Постанова

від 05.02.2014 по справі 815/8390/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 815/8390/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Філевський Р.М. (по довіреності)

представник відповідача - Бриленко К.Б. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський Діпроміст» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, визнання протиправними та скасування постанови №293 від 28.11.2013 року, припису від 13.11.2013 року та стягнення судового збору,

В С Т А Н О В И В :

З позовом до суду звернулось товариство з додатковою відповідальністю «Миколаївський Діпроміст» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, визнання протиправними та скасування постанови №293 від 28.11.2013 року, припису від 13.11.2013 року та стягнення судового збору.

В судовому засіданні 30.01.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених в адміністративному позові (а.с. 2-10). В обґрунтування позовних вимог пояснив, що постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства та встановлені недійсні обставини справи, а відтак зроблені Відповідачем висновки е некоректними, а складені на їх підставі документи - протиправними.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити з підстав, зазначених в Акті від 13.11.2013 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.13 Закону України «Про архітектурну діяльність» та Указу Президента України «Про положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України» від 08.04.2011 року є уповноваженим територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади та згідно ст.10 цього ж Закону виконує повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду під час здійснення проектування й будівництва об'єктів житлової та іншої забудови, а тому позовні вимоги щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п. 1 ч.2 ст.17, 104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що на адресу ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» надійшла постанова №293 від 28.11.2013 року, винесена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, відповідно до якої ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103230 грн. (а.с. 20-22).

Зазначена постанова винесена на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2013 року, Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.11.2013 року, фото фіксації (а.с 12-14).

Так, виходячи зі змісту Постанови № 293 про накладення на позивача штрафу, відповідачем при описі фабули порушення зазначаються наступні обставини: ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» розробило робочу документацію (архітектурне рішення 83376-03-АР), яка передається на об'єкт будівництва, не на підставі затвердженого у встановленому порядку проекту та з порушеннями будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність», ПОБ розроблено не у відповідності до п. 3.2 ДБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва» на будівництві логістичного центру за адресою: Одеська область, Біляївський р-н, Нерубайська сільська рада, масив № 2, ділянка №№ 11, 12, 13.

До відповідальності Товариство притягнуто за порушення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яка визначає, що суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва.

Оцінюючи рішення суб'єкта владних повноважень, суд дійшов висновку про їх прийняття з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тому рішення підлягають скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Позивача притягнуто до відповідальності за передачу замовнику проектної документації, розробленої з порушеннями, з посиланням на ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження категорії складності об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що Позивачем були вчинені вищезазначені порушення. Тобто не доведено та не зафіксовано обставин, які складають об'єктивну сторону правопорушення, а саме передачу замовнику проектної документації, яка складена з певними порушеннями.

Крім того, з документів, складених відповідачем, взагалі не зрозуміло, які порушення містить проектна документація, а саме, які норми будівельних норм, державних стандартів і правил при цьому були порушені або не дотримані.

Одночасно з цим відповідачем, крім зазначення факту, що проектна документація складена з порушеннями будівельних норм, державних стандартів і правил, не зазначено, на підставі чого та в якому порядку зроблені такі висновки та яким нормативно-правовим актом передбачені вимоги до проектної документації . Тобто фактично не встановлено, не доведено та не обгрунтовано, що проектна документація дійсно складена з порушеннями будівельних норм, державних стандартів і правил.

Щодо наявності повноважень та компетенції ІДАБК в Одеській області щодо здійснення держаного архітектурно-будівельного контролю відносно проектної організації і, зокрема, відносно позивача, суд зазначає, що в Положенні про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, або в «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553, не передбачено права відповідача здійснювати такий контроль щодо проектних організацій, в тому числі ставити під сумнів або проводити дослідження якості складання/розроблення проектної документації.

Виходячи з аналізу повноважень відповідача під час проведення перевірок, вбачається, що перевірка може проводитися щодо якості виконання відповідними суб'єктами підготовчих та будівельних робіт, в тому числі дотримання цими суб'єктами вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам під час виконання таких робіт. При цьому повноваження перевіряти та досліджувати якість складення проектної документації або встановлювати її невідповідність вимогам ДБН не входять до компетенції відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. При цьому до проведення експертизи залучаються (в тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилась із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, які отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Виходячи з викладеного, під час проведення перевірки посадова особа вийшла за межі своїх повноважень та неправомірно, без достатніх на те підстав провела дослідження якості проектних рішень шляхом виявлення в них невідповідності вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил.

Крім того, з Акту перевірки від 13.11.2013 року вбачається, що на підставі плану перевірок об'єктів будівництва на території Одеської області на IV квартал 2013 року проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної дальності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «ІНРАЙС ДЕВЕЛОПМЕНТ», м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н.п. 43, код ЄДРПОУ 38413900; ТОВ «Будівельна компанія «Еталон», м. Одеса, вул. Отамана Чепіги, 35/2, код ЄДРПОУ 32431388; «Софора-Юг», м. Одеса вул. Фонтанська дорога, 16/8, офіс 9, код ЄДРПОУ 34597772.

Суд зазначає, що притягнення до відповідальності певного суб'єкта можливе в межах проведення відповідного контролю відносно цього суб'єкта. В іншому випадку притягнення до відповідальності є протиправним, так як порушуються основні принципи державного контролю, які, зокрема, полягають у притягненні до відповідальності лише при дотриманні певної процедури в межах проведення такого контролю.

Отже, державний архітектурно-будівельний контроль в межах перевірки проводився виключно щодо вищезазначених суб'єктів, до яких, ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» не відносився.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 9 Порядку №553 від 23.05.2011 року, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. Як зазначив представник позивача, та не спростовано відповідачем, окрім відсутності при перевірці, припис про усунення порушення вимог законодавства від 13.11.2013 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.11.2013 року, позивач також не отримував.

Згідно з п. 13 Порядку №553 від 23.05.2011 року, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має певні права, серед яких право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та право отримувати та ознайомлюватися з актом перевірки.

Позивач не відноситься до суб'єктів містобудування, разом з тим позивача було позбавлено можливості прийняття участі у перевірці. З боку відповідача не було вчинено жодних дій, спрямованих на залучення представника позивача до перевірки задля забезпечення можливості реалізації останнім своїх прав під час здійснення відносно нього державного архітектурно-будівельного контролю.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю складається акт (п. 16 Порядку № 553). Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 18 Порядку № 553). Тобто проведення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом здійснення перевірки оформлюється актом відповідної перевірки, який вручається суб'єкту, відносно якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Таким чином, за наявності належних та достатніх підстав, відповідачем правомірно здійснено перевірку об'єктів будівництва, але притягнення до відповідальності позивача, є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Щодо стягнення з державного бюджету України на користь позивача (код ЄДРПОУ 02497921) судового збору у розмірі 275,28 грн., суд зазначає, що Позивачем було сплачено судовий збір однією квитанцією у розмірі 389,98 грн., за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, а також Позивачем до позову було надано клопотання про забезпечення позову, яке було розглянуто та у задоволенні якого відмовлено при відкритті провадження по справі.

Згідно з п.п. 7 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (1147 грн. х 0,1 = 114,70 грн.).

Тому в цій частині судом не стягується судовий збір з Державного бюджету України у разі задоволення позову.

Згідно з ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський Діпроміст» до Інспекції Державного архітектурно- будівельного контролю в Одеській області - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області №293 від 28.11.2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 13.11.2013 року.

4. Стягнути з державного бюджету України на користь позивача (код ЄДРПОУ 02497921) судовий збір у розмірі 275,28 грн.

В іншій частині позову відмовити

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 лютого 2014 року.

Суддя Бутенко А.В.