Постанова

від 31.01.2014 по справі 827/3051/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2014 року Справа №827/3051/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Александрова О.Ю.,

за участю секретаря - Ополєвої О.Г.,

за участю представників:

позивача - Бондара Петра Олександровича, довіреність б/н від 05.03.2013,

Веремеєнка Андрія Сергійовича, довіреність б/н від 18.06.2013,

відповідача - Коваленко Нателли Вадимівни, довіреність №7/27-1 від 08.01.2014,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Товариство «Красно-Бриз» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, про визнання дій незаконними та скасування постанови,

встановив:

Обслуговуючий кооператив «Товариство «Красно-Бриз» (далі - позивач) звернувся до Нахімовського районного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі (далі - відповідач), про: визнання незаконними дій начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі ОСОБА_4 по складанню та підписанню постанови ІДАБК у м. Севастополі №239-435/ю від 31.05.2013 про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності; скасування постанови ІДАБК у м. Севастополі №239-435/ю від 31.05.2013 про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

1. Ані в оскаржуваному приписі ані в інших документах не наведено жодного доказу, що підтверджує проведення будівельних робіт саме Обслуговуючим кооперативом «Товариство «Красно-Бриз», кооператив не є замовником відповідного будівництва і власником збудованих споруд;

2. Загальні положення про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» регулюються загальним нормативно-правовим актом, а саме, Кодексом України про адміністративні правопорушення. Всупереч вимогам частини першої статті 9, статті 10 КУпАП відповідач не навів жодних доказів того, що саме ОК «Товариство «Красно-Бриз» умисно здійснював будівництво споруд з приміщеннями для відпочинку (шестиповерхові корпуса довжиною 50 метрів) без надання дозволу, або реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт на час проведення перевірки, коли саме таке будівництво було вчинено, та яким шляхом;

3. Відповідно до даних кооперативу об'єкти нерухомості побудовані ще у 1995 році, технічні обміри вже побудованих об'єктів працівниками КП «БТІ та ДРОНМ» СМР були зроблені у 2007 році;

4. Інспекцією у грудні 2008 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 та ще 35 громадян за проведення будівельних робіт без дозволу за адресою: м. Севастополь, с. Кача «Красно-Бриз», тобто за те саме порушення, яке Інспекція у 2013 році ставить у вину кооперативу, якого на той час навіть не існувало; відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі , крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, однак, стаття 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийнята у відповідній редакції лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності, тоді як будівництво відбулося до 2008 року.

Ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 05.07.2013 за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №765/4290/13-а.

Ухвалою Нахімовського районного суду міста Севастополя від 09.09.2013 провадження у справі №765/4290/13-а закрито.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2013 ухвалу Нахімовського районного суду міста Севастополя від 09.09.2013 скасовано, прийнято нову ухвалу, якою постановлено справу передати до Окружного адміністративного суду міста Севастополя.

06.12.2013 справа з Нахімовського районного суду міста Севастополя №765/4290/13-а надійшла до Окружного адміністративного суду міста Севастополя й за правилами статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України її розподілено судді Александрову О.Ю.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.12.2013 справу прийнято до провадження суддею Александровим О.Ю. та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 19.12.2013 представник позивача надав суду письмове клопотання про зміну позовних вимог, у якому просить: визнати дії начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі ОСОБА_4 з притягнення ОК «Товариство «Красно-Бриз» до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності незаконними, скасувати постанову ІДАБК у м. Севастополі №239-435/ю від 31.05.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також у клопотанні зазначено, що оскаржувана постанова виносилась на підставі припису №276-495/ю від 17.05.2013, а вказаний припис скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 у справі №827/1676/13-а, що набрала законної сили /т.1, а.с.99-102/.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на адміністративний позов, у якому з заявленими вимогами не погодився, зазначив:

1. Інспекцією на підставі розпорядження прокуратури міста Севастополя від 30.04.2013 №78, наказу №29 від 23.07.2012, вимоги прокуратури Нахімовського району міста Севастополя від 14.05.2013 №2239-вих.1, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 р. (далі - Порядок №553) проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва ОК «Товариство «Красно-Бриз» с. Кача, в районі Матроського пляжу у м. Севастополі (далі - об'єкт будівництва).

2. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пунктів 7, 8 статті 1, частини п'ятої статті 26, частин першої та третьої статті 29, абзацу другого частини третьої статті 33, частини першої статті 34, частини першої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, пунктів 2, 11, 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №461, на об'єкті будівництва позивач здійснив будівництво споруд з приміщеннями для відпочинку (шестиповерхові корпуса, довжиною 50 метрів) без надання дозволу, або реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт до інспекції, правовстановлювальні документи на земельну ділянку також відсутні;

3. Згідно з пунктом 2.1 Статуту ОК «Товариство «Красно-Бриз», затвердженого Протоколом загальних зборів членів кооперативу №1 від 03.06.2010, метою діяльності кооперативу є задоволення потреб своїх членів, їх прав на відпочинок і оздоровлення шляхом зведення і експлуатації будинків і інших споруд (елементів приміщень відпочинку), пов'язаних з проведенням берегоукріплювальних робіт, відповідно до цільового призначення цієї земельної ділянки. Рішенням Качинської селищної ради №313 від 26.12.2006 р., земельну ділянку загальною площею 0,1240 га надано в оренду ТОВ «Красно-Бриз» строком на 49 років. Пунктом 1.1 Статуту ОК «Товариство «Красно-Бриз» встановлено, що цей статут є новою редакцією статуту Товариства «Красно-Бриз», який на підставі рішення загальних зборів перейменований у Обслуговуючий кооператив» Товариство «Красно-Бриз» (протокол №1 від 03.06.2010), який є його правонаступником. Отже, земельну ділянку з метою будівництва берегоукріплювальних споруд з елементами приміщень для відпочинку було передано в оренду ОК «Товариство «Красно-Бриз», а не комусь іншому;

4. Під час проведення перевірки позивач не надав жодних доказів здійснення будівництва до державної реєстрації Товариства «Красно-Бриз» чи завершення будівництва на теперішній час; крім того, з листа Головного управління Держземагенства у м. Севастополі від 28.02.2013 № 8-3-6/1202, який був надісланий до ОК «Товариство «Красно-Бриз» вбачається, що ГУ Держземагенства у м. Севастополі виявлені порушення земельного законодавства України. Істотним порушенням є те, що земельна ділянка, на якої розташовані берегоукріплювальні споруди з кімнатами відпочинку знаходяться у мережі пляжної зони (12-18 метрів від урізу води); з акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 23.05.2013 № 46, складеним Державною інспекцією сільського господарства у м. Севастополі, вбачається, що ОК «Товариство «Красно-Бриз» використовує земельну ділянку без право встановлювальних документів загальною площею 0,1240 га, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, прибережна захисна смуга земельної ділянки не встановлена, однак, згідно з частиною десятою статті 88 Водного кодексу України територія, на якій розміщений ОК «Товариство «Красно-Бриз», відноситься до прибережної захисної смуги (пляжної зони) Чорного моря;

5. Надані позивачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності членів Товариства «Красно-Бриз» у 2008 році не мають відношення до порушень, виявлених проведеною 17.05.2013 Інспекцією перевірки /а.с.133-137/.

У судовому засіданні 31.01.2014 представник позивача надав суду письмовий документ з назвою «Судові дебати», у якому виклав свою думку щодо суті спору /а.с.194-196/.

У судовому засіданні 31.01.2014 представники позивача заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позові, наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.01.2014 проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини першої 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. N 439/2011 (далі - Положення №439), Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з пунктом 6 Положення №439 Держархбудінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі утворена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" від 23.05.2011 р. N 549, є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Отже, Інспекція державного архітектурно будівельного контролю у м. Севастополі у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень, виходячи з чого, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 41 Закону України від 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу першого підпункту 10 пункту 4 Положення №439) Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірки, зокрема відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням.

Пунктом 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок №553) встановлено, що цей порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Судом встановлено, що 17.05.2013 Інспекцією, на підставі розпорядження прокуратури міста Севастополя від 30.04.2013 №78, наказу №29 від 23.07.2012, вимоги прокуратури Нахімовського району міста Севастополя від 14.05.2013 №2239-вих.1, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку №553, проведено позапланову перевірку об'єкту будівництва ОК «Товариство «Красно-Бриз» с. Кача, в районі Матроського пляжу у м. Севастополі (далі - об'єкт будівництва).

Перевіркою встановлено, що на об'єкті будівництва позивач здійснив будівництво споруд з приміщеннями для відпочинку (шестиповерхові корпуса, довжиною 50 метрів) без надання дозволу, або реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт до інспекції.

Пунктом 16 Порядку №553 визначено, що за результатами державного архітектурно - будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (пункт 17 Порядку №553).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції (абзац перший пункту 18 Порядку №553).

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку №553).

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України (пункт 20).

За результатами вказаної перевірки Інспекцією складено: акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, державних стандартів і правил від 17.05.2013 №495/ю /т.1, а.с.139-140/, протокол про адміністративне правопорушення №272-495/п від 17.05.2013 /т.1, а.с.142-143/, припис №276-495/п від 17.05.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил /т.1, а.с.144-145/, у якому висунуто вимогу про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності шляхом приведення документації у відповідність до чинного законодавства, або добровільного знесення у строк до 30.06.2013, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №239-495/п від 31.05.2013 /а.с.146-147/.

Пунктом 7 Порядку №553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорій складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомлені та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунені порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектури будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.08.2013 у справі №827/1675/13-а за позовом Голови Обслуговуючого кооперативу «Товариство «Красно-Бриз» ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі, про визнання протиправним та скасування припису №280-495/п від 17.05.2013, виданого головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі Площенко В.І. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що набрала законної сили 23.10.2013, зокрема, встановлено:

«Як вбачається з матеріалів справи, прокурором міста Севастополя 30.04.2013 прийнято розпорядження №78 від 30.04.2013 «Про створення організаційної та міжвідомчої робочих груп з питань підготовки, організації та проведення перевірок додержання законності при наданні, використанні та забудові прибережної захисної смуги Чорного моря Севастопольського регіону» /а.с.134-138/. Розпорядження прийнято з метою вирішення невідкладних питань щодо підготовки та організації виконання завдання Генерального прокурора України щодо проведення перевірок додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог закону при наданні у власність і користування. Продажу. Зміни цільового призначення земель прибережних смуг уздовж Чорного моря, використання і забудови прибережних територій, а також законності судових рішень з цих питань та їх виконання, у період з 07.05.2013. Абзацом другим пункту 4 Розпорядження приписано направити його прокурорам районів та підприємств для виконання /а.с.134-138/.

14.05.2013 на адресу Інспекції надійшла вимога (вх. № 7/74-3657) прокурора Нахімовського району міста Севастополя в порядку статей 8, 20 Закону України «Про прокуратуру», про необхідність у строк до 20.05.2013 провести перевірку ОК «Товариство «Красно-Бриз», який зареєстрований за адресою: м. Севастополь, с. Кача, вул. Авіаторів, б. 31, кв. 8, з питань додержання вимог закону при наданні у власність і користування , продажі, зміні цільового призначення земель прибережних захисних смуг уздовж Чорного моря, використання та забудови прибережних територій /а.с.199/.

Таким чином, перевірку позивача проведено Інспекцією за належною підставою, передбаченою пунктом 7 Порядку №553 - за вимогою правоохоронного органу про проведення перевірки» /а.с.110-113/.

Згідно Настанови «Щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи», схваленої Рішенням науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 16.06.2011 N 59, на об'єктах самочинного будівництва, у разі відсутності проектної документації, категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальними органами.

Відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України №3038, проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

- отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

- розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею

31 цього Закону, її експертизи;

- затвердження проектної документації;

- виконання підготовчих та будівельних робіт;

- прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

- реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частинами першою та третьою статті 29 Закону №3038 визначено, що основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження, технічні умови та завдання на проектування. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до пунктів 7, 8 статті 1 Закону №3038 містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій; містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частинами першою - третьою статті 32 Закону №3038 встановлено, що усі об'єкти будівництва поділяються на І, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до будівельних норм та державних стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єктів будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектної організацією і замовником будівництва.

Функції замовника комплексної забудови території може виконувати власник (користувач) відповідної земель ділянки в межах такої земельної ділянки, переданої (наданої) йому в установленому законом порядку (абзац другий частини третьої статті 33 Закону №3038).

За правилом частини першої статті 34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва,затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону №3038, пунктами 2, 11, 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 р. №461, прийняття в експлуатацію об'єктів, що належить до І-ІІІ категорії складності та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державної архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація). Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації. Відомості щодо зареєстрованих декларацій вносяться до єдиного реєстру зареєстрованих декларацій.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п'ята статті 39 Закону №3038).

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (частина восьма статті 39 Закону №3038).

Відповідно до статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно з частиною другою статті 41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку №553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Тобто зазначені у Порядку №553 заходи спрямовані як на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, як окремого напрямку у рамках архітектурно-будівельного контролю, так і на дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, як самостійного, окремого напрямку у рамках архітектурно-будівельного контролю.

Порядком ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. N 1396 "Про ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури" (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2012 р. N 148), встановлено загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

З факту наявності Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та визначеної законодавством необхідності контролю за відповідною сферою, також випливає, що категорії складності об'єкта архітектури - IV і V, зазначенні у пункті 1 Порядку №553 не в контексті виключного предмету (об'єктів) всіх перевірок з боку органів державної архітектурно-будівельної інспекції України, а в контексті предмету (об'єктів) перевірок у рамках окремого самостійного напрямку - дотримання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Така ж думка викладена у листах Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 12.12.2012 № 40-17/3-8200, від 17.04.2013 № 40-19-1785 «Щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Про вказане розмежування свідчить й те, що оформлення результатів перевірки та їх наслідки врегульовані різними нормами Порядку №553: оформлення матеріалів за результатами державного архітектурно-будівельного контролю в цілому, регламентовано пунктами 15, 16 Порядку, й з урахуванням положень пунктів 17-22 Порядку, передбачає у разі виявлення порушень містобудування, складання, крім акта перевірки, протоколу разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, тоді як оформлення матеріалів за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, регламентовано пунктом 8 Порядку і передбачає, що зазначений акт є підставою для прийняття органом ліцензування рішення щодо спроможності суб'єкта господарювання провадити господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Крім того підпунктами 1, 4 - 6, пункту 11 Порядку №553 окремо одне від одного визначені, такі повноваження посадових осіб інспекцій під час здійснення архітектурно-будівельного контролю:

1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції;

6) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Тобто повноваження на проведення перевірки стану дотримання суб'єктами містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в тому числі під час застосування будівельної продукції, не є тотожнім з повноваженням та не знаходиться у залежності від виконання повноваження зі здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності ;

З акту перевірки Інспекції №495/ю від 17.05.2013 вбачається, що нею здійснювалася перевірка саме дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною першою статті 41 Закону №3038 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, без яких-небудь виключень, зокрема, за ознаками віднесення об'єктів архітектури до І-ІІІ категорій складності.

У направленні на перевірку №495/ю від 14.05.2013 /а.с.138./ категорії складності будівництва - IV і V, зазначені у тому ж сенсі.

Крім того, форму направлення для проведення позапланової перевірки затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку; будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.07.2012 р. за № 1116/21428. Така форма є єдиною (іншої форми не передбачено) та обов'язковою для використання Інспекцією під час здійснення своїх повноважень. Зі змісту направлення вбачається, що посилання на перевірки об'єктів IV і V категорії складності викладено відносно прав посадових осіб інспекції при перевірці об'єктів будівництва.

Суд не погоджується з доводами позивача, що він немає будь-якого відношення до проведення робіт з будівлі шестиповерхових корпусів з місцями відпочинку, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 2.1 Статуту ОК «Товариство «Красно-Бриз», затвердженого Протоколом загальних зборів членів кооперативу №1 від 03.06.2010, метою діяльності кооперативу є задоволення потреб своїх членів, їх прав на відпочинок і оздоровлення шляхом зведення і експлуатації будинків і інших споруд (елементів приміщень відпочинку), пов'язаних з проведенням берегоукріплювальних робіт, відповідно до цільового призначення цієї земельної ділянки, а також подальшої спільної експлуатації інженерних комунікацій та під'їзних шляхів, задоволення соціальних та інших потреб членів кооперативу. Зведення будинків та споруд (елементів приміщень відпочинку), проведення берегоукріплювальних робіт здійснюється на земельній ділянці у районі матроського пляжу, на підставі Рішення №313 Качинської селищної ради від 26.12.2006 р., на власні засоби членів кооперативу, за проектами, узгодженими і затвердженими встановленим законом порядком та під контролем правління кооперативу /а.с.9-13/.

Пунктом 2.2 Статуту ОК «Товариство «Красно-Бриз» визначено, що предметом діяльності Кооперативу є: управління нерухомим майном; проведення берегоукріплювальних робіт, обслуговування будівель берегоукріплювальних споруд, інженерних комунікацій та під'їзних шляхів.

Рішенням Качинської селищної ради №313 від 26.12.2006, земельну ділянку загальною площею 0,1240 га надано в оренду строком на 49 років товариству «Красно-Бриз» для будівництва та обслуговування берегоукріплювальних споруд з елементами приміщень відпочинку у с. Кача в р-ні Матроського пляжу, з віднесенням до категорії земель рекреаційного призначення /а.с.15/.

Умовою набрання чинності вказаним рішенням визначено виконання пункту 3 рішення - «ТОВ «Красно-Бриз» виконати в інспекції ДАБК м. Севастополя технічне обстеження розташованих на земельній ділянці капітальних будівель (споруд), одержати позитивний висновок про подальше їх використання та введення в експлуатацію».

Згідно з пунктом 1.1 Статуту ОК «Товариство «Красно-Бриз», цей статут є новою редакцією статуту Товариства «Красно-Бриз» (надалі - Кооператив), код 26264995, який на підставі рішення загальних зборів перейменований у Обслуговуючий кооператив «Товариство «Красно-Бриз» (протокол №1 від 03.06.2010), який є його правонаступником.

Таким чином, земельна ділянка з вказаним призначенням надана юридичній особі - товариству «Красно-Бриз», правонаступником якого є ОК «Товариство «Красно-Бриз». Останньому 09.06.2010 Нахімовською районною державною адміністрацією видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №274747, із зазначенням підстави заміни свідоцтва про державну реєстрацію - «зміна найменування юридичної особи» /а.с.7/.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.08.2013 у справі №827/1675/13-а також встановлено: «Листом від 29.10.2010 за підписом голови правління ОК «Товариство «Красно-Бриз» ОСОБА_5 та завіреним печаткою ОК «Товариство «Красно-Бриз», направленим на адресу голови Качинської селіщної ради, начальника Головного управління Держкомзему в м. Севастополі повідомлено, що будівлі, розташовані на земельній ділянці в межах с. Кача в районі Матроського пляжу (4 шестиповерхових кам'яних споруди) побудовані за власний рахунок та є власністю ОК «Товариство «Красно-Бриз». Право власності на будівлі та споруди, які знаходяться на вищезазначеній земельній ділянці не зареєстровано».

Крім того, з листа Головного управління Держземагенства у м. Севастополі від 28.02.2013 № 8-3-6/1202, який був надісланий до ОК «Товариство «Красно-Бриз» вбачається, що ГУ Держземагенства у м. Севастополі виявлені порушення земельного законодавства України. Істотним порушенням є те, що земельна ділянка, на якої розташовані берегоукріплювальні споруди з кімнатами відпочинку знаходяться у мережі пляжної зони (12-18 метрів від урізу води) /а.с.184/, а з акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 23.05.2013 № 46, складеним Державною інспекцією сільського господарства у м. Севастополі, вбачається, що ОК «Товариство «Красно-Бриз» використовує земельну ділянку без право встановлювальних документів загальною площею 0,1240 га, що є порушенням статей 125, 126 Земельного кодексу України, прибережна захисна смуга земельної ділянки не встановлена, однак, згідно з частиною десятою статті 88 Водного кодексу України територія, на якій розміщений ОК «Товариство «Красно-Бриз», відноситься до прибережної захисної смуги (пляжної зони) Чорного моря /а.с.172-179/.

Протягом розгляду справи позивачем не було надано належних письмових доказів того, що будівництво вказаних шестиповерхових споруд було повністю завершено до створення Товариства «Красно-Бриз», яке перейменовано у ОК «Товариство «Красно-Бриз». Згадані рішення Качинської селищної ради лише свідчать, що земельна ділянка надавалась для будівництва вказаних об'єктів та будівництво так і не було завершено.

Зазначене, підтверджується й наданими відповідачем доказами.

Так, відповідно до пункту 2 Технічного висновку «Про стан конструкцій берегоукріплювальної споруди з приміщеннями для відпочинку за адресою: м. Севастополь, с. Кача, вул. Авіаторів, 33/1, берегоукріплювальна споруда побудована на береговому укосі, представляє собою п'яти-шестиповерхову будівлю, терасного типу. Споруда складається з трьох під'їздів, об'єднаних між собою сходами, будувалося поетапно господарським способом /т.1, а.с.162-164/. Відомостей про закінчення будівництва (введення об'єктів в експлуатацію) у Технічному висновку не міститься.

Відповідно до пунктів 5, 6 Акту обстеження №426 від 01.09.2011, складеного Державною організацією «Архітектурно-будівельний та технічний нагляд», обстежений об'єкт не в повному обсязі відповідає державним будівельним нормам, об'єкт може використовуватися за своїм призначенням після наступної реконструкції з урахуванням виконаних зауважень та рекомендацій /а.с.165-169/.

Пунктом 6 Акту обстеження №426 від 01.09.2011 заявнику рекомендовано: оформити документи на земельну ділянку у встановленому порядку; замовити робочий проект з заходами щодо посилення збудованих споруд з метою підвищення сейсмостійкості до нормативного рівня, в проектній організації, у якій наявна ліцензія на проектування у сейсмічних районах України, та узгодити його встановленим порядком; при розробці проекту реконструкції врахувати зауваження та рекомендації даного технічного обстеження, висновку ГП «Южекогеоцентр» м. Ялта (від 19.02.2002); укласти договір з ДО АБТН (вул. Кулакова, 13) на ведення технічного нагляду робіт з реконструкції об'єкта; зареєструвати об'єкт в у ДАБК (вул. Демідова, 13, каб. 202); після завершення робіт з реконструкції берегоукріплювальних споруд об'єкт пред'явити до введення в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Рішенням Качинської селищної ради №292 від 17.11.2011 «Про внесення змін до рішення Качинської селищної ради №313 від 26.12.2006 «Про передачу в оренду Товариству «Красно-Бриз» земельної ділянки для будівництва та обслуговування берегоукріплювальних споруд з елементами приміщень відпочинку у с. Кача в р-ні Матроського пляжу» пункт 8 рішення виключений, в пункті 2 рішення постановлено замість « 49 років» читати « 2 роки», запропоновано ОК «Товариство «Красно-Бриз» протягом двох років виконати рекомендації ДАБК /а.с.160/.

Щодо реконструкції, слід зазначити, що рішенням Качинської селищної ради від 26.03.2009 № 3/4 наданий дозвіл на реконструкцію берегоукріплювальних споруд з приміщеннями для відпочинку /т.1, а.с.57/, тобто ОК «Товариство «Красно-Бриз» з 2009 року до проведення перевірки Інспекцією може здійснювати реконструкцію свого об'єкту будівництва, який відповідно до вимоги частини п'ятої статті 39 Закону №3038 вважається незакінченим до подачі до Інспекції декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Вказані вище рекомендації на день проведення Інспекцією перевірки позивачем не виконані.

Суд вважає, що виявлені під час перевірки шестиповерхові споруди з приміщеннями для відпочинку є об'єктами незавершеного самочинного будівництва, ступінь їх готовності не відома та до цього часу їх будівництво не завершено.

Разом з тим, у матеріалах справи не міститься жодного документу: про надання земельної ділянки не Кооперативу як юридичній особі, а його членам; про здійснення будівництва саме членами кооперативу, а не кооперативом як юридичною особою; про введення об'єкту будівництва до експлуатації; про реєстрацію права власності на відповідний об'єкт нерухомості за членами (членом) Кооперативу.

На думку суду, не має суттєвого значення у який спосіб та з залученням яких саме осіб вказані шестиповерхові об'єкти були збудовані, оскільки особою, відповідальною за будь-яке будівництво на відповідній земельній ділянці є саме юридична особа - Обслуговуючий кооператив «Товариство «Красно-Бриз».

Відповідно до статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Зі змісту статі 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення випливає, що адміністративній відповідальності підлягають фізичні особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.08.2013 у справі №827/1675/13-а також встановлено:

«Як вбачається з наданих позивачем постанов про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, які складені Інспекцією у грудні 2008 року та лютому - березні 2009 року, члени Товариства, у тому числі ОСОБА_5, на підставі статті 25 Закону України «Про основи містобудування» були притягнуті до адміністративної відповідальності за статтею 97 КУпАП.

Проте, по-перше, з відповідних постанов не вбачається які конкретно дії з самовільного будівництва були вчинені кожним членом кооперативу, у той же час, постанови не оскаржувалися та набрали законної сили…

…По-третє, вказані постанови не є підставами, що звільняють від доказування певних обставин у розумінні частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони прийняті не судом, а іншим уповноваженим органом (посадовою особою).

Крім того, в жодній постанові не зазначено, що об'єкт на час їх винесення вже збудований, йдеться лише про проведення будівництва споруд без переліку конкретних дій.

Помилковою є думка позивача про притягнення у 2008 році до адміністративної відповідальності членів кооперативу за те саме порушення, яке Інспекція у 2013 році ставить у вину кооперативу.

Зі змісту частини першої статті 9, частини першої статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення випливає, що наявність чи відсутність ознак адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою станом на конкретну дату і час (останнє - за можливості), й аналогічне порушення, вчинене особою вже наступного дня після складення щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення та/або винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, вже не буде тим самим порушенням, а виступатиме новим порушенням, за яке особа несе відповідальність на загальних підставах».

Крім того, за правилом частини першої статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Позивач в обґрунтування своїх доводів посилається на постанови у справах про адміністративні правопорушення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування за статтею 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які складені Інспекцією у грудні 2008 року та лютому - березні 2009 року стосовно членів Товариства.

Предметом оскарження у цій справі є постанова про притягнення юридичної особи - Обслуговуючого кооперативу «Товариство «Красно-Бриз» до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Відповідальність за вказаним законом не є адміністративною у розумінні Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто є відповідальністю іншого виду.

Таким чином, помилковою є думка позивача щодо притягнення його до відповідальності одного й того ж виду з огляду на постанови у справах про адміністративні правопорушення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування за статтею 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які складені Інспекцією у грудні 2008 року та лютому - березні 2009 року стосовно членів Товариства. До того ж, до адміністративної відповідальності за статтею 97 Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнуто фізичних осіб - членів кооперативу, а оскаржуваною у справі постановою до відповідальності за абзацом четвертим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» притягнуто юридичну особу - ОК «Товариство «Красно-Бриз», тобто, іншу особу.

Відповідно до статті 62 Земельного Кодексу України, у межах земельної зони прибережних захисних смуг забороняється будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних.

Всупереч цього, ОК «Товариство «Красно-Бриз» використовує земельну ділянку, що знаходиться в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, без правовстановлюючих документів на користування земельною ділянкою.

За правилом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

При цьому, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарської справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

З огляду на положення частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 20.08.2013 у справі №827/1675/13-а, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді справи №827/3051/13-а, оскільки відповідні обставини випливають з однієї і тієї ж перевірки, результати якої оформлені одним і тим самим актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, державних стандартів і правил від 17.05.2013 №495/ю. На підставі вказаного акта перевірки було складено: протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №272-495/п від 17.05.2013 (відносно юридичної особи), протокол про адміністративне правопорушення №277-495/п від 17.05.2013 (відносно фізичної особи - голови кооперативу), припис №276-495/п від 17.05.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (стосовно юридичної особи), припис №280-495/п від 17.05.2013 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (стосовно посадової особи кооперативу - його голови), постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №239-495/п від 31.05.2013 (відносно юридичної особи) /а.с.146-147/.

Тобто, під час розгляду судом справи №827/1675/13-а з'ясовувалися обставини, що випливають з однієї перевірки та на підставі наданих суду сторонами доказів. Як вбачається зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 у справі №827/1676/13-а, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх доводів, під час розгляду справи судом не досліджувалися докази (не були надані сторонами), які були надані суду сторонами під час розгляду справи №827/1675/13-а. На підставі ретельно досліджених доказів, наявних у справі №827/1675/13-а, судом було надано їм правову оцінку, яку визнано вірною Севастопольським апеляційним адміністративним судом під час перегляду справи №827/1675/13-а в апеляційному порядку. Натомість, постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 18.07.2013 у справі №827/1676/13-а набрала законної сили внаслідок пропуску відповідачем строку її оскарження, і правова оцінка їй судом апеляційної інстанції не надавалася (на даний час ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження оскаржена в касаційному порядку /а.с.148/).

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наданими суду письмовими поясненнями (у запереченні проти адміністративного позову) та письмовими доказами відповідач довів правомірність прийнятої ним постанови №239-435/ю від 31.05.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Щодо позовної вимоги про визнання дій начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі ОСОБА_4 з притягнення ОК «Товариство «Красно-Бриз» до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності незаконними, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 11 пункту 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. N 439/2011, Держархбудінспекція України відповідно до покладених на неї завдань розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку: складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства; складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства (пункти 7, 8 Положення N 439/2011).

Згідно з пунктом 20 Порядку №533 протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

За правилом статті 3 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю; накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, мають право його керівник та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, керівник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі наділений повноваженнями притягувати до відповідальності правопорушників у сфері містобудівної діяльності й такі дії не підлягають визнанню незаконними, оскільки вони вчиненні на виконання та у межах наданих повноважень, здійснюються під час оформлення постанови та її підпису, не носять самостійного характеру та самі по собі не порушують прав позивача.

За загальним правилом дії суб'єкта владних повноважень -це активна поведінка цього суб'єкта яка має зовнішнє вираження та створює певні наслідки.

У випадку прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, яке має відповідні юридичні наслідки, оскарженню підлягає саме таке рішення, а не дії щодо його прийняття.

З викладеним кореспондує положення статті 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», якою передбачено право оскарження до суду саме постанови, а не дій посадової особи щодо притягнення особи до відповідальності відповідною постановою.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що стосовно позовної вимога в частині визнання незаконними дій начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі ОСОБА_4 з притягнення ОК «Товариство «Красно-Бриз» до відповідальності за правопорушення в сфері містобудівної діяльності незаконними, сформулювала некоректно, має місце помилкове обрання способу захисту порушеного права, внаслідок чого така вимога задоволенню не підлягає.

З огляду на викладане суд дійшов висновку, що у спірних відносинах Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі діяла у відповідності до норм чинного законодавства України, а доводи позивача не знайшли об'єктивного підтвердження під час судового розгляду справи, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При вирішенні спору суд приймає рішення щодо розподілу судових витрат.

За правилом частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати , пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Вказаних витрат судом під час розгляду справи не встановлено.

У судовому засіданні 31.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови, відповідно до вимог частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено у повному обсязі 05.02.2014.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.Ю. Александров