи становить 149 дні з 31.05.2013 р.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд приймає його до уваги.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, суд приймає його до уваги.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ТОВ «Промспецресурс».

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промспецресурс-2000" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мореплавне" про стягнення - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мореплавне" (65031, Одеська обл., Біляївський р-н., 1665 км. автодороги С.Петербург-Київ-Одеса, код ЄДРПОУ 33865263) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Промспецресурс-2000" (03142, м. Київ, вул. Палладіна 32/34, код ЄДРПОУ 37832912) 1117779,04 грн. (один мільйон сто сімнадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 04 коп., що складається з суми основного боргу 1 075 000 (один мільйон сімдесят п'ять тисяч) грн., суми пені в розмірі 29 613 (двадцять дев'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 97 коп. та суми 3% річних в розмірі 13 165 (тринадцять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. 07 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Повний текст складено та підписано 03.02.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.


Дата ухвалення рішення	27.01.2014
Оприлюднено	08.02.2014
Номер документу	37011669
Судочинство	Господарське