Рішення

від 29.01.2014 по справі 916/2757/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" січня 2014 р.Справа № 916/2757/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКООІЛ";

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ-СЕРВІС";

про звернення стягнення на предмет застави 1 648 534,70 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Семенюта О.В. - довіреність № 54 від 01.07.2013 року;

від відповідача: Паламарчук М.О. - довіреність № 5/13 від 15.10.2013р.

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗПРОМБАНК" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКООІЛ", в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с.68), просить суд звернути стягнення на предмет застави: основні засоби (обладнання автогазозаправної станції), а саме стаціонарний заправник зрідженого газу пропан-бутан (інвентарний №24, заводський №9/110524-110537) 2006 року випуску, який складається з резервуарів прийому та накопичення газу в кількості 2 шт. (виробництво Deltagaz spol s.r.o. (Чехія) та заправної колонки "Шельф-100-1-LPG" (заводський №1931), що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Братів Поджіо, 13, шляхом реалізації за початковою ціною на публічних торгах, у порядку виконавчого провадження, 235 000 грн. з метою задоволення вимог ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" у розмірі 1 648 534,70 грн.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, позивачем було зазначено, а судом залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ-СЕРВІС".

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 26.05.2010р. між ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" та ТОВ "ЕКООІЛ" було укладено договір застави, посвідчений Федорченко Т.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстраційним №2706 (зі змінами, внесеними договором про внесення змін до договору застави, посвідченим Федорченко Т.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстраційним №3077), за умовами якого відповідач передав ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" у заставу основні засоби (обладнання автогазозаправної станції), а саме стаціонарний заправник зрідженого газу пропан-бутан (інвентарний №24, заводський №9/110524-110537) 2006 року випуску, який складається з резервуарів прийому та накопичення газу в кількості 2 шт. (виробництво Deltagaz spol s.r.o. (Чехія) та заправної колонки "Шельф-100-1-LPG" (заводський №1931), загальною залишковою балансовою вартістю 235 000 грн.

Вказаний договір застави, відповідно до п.1.1. договору, забезпечує вимоги ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", що випливають з договору банківського кредиту (кредитна лінія) №3-КЛ/10-ОД від 26.05.2010р. та будь-яких додаткових угод до нього.

За договором банківського кредиту (кредитна лінія) №3-КЛ/10-ОД від 26.05.2010р. ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" відкрило ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" відновлювальну кредитну лінію, ліміт граничної заборгованості за якою, з урахуванням положень додаткових угод до договору, зокрема, додаткової угоди №5 від 27.06.2012р., становить 1 450 000 грн., кінцевий термін користування кредитом встановлено 26.06.2013р., відсоткова ставка за користування кредитом встановлена у розмірі 25% річних, а з 31.05.2011р., з урахуванням додаткової угоди №4 від 31.05.2011р., зменшена до 23% річних. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ-СЕРВІС", в свою чергу, зобов'язалось повернути кредит вчасно, сплатити проценти за користування ним та комісії, передбачені умовами договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору банківського кредиту у період з 27.05.2010р. по 30.06.2010р. надав ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" кредит на суму 1 450 000 грн., що підтверджується меморіальними ордерами.

Разом з тим, як зазначає позивач, через неналежне виконання позичальником умов кредитного договору станом на 12.11.2013р. загальна прострочена заборгованість ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" за кредитним договором становить 1 648 534,70 грн., з них 1 440 000 - прострочена заборгованість за кредитом, 208 534,70 грн. - прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом за період з лютого 2013р. по жовтень 2013р.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Враховуючи вищевикладене, позивач і звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 14.10.2013р. (суддя Власова С.Г.) було порушено провадження у справі №916/2757/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 02.12.2013р., відповідно до пункту 2.7. рішення загальних зборів суддів господарського суду Одеської області (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), приймаючи до уваги перебування судді Власової С.Г. на лікарняному з 25.11.2013р., призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2757/13, за результатами якого дану справу було призначено до розгляду судді Щавинській Ю.М.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 4.12.2013р. справу №916/2757/13 було прийнято до провадження суддею Щавинської Ю.М. із призначенням до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 29.01.2014р. на уточнених позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні 29.01.2014р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.110-111). Крім того, у цьому ж судовому засіданні представником відповідача було надано суду клопотання про припинення провадження у справі №916/2757/13 (а.с.100-101).

Так в обґрунтування своїх заперечень ТОВ "ЕКООІЛ" зазначає, що рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №584/13 від 23.07.2013р. було задоволено вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" та Чухно В.В. суми боргу в розмірі 1 636 924,82 грн. по договору банківського кредиту №3-кл/10-ОД від 26.05.2010р.

Отже, враховуючи, що постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків, в межах своєї компетенції, у справі №584/13 вже було вирішено спір між тими ж сторонами і з тих же підстав, з метою уникнення подвійного стягнення боргу, відповідач просить припинити провадження у справі.

Крім того, відповідач також зазначає, що відповідно до протоколу про наміри щодо погашення заборгованості від 15.10.2013р. між ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС", ТОВ "ЕКООІЛ" та Чухно В.В. було досягнуто згоди щодо реструктуризації кредитної заборгованості по договору банківського кредиту, та ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" вже була сплачена перша частина боргу у розмірі 50 000 грн.

Враховуючи викладене, на думку відповідача, у ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" не має підстав вимагати звернення стягнення на предмет застави, а тому у справі №916/2757/13 відсутній предмет спору.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач просить суд припинити провадження у справі на підставі п.1-1 та п. 2 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, відповідач заперечує щодо стягнення з ТОВ "ЕКООІЛ" судового збору з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначає, що, як вже було вказано раніше, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №584/13 від 23.07.2013р. було задоволено вимоги позивача про стягнення з ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" та Чухно В.В. суми боргу в розмірі 1 636 924,82 грн. по договору банківського кредиту №3-кл/10-ОД від 26.05.2010р.

При цьому, відповідно до п.6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо).

Отже, на думку відповідача, у зв'язку з тим, що позивачем подано позовну заяву про звернення стягнення на предмет застави після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання, витрати по розгляду справи у вигляді судового збору не повинні перевищувати 1 147 грн.

Третя особа, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ-СЕРВІС", у судові засідання не з'явилася, незважаючи на належне завчасне повідомлення про час та місце судових засідань, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал (а.с.53,78-80,87,96), про причини нез'явлення суд не повідомив, письмові пояснення по суті позовних вимог не надав.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі третьої особи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.2010р. між АБ "УКРГАЗПРОМБАНК" (Кредитодавець) (правонаступником якого є ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" ) та ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" (Позичальник) було укладено договір банківського кредиту (кредитна лінія) №3-КЛ/10-ОД (а.с.11-13), відповідно до якого Кредитодавець відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію, а Позичальник зобов'язався повернути кредит вчасно, сплатити проценти за користування ним та комісії передбачені умовами договору.

Крім того, у період з 30.06.2010р. по 27.06.2012р. між ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" та ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" було підписано ряд додаткових угод до договору №№3-КЛ/10-ОД від 26.05.2010р. (а.с.14-19).

Так, відповідно до п.1.1.1. договору, в редакції додаткової угоди №5 від 27.06.2012р. (а.с.19) кінцевим терміном користування кредитом визначено 26.06.2013р.

Пунктом 1.1.1. договору, в редакції додаткової угоди №3 від 6.09.2010р. (а.с.17), ліміт граничної заборгованості за кредитною лінією визначено у розмірі 1 450 000 грн.

Пунктом 1.1.3. договору процентну ставку за користування кредитом встановлено у розмірі 25% річних. Згодом, як встановлено судом, додатковою угодою № 4 від 31.05.2011р. (а.с.18) процентну ставку було зменшено до 23% річних.

Цільовим призначенням кредиту є поповнення обігових коштів та здійснення іншої статутної діяльності Позичальника (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору надання кредиту може здійснюватись у повній сумі кредиту або частково, згідно з письмовою заявою Позичальника шляхом зарахування коштів на його поточний рахунок №26006029821 в АБ "УКРГАЗПРОМБАНК", МФО 320843, або шляхом сплати платіжних доручень Позичальника.

Згідно п. 2.1.1. договору Кредитодавець зобов'язався надавати Позичальнику кредит на умовах і в порядку, встановлених цим договором.

Відповідно до положень п. 2.2. договору Позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені у договору цілі та повернути суму кредиту не пізніше кінцевого терміну користування кредитом. Один раз на місяць сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за управління кредитною лінією не пізніше п'ятого числа місяця, що йде за місяцем користування кредитом, а за останній місяць користування кредитом - одночасно з погашенням суми кредиту, але не пізніше кінцевого терміну погашення кредиту.

Судом також встановлено, що 26.05.2010р. між ВАТ АБ "УКРГАЗПРОМБАНК" (Заставодержатель) та ТОВ "ЕКООІЛ" (Заставодавець), в якості забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з договору банківського кредиту (кредитна лінія) №3-КЛ/10-ОД від 26.05.2010р. та будь-яких додаткових угод до нього, було укладено договір застави (а.с.22), посвідчений Федорченко Т.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстраційним №2706.

Предметом застави, відповідно до п. 3.1. договору, є основні засоби (обладнання автогазозаправочної станції), а саме стаціонарний заправник зрідженого газу пропан-бутан (інвентарний №24, заводський №9/110524-110537) 2006 року випуску, який складається з резервуарів прийому та накопичення газу в кількості 2 шт. (виробництво Deltagaz spol s.r.o. (Чехія) та заправної колонки "Шельф-100-1-LPG" (заводський №1931).

Сторони дійшли згоди, що майно оцінюється ними за його залишковою балансовою вартістю та загальна заставна вартість майна за цим договором становить 235 000 грн. (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору право на звернення стягнення на майно або його частину виникає у Заставодержателя у разі невиконання Заставодавцем будь-яких обов'язків за кредитним договором, а так само у разі невиконання будь-яких обов'язків за цим договором.

Звернення стягнення та реалізація предмету застави відбувається у порядку, визначеному Заставодержателем, в т.ч. але не виключно на підставі судового рішення, виконавчого напису нотаріуса, шляхом передачі Заставодавцем Заставодержателю ту власність предмету застави або шляхом реалізації предмету застави Заставодержателем. Ціна предмету застави у разі звернення стягнення на нього як на підставі судового рішення, так і шляхом позасудового врегулювання, встановлюється у розмірі, зазначеному в п. 3.3. цього договору або за рішенням Заставодержателя на підставі експертної оцінки майна. (п. 5.2. договору).

Як свідчать матеріали справи, 23.07.2013р. рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №584/13 (а.с.102-106) позов ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК", заявлений до ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" та Чухно В.В. задоволено повністю, зокрема, стягнуто з ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" та Чухно В.В. на користь ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" борг у сумі 1 636 924,82 грн., що випливає з договору банківського кредиту №3-КЛ/10-ОД.

Разом з тим, зазначена заборгованість, станом на день звернення ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" до господарського суду Одеської області, сплачена не було.

Вже під час розгляду справи ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" за квитанцією від 31.10.2013р. частково сплатило заборгованість у сумі 50 000 грн. (а.с.109), яка пішла на погашення відсотків за користування кредитом за грудень 2012р. та січень 2013р.

Проте, як встановлено судом в ході розгляду справи, позивачем було донараховано відсотки за користування кредитом за вересень та жовтень 2013р. у сумі 55 351,24 грн.

Враховуючи, що в якості забезпечення виконання зобов'язань за договором банківського кредиту (кредитна лінія) №3-КЛ/10-ОД між позивачем та відповідачем було укладено договір застави, позивач і звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за договором №3-КЛ/10-ОД.

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із приписами ст. 589 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 19 Закону України "Про заставу", у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" передбачено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

При цьому, як вже було встановлено судом, п. 5.1. договору про заставу передбачено, що Заставодержатель набуває право на звернення стягнення на майно або його частину у разі невиконання Заставодавцем будь-яких обов'язків за кредитним договором.

Звернення стягнення на предмет застави відповідно до статті 590 ЦК України здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт невиконання ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" зобов'язання за договором банківського кредиту №3-КЛ/10-ОД, суд вважає правомірним заявлення позивачем вимог про звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до п. 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) вказуються дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

З огляду на викладене, всі перераховані відомості підлягають включенню судом до резолютивної частини рішення.

Відповідно до ст. 591 Цивільного кодексу України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Як встановлено судом, пунктом 5.2. договору про заставу передбачено, що ціна предмету застави у разі звернення стягнення на нього як на підставі судового рішення, так і шляхом позасудового врегулювання, встановлюється у розмірі, зазначеному в п. 3.3. цього договору або за рішенням Заставодержателя на підставі експертної оцінки майна. При цьому п. 3.3. договору вартість майна визначена у сумі 235 000 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне встановити початкову ціну предмета застави для його продажу з публічних торгів у розмірі 235 000 грн.

Посилання відповідача на необхідність припинення провадження у справі судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Пунктами 1-1 та 2 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, на які посилається відповідач, як на підставу припинення провадження у справі, передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо у справі відсутній предмет спору або є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Разом з тим, як вбачається з правовідносин, які виникли між сторонами по справі, ТОВ "ЕКООІЛ" та ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" відповідають за зобов'язанням як солідарні боржники.

При цьому, згідно зі статтею 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Отже, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Таким чином, рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків про стягнення заборгованості у сумі 1 636 924, 82 грн. з боржника ТОВ "ЄГАЗ-СЕРВІС" та поручителя Чухно В.В., жодним чином не позбавляє кредитора права вимоги виконання зобов'язання шляхом звернення стягнення на майно іншого поручителя, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКООІЛ". Наявність вказаного рішення, за відсутності доказів його фактичного виконання, не припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором та, відповідно, не зумовлює припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Крім того, суд зазначає, що різний суб'єктний склад сторін по цим справам, а також різний предмет спору виключає також можливість припинення провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України.

Стосовно стягнення судового збору суд зазначає наступне.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ.

Згідно до ч.1. ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору із позовних заяв майнового характеру становить - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовних заяв немайнового характеру становить - 1 розмір мінімальної заробітної плати

В роз'ясненні Вищого господарського суду України від 5 липня 2012 року №01-06/869/2012 зазначено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці .

Водночас, оскільки у разі позитивного рішення зі справи про звернення стягнення на предмет застави заявник одержує певну суму грошей, розмір судового збору повинен визначатись, виходячи із розміру цієї суми. Зазначена позиція викладена у п. 6 листа Вищого господарського суду України від 06.04.1999 року у справі № 01-8/151 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства у вирішенні спорів".

Посилання відповідача на положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" не приймаються судом до уваги, оскільки судом раніше не вирішувався спір про стягнення з відповідача ТОВ "ЕКООІЛ" суми заборгованості у грошовому вигляді з відповідним стягненням судового збору. Крім того, згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Пленум вищого спеціалізованого суду діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, пов'язаних із забезпеченням єдності судової практики у справах відповідної юрисдикції.

Судова юрисдикція - це коло справ, які даний суд має право розглядати та вирішувати.

Відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглядає справи цивільної та кримінальної юрисдикції в касаційному порядку. Натомість, позовна вимога ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" до ТОВ "ЕКООІЛ" про звернення стягнення на предмет застави відноситься до справ господарської юрисдикції.

Враховуючи вищевикладене, а також задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК", судовий збір покладається на відповідача в повному обсязі.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що відповідно до п.2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви з'ясовано факт недоплати судового збору, суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, у разі неподання доказів оплати - стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частини першої - четвертої статті 49 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи, що під час подання ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" заяви про збільшення розміру позовних вимог, ним не було доплачено судовий збір, суд доходить висновку про необхідність стягнення з останнього на користь державного бюджету судового збору у сумі 107,02 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК" задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет застави за договором застави, посвідченим Федорченко Т.М., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за реєстраційним №2706, на основні засоби (обладнання автогазозаправочної станції), а саме стаціонарний заправник зрідженого газу пропан-бутан (інвентарний №24, заводський №9/110524-110537) 2006 року випуску, який складається з резервуарів прийому та накопичення газу в кількості 2 шт. (виробництво Deltagaz spol s.r.o. (Чехія) та заправної колонки "Шельф-100-1-LPG" (заводський №1931), що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Братів Поджіо, 13, шляхом реалізації на публічних торгах, у порядку виконавчого провадження, з визначенням початкової ціни у розмірі 235 000 /двісті тридцять п'ять тисяч/ грн., з метою задоволення вимог ПАТ "УКРГАЗПРОМБАНК" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992) у розмірі 1 648 534 /один мільйон шістсот сорок вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири/ грн. 70 коп., що складаються з простроченої заборгованості за кредитом у сумі 1 440 000 /один мільйон чотириста сорок тисяч/ грн. та простроченої заборгованості за відсотками за користування кредитом за період користування з лютого 2013р. по жовтень 2013р. у сумі 208 534 /двісті вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири/ грн. 70 коп.

Стягувачем є Публічне акціонерне товариство "УКРГАЗПРОМБАНК" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992).

Боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКООІЛ" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, буд. 9, кв. 4, код ЄДРПОУ 35404294).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992) до Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у розмірі 107 /сто сім/ грн. 02 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКООІЛ" (65010, м. Одеса, вул. Новаторів, буд. 9, кв. 4, код ЄДРПОУ 35404294) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРГАЗПРОМБАНК" (02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 13, код ЄДРПОУ 24262992) 32 970 /тридцять дві тисячі дев'ятсот сімдесят/ грн. 69 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 3.02.2014р.

Суддя Щавинська Ю.М.