Постанова

від 13.01.2014 по справі 804/16300/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 р. Справа № 804/16300/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКонєвої С.О. при секретаріБезрученко К.В. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Земляний О.Ю. Товста Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» до Державної податкової інспекції у Бабушінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001222204 від 15.11.2013р., -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001222204 від 15.11.2013р.,яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2013р. у розмірі 1 710 223 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наведене вище податкове повідомлення-рішення вважає протиправним посилаючись на те,що в акті камеральної перевірки від 25.10.2013р. відповідач зазначає, що позивачем всупереч п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у сумі 1 710 223 грн. внаслідок чого безпідставно відображено рядок 24 ( залишок від'ємного значення з ПДВ) у вересні 2013р. у сумі 1 710 223 грн. Підставою для висновку про завищення залишку від'ємного значення з ПДВ за вересень 2013р. у розмірі 1 710 223 грн. є відображення позивачем у рядку 16 декларації за січень 2011р. коригування (збільшення) податкового кредиту у сумі 1 807 220 грн., в той час коли податкова декларація за січень 2011р. була отримана та прийнята податковою інспекцією, за результатами камеральної перевірки декларації за січень 2011р. порушень не було встановлено, жодних рішень про зменшення від'ємного значення з ПДВ за січень 2011р. не приймалось, а тому встановлення порушень при складанні декларації за січень 2011р. в акті від 25.10.2013р. за яким перевірялася декларація з ПДВ за вересень 2013р., зроблено з перевищенням відповідачем його повноважень. Щодо правомірності коригування податкового кредиту в декларації з ПДВ за січень 2011р. позивач вказує на те, що позивачем було включено до складу податкового кредиту в декларацію за січень 2011р. податкову накладну від 31.08.2010р. № 1 та позивач мав право відобразити вказану накладну протягом 365 днів, яка помилково не була включена до декларації за серпень 2011р. та була включена у січні 2011р. у відповідності до вимог Порядку № 166. За викладеного, позивач вважає, що не допускав порушень, які зазначені в акті перевірки від 25.10.2013р., а тому висновки акту камеральної перевірки є незаконними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданих письмових запереченнях на позов проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні повністю посилаючись на те, що позовні вимоги позивача є безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки згідно наданого позивачем Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2013р. про залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підприємством зазначено період, у якому виникла сума від'ємного значення - січень 2011р. Аналізом декларації ПДВ за січень 2011р. встановлено, що від'ємне значення з ПДВ виникло за рахунок наданого до податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. розрахунку коригувань сум ПДВ, підстава для коригування податкового кредиту з ПДВ - «помилково не включено до декларації за серпень 2010р.». За результатами вказаної камеральної перевірки позивача встановлено порушення ст.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно відображено у рядку 16 декларації за січень 2011р. коригування (збільшення) податкового кредиту у сумі 1807220,00 грн. внаслідок чого підприємством безпідставно відображено рядок 24 (Залишок від'ємного значення з ПДВ) у вересні 2013р. в сумі 1 710 223,00 грн. у зв'язку з чим, представник відповідача вважає, що камеральною перевіркою позивача виявлені порушення зафіксовані обґрунтовано.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпопетровської міської ради 11.07.2007р. як юридична особа за адресою: м.Дніпропетровськ, Бабушінський район, вул. Героїв Сталінграда, буд. 140-Г, перебуває на обліку як платник податків уДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією статуту позивача, копією довідки статистики від 18.07.2007р. та матеріалами справи (а.с.10-28 том 1).

21.10.2013р. позивачем засобами поштового зв'язку була подана до органу державної податкової служби податкова декларації з податку на додану вартість №1300028468 за вересень 2013р.; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); реєстр виданих та отриманих податкових накладних; довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодуванню, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)-(а.с.39-55 том 1).

25.10.2013р. податковим органом в порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість з питань достовірності визначення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у податковій декларації з ПДВ за вересень 2013р. ТОВ «КОРСІС ЛТД» за результатами якої складено акт за № 849/22-4-16/35202225 за висновками якого встановлено порушення ст.192.1 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне включення до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 807 220,00 грн., внаслідок якого безпідставно відображено рядок 24 (Залишок від'ємного значення з ПДВ) у вересні 2013р. в сумі 1 710 223,00 грн. (а.с.27-30 том 1).

15.11.2013р. на підставі вказаного акту камеральної перевірки від 25.10.2013р. податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В4» №0001222204 згідно з п. 54.3 ст. 54 та п.58.1 глави 4 розділу ІІ ПК України за яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2013р. у розмірі 1710223 грн.(а.с.38).

Позивач не погоджується з зазначеним податковим повідомленням-рішенням та вважає, що вказане повідомлення-рішення є протиправним та просить його скасувати з огляду на те, що позивач не допускав порушення п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України та правомірно відобразив у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2013р. залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 22- рядок 23) значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду у сумі 1 710 223,00 грн.

Заслухавши представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог п.46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податку контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтями 75, 76 ПК України визначено право податкового органу на проведення камеральної перевірки податкової звітності платника податків, при цьому, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком та згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п.200.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Як свідчать матеріали справи, 25.10.2013р. податковим органом було проведено камеральну перевірку поданої позивачем 21.10.2013р. податкової декларації з ПДВ за вересень 2013р. та у Додатку 2 до вказаної податкової декларації підприємством зазначено період, у якому виникла сума від'ємного значення - січень 2011р.(а.с.45 том 1)

Також зі змісту акту камеральної перевірки видно, що податковим органом проведено і аналіз декларації з ПДВ за січень 2011р. за яким встановлено, що від'ємне значення з ПДВ виникло за рахунок наданого до податкової декларації з ПДВ від 21.02.2011р. розрахунку коригувань сум ПДВ у якому зазначено підставу для коригування податкового кредиту з ПДВ - «помилково не включено до декларації за серпень 2010р.» (а.с.29 том 1).

Отже, з аналізу висновків, викладених в акті видно, що податковий орган, здійснюючи камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за вересень 2013р., фактично здійснив камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за січень 2011р., що є порушенням вимог п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України,оскільки вказана норма визначає строки проведення такої перевірки, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковий орган, здійснивши камеральну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за січень 2011р. - 25.10.2013р., що підтверджується змістом акту перевірки, порушив вимоги п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України.

Щодо відображення позивачем у рядку 24 декларації з ПДВ за вересень 2013р. залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 1710223,00 грн., що на думку податкового органу, є порушенням ст.192.1 ПК України, то такі доводи відповідача є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні(податкові) періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.п.4.6.6 п.4 розділу У Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (далі - Порядок № 1492) залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

З аналізу наведених норм видно, що платнику податку надано право на відображення від'ємного значення у рядку 24 декларації з ПДВ залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23 (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного(податкового) періоду) у відповідності до вимог ст.200, п.п.4.6.6 п.4 розділу У Порядку № 1492.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи та не спростовано представником відповідача у ході судового розгляду справи, позивачем сума від'ємного значення з ПДВ, яка виникла у січні 2011р. була відображена у податкових деклараціях позивача у відповідних сумах у попередніх звітних періодах, починаючи з лютого 2011р. по серпень 2013р., що підтверджується копіями відповідних декларацій, які наявні в матеріалах справи (а.с.88-250 том 1, а.с.1-24 том 2)

При цьому, матеріали справи також свідчать про те, що податкові декларації позивача з ПДВ за період з лютого 2011р. по серпень 2013р., де було зазначено суму від'ємного значення, що виникла у січні 2011р., були прийняті податковою інспекцією та жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками таких перевірок не було прийнято, що підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.

Також слід зазначити, що висновку про те, що висновки податкового органу про те, що позивач безпідставно включив до податкового кредиту ПДВ в сумі 1 807 220,00 грн. внаслідок поданого розрахунку коригування податкового кредиту у рядку 16 (та 16.4) сум ПДВ №8530 від 21.02.2011р. до податкової декларації з ПДВ за січень 2011р. з зазначенням підстави для коригування податкового кредиту по податковій накладній №1 від 31.08.2010р. - «помилково не включено до декларації за 08.2010р.», що є порушення п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України є неспроможними з огляду на наступне.

За приписами п.50.1 ст. 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 192.1 ст.192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Форма заповнення податкової декларації з ПДВ станом на 21.02.2011р. (день подання декларації з ПДВ за січень 2011р.) була затверджена наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» зареєстрованого в Мінюсті 09.07.1997р. (далі - Порядок № 166).

Згідно п.5.8 Порядку № 166 коригування податкового кредиту відображається у рядку 16. При заповненні цього рядка (крім рядка 16.5) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації, який заповнюється в розрізі контрагентів та податкових накладних.

У рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

У рядку 16.2 відображається збільшення або зменшення податкового кредиту, що здійснюється відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону.

У рядку 16.3 відображається коригування, пов'язане з використанням раніше придбаних товарів (послуг) основних фондів частково для виготовлення сільськогосподарськими підприємствами сільськогосподарських товарів (послуг) або переробними підприємствами готової продукції, а частково для інших.

У рядку 16.4 відображаються інші випадки збільшення (зменшення) податкового кредиту.

Також, згідно Порядку № 166 в додатку 1 «Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ» в розділі ІІ «Коригування податкового кредиту» зазначається підстава для коригування податкового кредиту з ПДВ рядку 16 декларації.

Так, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів у відповідності до вимог вказаних норм Порядку №166, позивачем в додатку 1 до декларації з ПДВ за січень 2011р. було зазначено підставу для коригування податкового кредиту, а саме: «помилково не включено до декларації за 08.2010р.»

Зазначене коригування було здійснено позивачем у зв'язку помилковим не включенням до податкової звітності податкової накладної № 1 від 31.08.2010р., яка була в подальшому відображена позивачем у податковій звітності за січень 2011р., тобто у межах 365 календарних днів з дня складання податкової накладної згідно до вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність відображення позивачем у податковій звітності за січень 2011р. податкової накладної № 1 від 31.08.2010р. за рахунок якої і виникло від'ємне значення у наступних податкових періодах у сумі 1807220 грн.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено належними та допустимими доказами правомірність та законність прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вищенаведених норм Податкового кодексу України, норм Порядку № 1492 та Порядку № 166(чинного на 21.02.2011р.).

В той же час, судом не може бути прийнято в якості доказу протиправності оспорюваного податкового повідомлення-рішення та підставою для його скасування надана представником позивача в судовому засіданні копія постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. у справі №804/14308/13-а, якою скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.10.2013р., яке було прийнято за результатами проведення камеральної перевірки податкової декларації позивача з ПДВ за серпень 2013р., оскільки предметом даного спору є податкова звітність за інший період - вересень 2013р. та зазначене судове рішення не набрало законної сили, а тому не може бути підставою звільнення від доказування у розумінні ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, та з урахуванням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтями 7,8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на наведене, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 458,80 грн., сплачені позивачем згідно платіжного доручення № 1377 від 25.11.2013р.(а.с.3 том 1).

Керуючись ст.ст. 2 - 10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» до Державної податкової інспекції у Бабушінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0001222204 від 15.11.2013р. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0001222204 від 15.11.2013р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСІС ЛТД» (49033, м.Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграда, буд.140-Г, код ЄДРПОУ 35202225,) - судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 458 грн. 80 коп. (чотириста п'ятдесят вісім грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до

вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 20.01.2014р.

Суддя С.О. Конєва