Рішення

від 06.02.2014 по справі 248/9832/13-ц

ХАРЦИЗЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

248/9832/13-ц

2/248/84/2014

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі Тарасової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «УКРГРАНДІНВЕСТ ЛТД» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 20 листопада 2013 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів за нікчемним правочином згідно ст..19 Закону України «Про захист прав споживачів», який уточнив, та в якому просить визнати недійсним договір № 70308415 з додатками від 08 жовтня 2013 року, укладений між ним та відповідачем, та стягнути з відповідача сплачені на його рахунок грошові кошти у сумі 7000 грн.

Позов мотивує тим, що у зв'язку із потребою у грошових коштах в розмірі 100 000 грн. для придбання нерухомості, після ознайомлення з рекламним оголошенням ТОВ «УКРГРАНДІНВЕСТ ЛТД», в якому йшлось про надання позик на вигідних акційних умовах під низький відсоток без довідки про доходи, звернувся до даної установи , де зустрівся із консультантом, який підтвердив можливість отримання ним позики у розмірі 100 000 грн. під 3% річних на строк 15 років (180 місяців) Консультант роз'яснив схему погашення кредиту, згідно до якої він повинен буде сплачувати 1/180 від суми позики, а також винагороду компанії у вигляді відсотків, при цьому обов'язковою умовою отримання грошей є оплата першого внеску в розмірі 7000 грн.

Позивач у цей же день, 08 жовтня 2013 року уклав з компанією Договір № 70308415 та відразу здійснив платіж у сумі 7000 грн. При цьому, консультант компанії пояснив, що грошові кошти будуть надані йому протягом 2-3 днів. Оскільки в обумовлений строк кошти ним отримані не були, він звернувся до офісу відповідача, розташованого в місті Донецьку, де йому пояснили, що видача грошей затримується через аудиторську перевірку, та попросили зателефонувати наприкінці жовтня 2013 року. Коли він вдруге звернувся до відповідача з приводу неотримання обіцяної суми, йому було пояснено, що він не потрапив під розподіл грошового фонду, у зв'язку із чим повинен чекати наступного розподілу, який відбудеться в листопаді 2013 року. При цьому, консультант зазначив, що , незважаючи на неотримання коштів, він у період з 1 по 15 число поточного місяця повинен сплачувати передбачені договором щомісячні платежі в сумі 805,56 грн., а в разі несплати даних сум, його буде позбавлено права на отримання суми позики. Також його відмовили від розірвання договору , оскільки в такому випадку сплачений ним внесок повернуто не буде. Проте, він не став вносити щомісячні платежі.

Згодом, після детального вивчення договору, позивачем було виявлено, що дана компанія взагалі грошей не видає та не кредитує. Позивач вважає, що відповідач здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки , розміщуючи в друкованих засобах масової інформації рекламу, та надаючи недостовірні консультації , спонукає клієнта звертатись за дешевою позикою. А саме, з договору вбачається, що згідно з Програмою, предметом договору є цільовий фінансовий ресурс (товар), оплату якого проводить відповідач або сам учасник за рахунок грошей відповідача з розстроченням платежів. Однак, з інших умов договору вбачається, що відповідач формує реєстр клієнтів програми за рахунок сплати щомісячних чистих внесків, сплачених клієнтом програми, тобто, за кошти членів програми. З даної групи формується Фонд реєстру, який призначений для придбання цільового фінансового ресурсу для учасників програми, його наступний щомісячний розподіл між учасниками системи проводиться шляхом надання Дозволу учаснику програми на одержання відповідного товару, при цьому, Дозвіл надається лише тим учасникам програми, які мають найбільшу кількість проплат (платежів). Тобто, позивач вважає, що розподіл фонду групи

проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п.7 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншим учасникам програми, та при цьому, надання визнання права на одержання товару учасником програми у приватну власність є компенсацією за рахунок коштів інших учасників програми.

Вважає, що умови договору є несправедливими, створюють істотний дисбаланс між правами та обов'язками сторін, оскільки: договором не передбачено відповідальності відповідача за невиконання зобов'язань; має місце неспівмірний обсяг прав і обов'язків сторін , відповідно якого тільки компанія відповідача має право самостійно визначати, кого з учасників допускати до участі в Програмі , тощо; закріплені загальні фрази неконкретизованого змісту, які дозволяють відповідачу довільно і у власних інтересах впливати на певні правовідносини.

Відповідач у судове засідання не з"явився по невідомим причинам, про час слухання справи повідомлялися належним чином, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

Суд вважає позов обґрунтованим та таким,що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2013 року сторони уклали договір № 70308415 при приділення фінансових ресурсів /далі Договір / , відповідно до п.1.1 розділу 1 якого Адміністратор за згодою клієнта , зобов'язався вчинити від імені та за рахунок клієнта певні юридичні дії , спрямовані на придбання Цільового фінансового ресурсу , зазначеного у Додатку № 1 до даного Договору , на умовах діяльності Програми, що міститься в Додатку № 2, який є невід»ємною частиною цього договору , в тому числі: формувати реєстр клієнтів, забезпечити його адміністрування ; організовувати та проводити Захід по оприлюдненню фінансових ресурсів та оплати Цільового ресурсу на користь клієнта; надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами у порядку, та строки, передбачені Договором та Додатками до нього.

Згідно п.п.. 2.1.1 , 2.1.2 п. 2 .1 розділу 2 Договору ОСОБА_1 зобов,язався сплатити одноразовий комісійний внесок в день підписання сторонами Договору та адміністративний платіж, який сплачується не пізніше 15 календарних днів з моменту отримання Дозволу, та не пізніше 15 числа кожного місяця сплачувати Загальний платіж, який включає чистий внесок , за рахунок якого Адміністратор здійснює оплату Вартості Цільового фінансового ресурсу, та адміністративні витрати, що є платою за послуги Адміністратора з організації діяльності Програми.

Відповідно до Додатку №1 до Договору вартість цільового фінансового ресурсу становить 100 000 грн., вид - нерухомість , а його одноразовий комісійний внесок становить 7000 грн., адміністративний платіж - 7000 грн., адміністративні витрати 250 грн. , чистий внесок - 555,56 грн., загальний платіж - 805,56 грн.

Згідно розділу 1 Додатку № 2 до Договору (Умови Програми «Укрфінівест»), який регулює послідовність і строки виконання зобов'язань Сторін, умови даного Додатку є обов'язковими для виконання Сторонами у випадках, зокрема: Клієнт прочитав і підписав Договір, Додатки № 1 та № 2 до нього (п.п.1.2.1); клієнти прийняв та оплатив послуги шляхом перерахування одноразового комісійного внеску на розрахунковий рахунок адміністратора в строк, передбачений Договором (п.п.1.2.2); представник адміністратора підписав даний Договір до нього та вручив Клієнту один примірник пакету документів (п.п.1.2.3); послуги, які є предметом Договору, надаються шляхом формування Реєстрів Клієнтів Програми «Укрфінівест», метою яких є придбання Цільового фінансового ресурсу, зазначеного у Додатку № 1 до Договору .

На виконання умов договору та додатку до нього, позивач сплатив відповідачу 08 жовтня 2013 року одноразовий комісійний внесок в сумі 7000 грн., відповідно до квитанції № 15 від 08.10.2013 р.(а.с. 19)

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно частин 1,3 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" - продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору.

Частинами 5, 6 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі визнання несправедливим положення договору, таке положення може бути замінено або визнано недійсним, або договір може бути визнаний недійсним в цілому.

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів" - нечесна підприємницька практика забороняється; нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. На підставі п.7 ч.3 цієї статті, забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, які надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Ч.6 цієї статті передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, є недійсними.

Проаналізувавши умови укладеного сторонами договору, а також додатків № 1, 2 (умов програми «Укрфінінвест») до договору, суд знаходить встановленим, що відповідач за рахунок чистих внесків з розстроченням платежів формує групу клієнтів системи «Реєстр», які за рахунок власних коштів формують фонд реєстру (п.1.1, 1.3 Договору , п. 1.3 розділу 1 Додатку № 2 до Договору / умови програми «Укрфінінвест»/, та який призначений для придбання послуг учасників програми шляхом надання Дозволу, тобто право на отримання послуг. Дозвіл надається учасникам програми «Укрфінінвест», які мають найбільшу кількість платежів /розділ 4 умов програми «Укрфінінвест» / , а конкретного строку чи терміну надання відповідачем дозволу не встановлено; угода не передбачає відповідальності відповідача за невиконання умов договору, хоча містить ряд умов щодо відповідальності позивача, як партнера секції програми.

Крім цього, такими Договором, додатками та умовами програми «Укрфінінвест» передбачено формування групи Клієнтів з осіб, які підписали такі ж Угоди, як і позивач. За рахунок сплачених Клієнтами щомісячних платежів формується фонд реєстру клієнтів, який розподіляється між клієнтами відповідно до умов програми з проведенням заходу по приділенню фінансових ресурсів. У випадку виходу з клієнта з реєстру приділення фінансових ресурсів відповідач вживає заходів для заповнення вільного місця, щоб не допустити зменшення фонду (п.6.10, 6.11 умов програми «Укрфінінвест» ).

Таким чином, отримання коштів є можливим виключно за рахунок інших споживачів. Оскільки, відповідач сформував та адмініструє певні групи споживачів - клієнтів програми, враховуючи вищенаведені встановлені судом обставини, відповідачем здійснено утворення та експлуатацію пірамідальної схеми, яка передбачає надання споживачам (партнерам) компенсацію за сплачені кошти виключно за рахунок залучення інших споживачів, без залучення власних коштів, що є ознаками нечесної підприємницької діяльності.

Також суд вважає, що рекламна інформація програми «Укрфінінвест» «Позики від 5000 грн. до 300 000 грн. без довідки про доходи» є неповною, оскільки в рекламних оголошеннях громадянам гарантують надання позики, а фактично відповідач надає споживачам послуги з адміністрування за рахунок залучених коштів тих же споживачів, а позика надається у невизначений строк.

Таким чином, суд приходить до висновку, що положення спірного договору є несправедливими та непрозорими, внаслідок чого виник істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачеві, а також, що відповідач здійснює у даному випадку нечесну підприємницьку діяльність.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що спірний договір №70308415 від 08 жовтня 2013 р. про приділення фінансових ресурсів, укладений сторонами , необхідно визнати недійсним із застосуванням наслідків недійсності, а саме стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 7000 грн., сплачених позивачем за договором про приділення фінансових ресурсів, відповідно до квитанції від 08 жовтня 2013 року.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243,60 грн. , від сплати якого звільнений позивач, який звернувся до суду із позовом про захист прав споживача.

Керуючись ст. 203, 215, 216, 901, 1046 ЦК України, ст.18 , 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212 -215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійним договір про приділення фінансових ресурсів №70308415 від 08 жовтня 2013 року та додатки до нього, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «УКРГРАНДІНВЕСТ ЛТД».

Стягнути з ТОВ «УКРГРАНДІНВЕСТ ЛТД» (п/р 26002334573200 в ПАТ «УкрСіббанк» МФО 351005, ЄДРПОУ 32583071 ) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Іловайськ, ІІН НОМЕР_1, грошові кошти у розмірі 7000 грн. (сім тисяч грн..)

Стягнути з ТОВ «УКРГРАНДІНВЕСТ ЛТД» (п/р 26002334573200 в ПАТ «УкрСіббанк» МФО 351005, ЄДРПОУ 32583071 ) судовий збір у розмірі 243.60 грн. ( на рр 31218206700088, банк: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄРДПОУ 37980439 отримувач: Харцизьке УК (м.Харцизьк) 22030001, код платежу 22030001 « Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)» символ звітності 206, код суду 02895679).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 6 лютого 2014 року.

Суддя: