Рішення

від 03.02.2014 по справі 914/4660/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2014 р. Справа № 914/4660/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З. розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства «Заговда», м. Івано-Франківськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області

про стягнення 91 710,71 грн.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Посікіра Р.Р.

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Приватним підприємством «Заговда», м. Івано-Франківськ до Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області про стягнення 91 710,71 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2013 року порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду в засіданні на 09.01.2014 року. Ухвалою суду від 09.01.14 р. розгляд справи відкладено на 22.01.14 р.

22.01.14 р. представник позивача в судове засідання не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позов від 03.02.14 р., позовні вимоги визнав в повному обсязі; просить суд відстрочити виконання рішення суду у даній справі на 6 місяців з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив наступне.

30.01.13 р. між ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат», м. Жидачів Львівської області» та ПП «Заговда», м. Івано-Франківськ укладено договір №2-ЖЦКП/2013 відповідно до п. 1.1 якого замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання виконання режимно-налагоджувальних та еколого-теплотехнічних випробувань парового котла типу «Tampella» ст.№3 (при роботі та твердому паливі з під світкою природним газом).

Вартість робіт визначається на основі кошторису, підписаного виконавцем та погоджено замовником і складає 84 500,40 грн. (п.2.1 договору).

На виконання умов договору в квітні 2013 р. позивачем виконано комплекс робіт по режимно-налагоджувальних та еколого-теплотехнічних випробуваннях парового котла типу «Tampella» ст.№3.

Відповідно до п. 3.1 договору приймання робіт проводиться на основі актів приймання виконаних робіт, підписаних обома сторонами договору. На підставі наведеного в квітні 2013 р. сторонами підписано акт приймання виконання підрядних робіт згідно договору №2-ЖЦПК/2013 від 30.01.13 р. Вказаний акт скріплений підписами та печатками сторін. Жодних застережень щодо виконаних робіт відповідачем не подано, що свідчить про належне виконання позивачем визначених договором робіт.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки по даному договору здійснюються замовником не пізніше 15-го числа наступного місяця за звітним на підставі актів приймання виконаних робіт. Таким чином, враховуючи те, що акт приймання передачі підписано у квітні 2013 р., розрахунки за договором повинні були провестися відповідачем до 15.05.13 р.

Однак, зазначає позивач, свій обов'язок щодо оплати виконаних робіт відповідачем не виконано в результаті чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 84 500,40 грн.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свій обов'язок щодо виконання визначених договором робіт виконав в повному обсязі, проте відповідач свого обов'язку щодо оплати - не виконав.

Відповідно до п. 5.6 договору за протермінування оплати за виконані роботи

замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. На підставі наведеного, відповідно до поданого розрахунку позивачем правомірно з 16.05.13 р. по 15.11.13 р. нараховано 5 800,43 грн. пені.

Крім цього, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З огляду на викладене, відповідачу правомірно за період з 16.05.13 р. по 04.12.10 р. нараховано 1 409,88 грн. 3% річних.

Враховуючи вищенаведене, матеріалами справи підтверджено та визнано відповідачем заборгованість перед позивачем на загальну суму 91 710,71 грн. з яких 84 500,40 грн. складає основна сума боргу, 5 800,43 грн. пеня та 1 409,88 грн. 3% річних.

З метою добровільного врегулювання спору 23.09.13 р. позивачем надіслано відповідачу претензію №48 з вимогою сплати боргу, яку останнім залишено без відповіді та без задоволення.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними, обгрунтованими поданими суду доказами і є такими, що підлягають до задоволення.

Крім цього, в судовому засіданні 03.02.14 р. відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців. Вказане клопотання обґрунтовує тим, що станом на даний час виконання рішення суду в силу складної фінансово-економічної ситуації, в якій перебуває товариство, зменшення обсягів виробництва та збуту продукції, виконання численних боргових зобов'язань перед контрагентами, а також інших обставин, позбавляють можливості товариства можливості вчасно і в повному обсязі сплатити суму боргу. Протягом останніх шести місяців, зазначає відповідач, ВАТ «ЖЦПК» виготовило продукцію на суму 174 378 300,00 грн., а збуло на суму 163 921 000,00 грн. Сума дебіторської заборгованості становить 51 600 000,00 грн.

Відповідно до п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб -стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У своїй заяві про відстрочу виконання рішення відповідач зсилається на те, що на даний час у підприємства відповідача немає достатньої кількості коштів для погашення боргу, однак, як вбачається з поданих суду матеріалів у відповідача є значна сума дебіторської заборгованості, що свідчить про можливість реального виконання рішення суду в майбутньому; позовні вимоги відповідачем визнані в повному обсязі.

Враховуючи те, що під відстроченням виконання рішення розуміється перерва у вчиненні виконавчих дій на певний, точно визначений строк, протягом якого виконавчі дії не проводяться, у зв'язку з існуванням обставин, за наявності яких вчасне виконання завдає шкоди правам або інтересам боржника або інших осіб, суд дійшов висновку клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду задоволити частково та відстрочити виконаня рішення суду у даній справі на два місяці.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 610, 612, Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (81700, Львівська область, м. Жидачів, вул. Фабрична, 4; код ЄДРПОУ 00278801) на користь Приватного підприємства «Заговда» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Сухомлинського, буд. 4, корп. 1, кв. 23; код ЄДРПОУ 25597631) 84 500,40 грн. основної суми боргу, 5 800,43 грн. пені, 1 409,88 грн. 3% річних та 1 834,22 грн. судового збору з відстрочкою виконання рішення суду на два місяці.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 05.02.2014 р.

Суддя Чорній Л.З.