Рішення

від 04.02.2014 по справі 912/2237/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 рокуСправа № 912/2237/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2237/13

за позовом прокурора Кіровоградського району в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають:

І - Бережинська сільська рада, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Бережинка,

ІІ - Кіровоградська районна рада, м. Кіровоград,

ІІІ - Кіровоградська обласна рада, м. Кіровоград,

до приватного підприємства "Парус 1983", м. Кіровоград,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів:

І - Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, м. Кіровоград,

ІІ - Кіровоградської обласної державної адміністрації, м. Кіровоград,

про стягнення 21432,00 грн.

за участю представників:

від прокуратури - прокурор відділу представництва громадян і держави в суді прокуратури м. Кіровограда - Боруш А.О., (наказ № 550к від 04.09.2013).

Прокурором Кіровоградського району подано позов в інтересах держави, уповноваженими органами якої виступають Бережинська сільська рада, Кіровоградська районна рада та Кіровоградська обласна рада, до приватного підприємства "Парус 1983" (далі - ПП "Парус 1983"), у якому прокурор просить суд прийняти рішення про стягнення з ПП "Парус 1983" заборгованості по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 21432 грн. на розподільчий рахунок Бережинської сільської ради, які в автоматичному режимі розмежовуються та зараховуються в наступному порядку: до місцевого бюджету Бережинської сільської ради (60%), тобто 12859,20 грн., до Кіровоградського районного бюджету 15%, тобто 3214,80 грн. та до Кіровоградського обласного бюджету 25%, тобто 5358 грн.

Ухвалою від 25.12.2013 порушено провадження у справі, залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державну інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області та Кіровоградську обласну державну адміністрацію, витребувано від учасників судового процесу необхідні докази, розгляд справи призначено на 21.01.2014 об 11:00.

Ухвалою від 21.01.2014 відкладено розгляд справи у зв'язку з неподанням витребуваних доказів.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про наступне судове засідання від 21.01.2014 (а.с.57), у якому містяться підписи представників Бережинської сільської ради, Кіровоградської районної ради, Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, Кіровоградської обласної державної адміністрації та прокурора відділу представництва громадян і держави в суді прокуратури м. Кіровограда. Також ухвала суду від 21.01.2014 отримана сторонами, які не були присутні у судовому засіданні, зокрема відповідачем - приватним підприємством "Парус 1983" (повідомлення № 2502201007022 від 23.01.2014, а.с. 58).

Кіровоградська обласна та Кіровоградська районна ради, Бережинська сільська рада, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, про що свідчать відповідні пояснення (а.с. 40, 44, 65).

Державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області також надала суду свої пояснення (а.с. 48-49), у яких повністю підтримує позовні вимоги прокурора про стягнення з ПП "Парус 1983" 21423 грн.

Представником Кіровоградської обласної державної адміністрації у судовому засіданні 21.01.2014 подано письмові пояснення (а.с. 52-53), згідно яких останньою повністю підтримуються вимоги прокурора, що викладені в позові.

Відповідач не надав суду відзиву на позов, та не скористався правом на змагальність сторін у судовому процесі.

Натомість 04.02.2014 до суду надійшло клопотання за підписом громадянина В.Й. Доган, у якому останній зазначає, що він є представником ПП "Парус 1983" та просить суд перенести розгляд справи на іншу дату для надання заперечень та доказів по справі, продовжити строк розгляду справи, з метою реалізації права на захист.

Відповідно до норм, викладених у частині 3 статті 28 Господарського процесуального кодексу України, представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Проте до вказаного клопотання додано копію довіреності № 61 від 16.01.2013, яке дійсне до 16.01.2014 і видане директором Ліневичем М.А. дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ім'я Доган Володимира Йосиповича. Отже, враховуючи норми Господарського процесуального кодексу України, суд не може брати до уваги клопотання за підписом особи, яка не уповноважена бути представником ПП "Парус 1983" в розумінні статті 28 Господарського процесуального кодексу України.

До того ж, суд не визнавав явку представників сторін, в тому числі представника відповідача, у судове засідання обов'язковою.

За викладених обставин суд, дотримавшись вимог процесуального закону, врахувавши повідомлення належним чином сторін про час і місце судового засідання, вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні по суті, відповідно, зокрема, і до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не надав суду відзив на позов.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у судовому засіданні, господарський суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 29.12.2012 № 803-р "Про надання земельної ділянки приватному підприємству "Парус 1983" для комерційного використання під розміщення об'єктів дорожнього сервісу, готелю, автомийки, кафе, автомобільної заправочної станції (Бережинська сільська рада)" (далі розпорядження № 803-р від 29.12.2012, а.с. 21) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству "Парус 1983"; надано в оренду терміном на 10 років приватному підприємству "Парус 1983" земельну ділянку загальною площею 0,5028 га пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району, для комерційного використання під розміщення об'єктів дорожнього сервісу, готелю, автомийки, кафе, автомобільної заправочної станції (код класифікатора видів цільового призначення земель - 12.04.); визначено категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; склад угідь - землі, що використовуються в комерційних цілях; зобов'язано приватне підприємство "Парус 1983" у двомісячний термін відшкодувати 21,432 тис. грн. втрат сільськогосподарського виробництва, земельну ділянку привести у стан, придатний для подальшого використання; доручено Кіровоградській районній державній адміністрації встановити розмір орендної плати та укласти договір оренди земельної ділянки із приватним підприємством "Парус 1983".

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу вимог статті 17 та положень пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (тут і далі Земельний кодекс України в редакції, що була чинна на час винесення розпорядження № 803-р від 29.12.2012) місцеві державні адміністрації уповноважені розпоряджатися землями державної власності в межах, визначених цим кодексом, а до розмежування земель державної та комунальної власності - розпоряджатися землями, що знаходяться за межами населених пунктів.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або у разі надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Згідно зі статтею 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Стаття 23 Земельного кодексу України встановлює пріоритет земель сільськогосподарського призначення по відношенню до інших видів цільового використання.

Так, за положеннями наведеної норми, землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

В напрямку забезпечення пріоритетності земель сільськогосподарського призначення статтями 207-209 Земельного кодексу України передбачено відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, до яких включаються втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель.

Згідно зі статтею 207 Земельного кодексу України відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом. Відшкодуванню підлягають також втрати, завдані обмеженням прав власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, або погіршенням якості угідь внаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю громадян, юридичних осіб, органів місцевого самоврядування або держави, а також у зв'язку з виключенням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників із господарського обігу внаслідок встановлення охоронних, санітарних та інших захисних зон.

Зі змісту зазначеної норми випливає, що відшкодування втрат передбачає компенсацію негативних наслідків соціально-економічного, екологічного характеру, що настають внаслідок переведення особливо цінних земель сільськогосподарського призначення та лісового фонду до інших категорій земель, а також у разі обмеження землекористування чи погіршення якості земель, які втрачають свою функцію головного засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та вибувають з господарського обігу.

Порядок визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 (далі - Порядок).

Згідно названого Порядку зазначені в статті 207 Земельного кодексу України втрати розраховуються на основі нормативів цих втрат по Автономній Республіці Крим, областях, містах Києву та Севастополю згідно формул, наведених у Порядку.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських і лісових угідь для цілей, не пов'язаних із веденням сільського і лісового господарства, провадиться юридичними і фізичними особами в двомісячний термін після затвердження в установленому порядку проекту відведення їм земельних ділянок, а у випадках поетапного освоєння відведених угідь для добування корисних копалин відкритим способом - у міру їх фактичного надання.

Як зазначено вище у розпорядженні № 803-р від 29.12.2012 при наданні ПП "Парус 1983" в оренду земельну ділянку площею 0,5028 га пасовищ за рахунок земель сільськогосподарського призначення, змінено категорію земель на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, склад угідь - землі, що використовуються в комерційних цілях і встановлено двомісячний термін для відшкодування відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва, пов'язаних з вилученням сільськогосподарських угідь, в розмірі 21432 грн.

Розрахунок втрат, вимога про відшкодування яких міститься в розпорядженні № 803-р від 29.12.2012 голови Кіровоградської обласної державної адміністрації, проведений товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградгеоінформ" у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1279 "Про розміри та порядок визначення втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, які підлягають відшкодуванню" та листа Держкомзему України № 14-13-7/4686 від 21.07.2003 (а.с. 23).

Право товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградгеоінформ" на проведення розрахунку втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва випливає з пункту 4 таблиці 6.1. розділу 6.1. спільного наказу Держкомзему України, Мінфіну України, Мінекономіки України "Про розміри оплати земельно-кадастрових робіт та послуг від 15.06.2001 N 97/298/124, який зареєстровано у Мін'юсті 10.07.2001 за № 579/5770.

У той же час слід зазначити, що в матеріалах справи міститься копія листа № 01-22/249/2 від 11.07.2013 Кіровоградської районної державної адміністрації (а.с. 43), у якому зазначено, що ПП "Парус 1983" не зверталось із заявою до Кіровоградської районної державної адміністрації щодо встановлення орендної плати та укладення договору оренди земельної ділянки для комерційного використання під розміщення об'єктів дорожнього сервісу, готелю, автомийки, кафе, автомобільної заправочної станції на території Бережинської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області; у зв'язку з викладеним Кіровоградською районною державною адміністрацією розмір орендної плати за користування даною земельною ділянкою не встановлювався та договір оренди землі із ПП "Парус 1983" не укладався.

Проте незважаючи на неукладення договору оренди між Кіровоградською районною державною адміністрацією та ПП "Парус 1983" у відповідача виник обов'язок по відшкодуванню 21432 грн. втрат сільськогосподарського виробництва виходячи з наступного.

Під втратами сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, наведеними в статті 207 Земельного кодексу України, слід розуміти також і зміну цільового призначення сільськогосподарських угідь, лісових земель та ділянок під чагарниками в зв'язку з необхідністю їх використання для несільськогосподарських потреб. При зміні цільового призначення землі відбувається фактичне вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників із господарського обігу. В даному випадку важливим є те, що рілля, багаторічні насадження, перелоги, сінокоси, пасовища, лісові землі та землі під чагарниками втрачають свою функцію головного засобу виробництва в сільському й лісовому господарстві.

Відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва здійснюється незалежно від того, в якій власності перебувають зазначені землі. Підставою для відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва є затверджена в установленому порядку землевпорядна документація щодо відведення земельної ділянки.

Як передбачено Порядком визначення втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, відшкодування таких втрат провадиться юридичними особами, до яких згідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування" віднесено органи місцевого самоврядування. Так, згідно наведеної норми органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Статтею 209 Земельного кодексу України та статтею 69 Бюджетного кодексу України визначена форма відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також загальні засади, розміри і порядок використання коштів, що надходять в порядку компенсації цих втрат.

У відповідності до наведених норм, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлені вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, підлягають відшкодуванню і зараховуються до відповідних бюджетів у наступному порядку: 100 відсотків - до бюджетів міст Києва та Севастополя, 25 відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, 75 відсотків - до бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, 15 відсотків - до районних бюджетів, 60 відсотків - до бюджетів міст районного значення, селищ і сіл.

Згідно листа № 03-32-22/314 від 29.10.2013 Управління державної казначейської служби України у Кіровоградському районі Кіровоградської області "Про перелік рахунків" (а.с. 24), із суми 21432,00 грн. до Бережинського сільського бюджету підлягає зарахуванню 60%, а саме 12859,20 грн. до Кіровоградського районного бюджету 15% - 3214,80 грн., Кіровоградському обласному бюджету 25% - 5358,00 грн.

А відповідно до листа № 2222/04/09-13 від 29.10.2013 (а.с. 25) управління Держземагентства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, з посиланням на інформацію, яка надана Бережинською сільською радою, повідомляє, що станом на 30.10.2013 кошти на спеціальні рахунки відповідних рад не надходили, заборгованість по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва за ПП "Парус 1983" становить 21432 грн.

Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України казначейське обслуговування бюджетних коштів забезпечує Державне казначейство України.

Прокурор просить суд заборгованість по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 21432 грн. на розподільчий рахунок Бережинської сільської ради (р/р 33218848700198, код 23684886, МФО 823016), які в автоматичному режимі розмежовуються та зараховуються в наступному порядку: до Бережинського сільського бюджету (60%), тобто 12859,20 грн., до Кіровоградського районного бюджету 15%, тобто 3214,80 грн. та до Кіровоградського обласного бюджету 25%, тобто 5358 грн.

Відповідно до частини 2 статті 209 Земельного кодексу України кошти, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі, розмежування земель державної та комунальної власності. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.

Держкомзем України у листі "Про функціонування відділів технічного нагляду та перелік робіт з охорони земель" від 23.04.1996 №720/07 конкретизує цільове використання бюджетних надходжень від втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а саме: освоєння боліт, мілководь, водоймищ, чагарників, лісів, кам'янистих місць, солонців і солончаків, ділянок, що вивільняються з-під господарських дворів, садиб тощо, та інших непродуктивних земель у сільськогосподарські угіддя або для створення лісових насаджень; засипка та виположування ярів, освоєння схилових земель під багаторічні насадження та кормові угіддя, будівництво комплексу гідротехнічних споруд для захисту земель від ерозії, підтоплення, зсувів тощо та під'їзних схилів до земельних ділянок, що освоюються; рекультивація порушених земель, хімічна меліорація, залуження багаторічними травами еродованої та забрудненої шкідливими речовинами ріллі, посів сільгоспкультур на ділянках біологічної рекультивації земель, проведення інших робіт з освоєння нових земель і підвищення їх родючості; будівництво і реконструкція зрошувальних систем з джерелами зрошення, осушувальних систем, захист сільгоспугідь і лісових насаджень від підтоплення і висушення, розкорчовка списаних лісових і багаторічних плодових насаджень; проведення топографо-геодезичних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідок, а також проектних робіт, пов'язаних з освоєнням нових земель та підвищенням їх родючості або поліпшенням наявних земель та розробка проектів землеустрою з контурно-меліоративною організацією території, регіональних програм і схем з охорони земель.

Отже, цільове використання коштів, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, спрямоване на компенсацію суспільству, державі, а не певній територіальній громаді, негативних наслідків, в тому числі, внаслідок вилучення земель.

Зарахування таких коштів відбувається до спеціального фонду відповідного бюджету та їх використання на інші цілі не допускається.

Щодо подання позову прокурором в інтересах держави, то суд враховує, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено представництво прокуратурою інтересів держави в господарському суді у формі участі у розгляді справ, порушених за його позовами.

Відповідно до частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Також слід зазначити, що правова позиція зі спірних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду України від 22.10.2013 № 21-313а13, яка в силу статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для всіх судів України. Так у мотивувальній частині вказаної постанови зазначено, що в разі вилучення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом, крім викупу земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, чинне законодавство передбачає обов'язкове відшкодування збитків та компенсацію втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва.

Отже підставою для відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва є зміна категорії земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі іншої категорії.

Враховуючи викладене та наведені норми чинного законодавства, позов прокурора про стягнення заборгованості з ПП "Парус 1983" по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 21432 грн. на розподільчий рахунок Бережинської сільської ради (р/р 33218848700198, код 23684886, МФО 823016), які в автоматичному режимі розмежовуються та зараховуються в наступному порядку: до Бережинського сільського бюджету (60%), тобто 12859,20 грн., до Кіровоградського районного бюджету 15%, тобто 3214,80 грн. та до Кіровоградського обласного бюджету 25%, тобто 5358 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у сумі 1720,50 грн., як за вимогу майнового характеру, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача та стягується в доход державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Парус-1983" (25018, м. Кіровоград, провулок Журбинського, буд. 22, ідентифікаційний код 35561726) заборгованість по відшкодуванню втрат сільськогосподарського виробництва в сумі 21432 грн. на розподільчий рахунок Бережинської сільської ради (р/р 33218848700198, код 23684886, МФО 823016), які в автоматичному режимі розмежовуються та зараховуються в наступному порядку: до Бережинського сільського бюджету (60%), тобто 12859,20 грн., до Кіровоградського районного бюджету 15%, тобто 3214,80 грн. та до Кіровоградського обласного бюджету 25%, тобто 5358 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з приватного підприємства "Парус-1983" (25018, м. Кіровоград, провулок Журбинського, буд. 22, ідентифікаційний код 35561726) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити Бережинській сільській раді (25604, Кіровоградська обл., Кіровоградський р-н, с. Бережинка, вул. Боженка, 107), Кіровоградській районній раді (25014, м. Кіровоград, вул. Дарвіна, 25), Кіровоградській обласній раді (25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1), приватному підприємству "Парус-1983" (25018, м. Кіровоград, пров. Журбинського, 22), Держсільгоспінспекції в Кіровоградській області (25006, м. Кіровоград, вул. Кірова, 36а), Кіровоградській обласній державній адміністрації (25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1).

Повне рішення складено 06.02.2014

Суддя О.Б. Шевчук