Постанова

від 03.02.2014 по справі 805/893/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 р. Справа №805/893/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

до Приватного підприємства «Энергосервис»

про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне

підприємство «Энергосервис» в рахунок погашення податкового боргу з податку на

прибуток у розмірі 2 150,22 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: - Пашкарьова Г.С. за дов. від 23.10.2013р.

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - податковий орган, позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства «Энергосервис» (далі - підприємство, відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «Энергосервис» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2 150,22 грн..

Правовою підставою стягнення суми податкового боргу представник позивача під час розгляду справи вважає приписи статей 14, 16, 41, 49, 58, 59, 95 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник у зв'язку з несплатою сум штрафних санкцій нарахованих податковим органом на підставі податкових повідомлень - рішень про донарахування штрафних санкцій за неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств від 19.10.2012р. № 0001211540 та від 01.07.2013р. № 0000641500.

Зазначає, що відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Відповідно до п. 49.18.1 статті 49 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Проте, відповідачем суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток не сплачені, а отже у розумінні ПК України має податковий борг.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення відповідачу повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, перевіривши чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, суд встановив наступне.

Відповідач - Приватне підприємство «Энергосервис», зареєстроване як юридична особа рішенням Виконавчого комітету Горлівської міської ради від 27.12.2001р. № 1539Р, є платником податку прибуток підприємств, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП перебуває на податковому обліку у позивача з 14 січня 2002 року, код ЄДРПОУ 31727093 (арк.. справи 5, 6, 9 том 1).

Позивач - Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, орган державної податкової служби діє на підставі ст.. ст.. 19-1, 20, 95 Податкового Кодексу України, а тому є суб'єктом владних повноважень.

Підпунктом 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 19-1.1.15, 19-1.1.33 п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами п.п. 14.1.39 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковим кодексом України, а саме п. 57.3 ст. 57 визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підприємством несплачені податкові зобов'язання з податку на прибуток, а саме суми штрафних санкцій, які нараховані відповідачу на підставі податкових повідомлень - рішень від 19.10.2012р. № 0001211540 та від 01.07.2013р. № 0000641500 на загальну суму 2 150,22 грн. (арк. справи 14 - 15, 18 - 19 том 1).

Зазначені податкові повідомлення - рішення були винесені податковим органом на підставі проведених перевірок, за наслідками яких складені акти камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток від 06.09.2012р. № 129/15-0/31727093 та 22.05.2013р. № 58/15-0/31727093 (арк. справи 16-17, 20-21 том 1).

Як вбачається зі змісту вказаних актів перевірок, відповідачем в порушення статті 49 ПК України до податкового органу не подана податкова декларація з податку на прибуток за 3 квартали 2012 року, 1 півріччя 2012 року та за 2012 рік.

Сума заборгованості відповідачем не сплачена, а отже у розумінні п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України є податковим боргом.

Крім того, заборгованість підприємства підтверджена матеріалами справи, а саме довідкою податкового органу про наявність заборгованості та зворотнім боком особової картки платника податків (арк. справи 22, 30 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи зазначені податкові повідомлення - рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржені, а отже в розумінні положень податкового кодексу, визначені у них зобов'язання платника податків, є узгодженими.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток у т.ч. пені та штрафної санкції у загальному розмірі 2 150,22 грн. відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що в разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як встановлено судом, відповідачу податковим органом було направлено податкову вимогу від 03.09.2013р. № 11-15, яка була вручена відповідачу (арк. справи 11-12 том 1) Однак, станом на день направлення позову податковий борг відповідачем не погашений.

Як вбачається з матеріалів справи вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 95, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Приватного підприємства «Энергосервис» про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Приватне підприємство «Энергосервис» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 2 150,22 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти платника податків - Приватного підприємства «Энергосервис», який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу, яка складає 2 150,22 (дві тисячі сто п'ятдесят гривень двадцять дві копійки) грн..

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 лютого 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 07 лютого 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.