Постанова

від 05.02.2014 по справі 805/903/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2014 р. Справа №805/903/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області

Східної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь»

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з

обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» шляхом заборони ведення гірничих робіт

Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (на підставі п. 5 ст. 4

Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері

господарської діяльності») та звернення постанови суду до негайного виконання,-

за участю представників сторін:

від позивача: Огородній В.І. - за дов. від 09.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Східної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості (далі - позивач, Теруправління) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (далі - відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» шляхом заборони ведення гірничих робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (на підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») та звернення постанови суду до негайного виконання.

Під час судового розгляду позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» шляхом заборони ведення гірничих робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (на підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до направлення на перевірку № 2 від 08.01.2014 року посадовими особами Теруправління проведено планову перевірку ТОВ «Енергоуголь» на предмет додержання законодавства з охорони праці та промислової безпеки. При перевірці відповідача виявлено 10 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Також, позивач зазначає, що у разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Враховуючи зазначене вважає, що у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей є підстави для заборони ведення гірничих робіт ТОВ «Енергоуголь».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позові.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» до судового засідання не з'явився, проте був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить поштове повідомлення про отримання відповідачем судової повістки. Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Східної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості, згідно з п. 1 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року N 408/2011 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України.

Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до п. 6 зазначеного положення Держгірпромнагляд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, у місті обласного значення Кривий Ріг.

Наказом Держгірпромнагляду України від 02.12.2011р. № 186-к затверджено Положення про територіальне, управління Держгірпромнагляду України у Донецькій Області, згідно з пунктом 1 якого, територіальне управління є територіальним органом який діє у складі Держгірпомнагляду України та йому підпорядковується.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарського діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У відповідності до пункту 4 Положення територіальне управління відповідно до покладених на нього завдань, зокрема здійснює у визначеному порядку державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю, у тому числі з питань:

будівництва, реконструкції та експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, потенційно небезпечних об'єктів і виробництв;

видобування вуглеводнів, їх транспортування, переробки та використання на підприємствах, в установах та організаціях;

застосування технологій, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;

виготовлення, монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження, випробування і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва;

облаштування системами автоматичного контролю і управління технологічними процесами та станом виробничого середовища;

проведення робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів, виробів ракетної техніки та палива, вибухових матеріалів військового призначення, окрім вибухових матеріалів, призначених для військового та спеціального використання.

Як вбачається з матеріалів справи Теруправлінням видано наказ від 29.11.2013 року № 1174 «Про план роботи територіального управління на 2014 рік», згідно з яким було видано направлення на проведення планової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ТОВ «Енергоуголь» від 08.01.2014р. № 2 (арк. справи 18-19 том 1).

В ході проведення перевірки посадовими особами було виявлено 10 порушень, а саме:

- не узгоджена з органами Держгірпромнагляду програма розвитку гірничих робіт на 2013 рік, що є порушенням п. 12 гл. 1 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не укладено договір на обслуговування підрозділами ДВГРС на право надання допомоги з ліквідації аварій і порятунку працівників, що є порушенням пункту 5 гл. 3 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не надано наказ про встановлення категорійності пласта по метану на 2013р., що є порушенням п. 4 гл. 8 р. VI НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не розроблено і не узгоджено з ДВГРС план ліквідації аварії що є порушенням пункту 6 гл. 3 р. НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не укомплектований штат ІТП підприємства (шахти) - директор, головний інженер, заступник директора з ОП, начальник дільниці ВТБ, головний маркшейдер та інші служби, що є порушенням пунктів 2, 3 гл. 4 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не створена дільниця ВТБ, що є порушенням п. 9 гл. 1 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не надано паспорта на проведення головного і вентиляційного похилих стволів, що є порушенням п. 19 гл. 1 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не подано акт обстеження усть раніше пройдених похилих гірничих виробок, що є порушенням п. 3.2, п. 4 гл. 2 ХІ НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не підведені комунікації до проммайданчика ТОВ «Енергоуголь» (у технічних межах колишніх шахт № 5 та «Вінницька - Комсомольська № 2»), що є порушенням п. 2 гл. 1 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не подано наказ про організацію охорони проммайданчика в районі закритої шахти № 5, що є порушенням п. 17 гл.5 р IV НПАОП 10.0.-1.01-10.

Позивач також зазначає, що з десяти вказаних вище порушень три створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:

- не укладено договір на обслуговування підрозділами ДВГРС на право надання допомоги з ліквідації аварій і порятунку працівників, що є порушенням пункту 5 гл. 3 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не розроблено і не узгоджено з ДВГРС план ліквідації аварії що є порушенням пункту 6 гл. 3 р. НПАОП 10.0.-1.01-10;

- не укомплектований штат ІТП підприємства (шахти) - директор, головний інженер, заступник директора з ОП, начальник дільниці ВТБ, головний маркшейдер та інші служби, що є порушенням пунктів 2, 3 гл. 4 р. IV НПАОП 10.0.-1.01-10.

За приписами статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Таким чином, у зв'язку з виникненням загрози життю та/або здоров'ю людей та з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров'ю людей є підстави для заборони відповідачу проводити гірничі роботи.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Разом з тим, відповідно до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011р. №826 загроза життю та здоров'ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об'єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Приписами пункту 2.26 зазначеного Положення передбачено що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

У разі виявлення факту перевищення допустимих норм технологічного навантаження виробничого об'єкта (окремого виробництва, машин і механізмів) або якщо дійсний рівень технологічного навантаження створює загрозу життю працівників, уникнути чого можливо за рахунок його зниження, роботи такого об'єкта (виробництво, експлуатація машин і механізмів) можуть бути обмежені до допустимого безпечного рівня.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суд зазначає, що на час судового розгляду справи відповідачем не надано доказів усунення виявлених під час перевірки порушень, що свідчить про те, що відповідачем, на час судового розгляду справи, виконуються роботи з порушенням приписів статті 13 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Східної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» шляхом заборони ведення гірничих робіт підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області Східної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» шляхом заборони ведення гірничих робіт Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (на підставі п. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») - задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (місце знаходження: пров. Зорге, м. Торез, Донецька область, 86600) шляхом заборони ведення гірничих робіт Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоуголь» (код ЄДРПОУ 30775628).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 05 лютого 2014 року. Постанова у повному обсязі складена 07 лютого 2014 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.