Постанова

від 15.08.2013 по справі 2а-2613/10/10/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 серпня 2013 року Справа №2а-2613/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Ждан В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Торосян Л.А., довіреність від 02.01.2013 року

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства «Кримські генеруючі системи»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.02.2010 року №0001991502/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 112934,90 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 86873,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 26061,90 гривень. Позові вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення пп.7.5.1 п.7.5. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» та без законних на те підстав складено акт про порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку із чим зменшення податкового кредиту по декларації за жовтень 2009 року є необґрунтованим, а спір шен рішення підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, враховуючі думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та експерта, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» зареєстровано Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 21.06.2000 року (ідентифікаційний код 30909683), що підтверджується Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6).

Судом встановлено, що 19.01.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Сімферополі проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правомірності та повноти нарахування податку на додану вартість за жовтень 2009 року.

Результати перевірки знайшли своє відображення у Акті №264/15-2 від 19.01.2010 року (а.с.9-14).

Згідно Акту перевірки відповідач дійшов висновку, що в порушення пп.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» від 30.05.1995 року №166, з урахуванням акту про результати невиїзної документальної перевірки Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за вересень 2009 року від 27.11.2009 року №272/15-2/30909683, встановлено завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) в сумі 243274,00 гривень та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 Декларації) в сумі 86873,00 гривень.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки №264/15-2 від 19.01.2010 року протягом встановленого строку подало до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі заперечення та 15 лютого 2010 року отримав висновки про їх відхилення.

На підставі висновків акту перевірки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 року №0001991502/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 112934,90 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 86873,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 26061,90 гривень (а.с.8).

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем вказаного спірного податкових повідомлень-рішень, судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який був чинним на момент виникнення спірних відносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно із цим Законом.

Згідно п. 7.2.6. Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платнику податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою нарахування податкового кредиту.

За змістом пп.15.1.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у випадку, якщо податкова накладна не знайшла свого відображення в декларації ПДВ, то строк її дії 1095 днями не обмежується, тобто у випадку не включення податкової накладної в податковий кредит, право на податковий кредит залишається.

Пункт 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює дату виникнення права платника податку на податковий кредит - це дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів(робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток бабо комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість» надає платнику право вибору застосування підстав для формування податкового кредиту.

Відповідно акту перевірки від 19.01.2010р. № 264/15-2/30909683 відповідачем не визначено податкових накладних, які були включені до податкової декларації за жовтень 2009 року з порушенням пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 2.1. Порядку заповнення та подачі податкової декларації з ПДВ, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 (який був чинним на момент виникнення спірних відносин) звітний (податковий) період визначається в порядку, встановленому пунктом 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і може дорівнювати одному календарному місяцю (з урахуванням особливостей, викладених у пункті 2.2 цього Порядку) або одному календарному кварталу в залежності від обсягу оподатковуваних операцій за минулі дванадцять місячних податкових періодів.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Кримські генеруючі системи» у декларації з ПДВ за вересень 2009 року зазначило податковий кредит на загальну суму 33622,00 гривень (ряд. 17 Декларації), та податкове зобов'язання (ряд.9 Декларації) у розмірі 132544,00 гривень, різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного періоду (позитивне значення) відображена у рядку 18.1 Декларації у сумі 98922,00 гривень.

Згідно Порядку заповнення та подачі податкової декларації з ПДВ до рядка 23 та 23.2 Декларації за жовтень переноситься значення рядка 26 Декларації попереднього періоду, тобто декларації за вересень 2009 року.

На підставі цього ДП «Кримські генеруючі системи» у Декларацію за жовтень 2009 року у рядок 23 та 23.2 включило значення рядка 26 попереднього періоду (декларації за серпень) у розмірі 329845 гривень.

Згідно Декларації з ПДВ за жовтень 2009 року ДП «Кримські генеруючі системи» має податкове зобов'язання (різниці між податковим кредитом - рядок 17 та податковими зобов'язаннями - рядок 9) у розмірі 86873,00 гривень, що має позитивне значення та відображене у рядку 18.1 Декларації. Враховуючі суму залишку від ємного значення за у розмірі 330147,00 гривень (ряд. 23 декларації) при складанні декларації позивачем обґрунтовано заповненні рядки 24 «залишок від ємного значення попереднього періоду за вирахуванням суми податку яка підлягає сплати до бюджету за підсумками поточного звітного періоду» у сумі 243274,00 гривень, та ряд. 26 «залишок від'ємного значення якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 243274,00 гривень.

Стосовно посилань відповідача у акті від 19 січня 2010 року № 264/15-2/30909683 на акт перевірки від 27.11.2009 року № № 272/15-2/30909683 з питань правомірності нарахування податкового кредиту та повноти нарахування податку на додану вартість за вересень 2009 року, суд зазначає, що ДП «Кримські генеруючі системи» не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 07.12.2009 року №0511502/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 105476,40 гривень, прийнятим на підставі вказаного акту, оскаржило його у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2013 року по справі №2а-14941/09/6/0170 позовні вимоги задоволені, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0511502/0 від 07.12.2009 року.

Зазначена постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.2013 року по справі №2а-14941/09/6/0170 не була оскаржена та набрала законної сили 20.04.2013 року (а.с.56/59).

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.03.2013 року по справі №2а-14941/09/6/0170, що набрала законної сили 20.04.2013 року, встановлено, що висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим стосовно завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 330147,0 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у сумі 87897,0грн.є непідтвердженими, оскільки право на його включення підтвердження відповідними податковими накладними, тому є протиправним нарахування суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 87897,00 грн. та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17579,40 грн., у зв'язку із чим прийняте податкове повідомлення - рішення №0511502/0 від 07.12.2009 року підлягає скасуванню.

Таким чином, враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.03.2013 року по справі №2а-14941/09/6/0170 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0511502/0 від 07.12.2009 року, суд вважає безпідставним висновок відповідача у акті перевірки №264/15-2 від 19.01.2010 року про завищення суми залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 Декларації) в сумі 243274,00 гривень та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 27 Декларації) в сумі 86873,00 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 10.02.2010 року №0001991502/0 про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 112934,90 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 86873,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 26061,90 гривень, не може бути визнаним таким, що прийнято на підставі та відповідно до діючого законодавства, а тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень.

В судовому засіданні 15.08.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 19.08.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 10.02.2010 року №0001991502/0, прийняте стосовно Державного підприємства «Кримські генеруючі системи», на суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 112934 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять чотири) гривні 90 копійок.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Кримські генеруючі системи», судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 04 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.