Рішення

від 31.01.2014 по справі 250/4564/13-ц

ЯСИНУВАТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №250/4564/13-ц

Номер провадження2/250/320/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Бичков П.Ю.,

при секретарях Костенко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Ясинуватському міськрайонному суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Желанівської селищної ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2013 року позивачка ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 завернулась до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Желанівської селищної ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, мотивуючи позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_4, яка приходиться позивачу матер`ю - ОСОБА_5, яка приходиться позивачу бабусею. На день смерті у ОСОБА_5 у власності перебувала земельна ділянка загальною площею 5,69 га, кадастровий номер 1425555300:03:000:0186, що розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Желанівська селищна рада (Колишний ВАТ ПЗ «Більшовік»). ОСОБА_4 у встановлений термін звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5. На підтвердження цього Державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.12.2011 року та зроблено запис на зворотній частині державного акту. Однак зареєструвати своє право власності у відділі Держкомзему не встигла. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4, яка була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1. Позивач є єдиною спадкоємцем першої черги, що підтверджується свідоцтвом про народження. Згідно до записів паспорту позивача та свідоцтва про спадщину за законом від 16.12.2011 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 постійно проживали та були зареєстровані разом з матер`ю на час відкриття спадщини. Після смерті матері, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори м. Макіївка та прийняла спадщину, яка складалася з будинку та вкладів банку. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, яка розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Желанівська селищна рада (Колишний ВАТ ПЗ «Більшовік»), загальною площею 5,69 га відмовлено у зв'язку з тим, що право власності не було зареєстроване належним чином. Тому позивачка вимушена просити суд про визнання за нею право власності на вищезазначену земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, та позивачка участі не приймали, надали суду заяву про розгляд справи їх участі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача Желанівської селищної ради Донецької області про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, одна на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю їх представника та задоволення позову на розгляд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вислухавши пояснення сторони, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог (ст.11 ЦПК України), суд установив наступне.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 та ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч. 1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_4, яка приходиться позивачу матір`ю - ОСОБА_5, яка приходиться позивачу бабусею. На день смерті у ОСОБА_5 у власності перебувала земельна ділянка загальною площею 5,69 га, кадастровий номер 1425555300:03:000:0186, що розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Желанівська селищна рада (Колишний ВАТ ПЗ «Більшовік»). ОСОБА_4 у встановлений термін звернулася до нотаріуса для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_5. На підтвердження цього Державним нотаріусом Авдіївської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.12.2011 року та зроблено запис на зворотній частині державного акту. (арк.. справи 11).

Однак зареєструвати своє право власності у відділі Держкомзему ОСОБА_4 не встигла.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, яка була зареєстрована, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції у донецькій області 28 липня 2012 року. (арк.. справи 9).

Згідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори м. Макіївка та прийняла спадщину, яка складалася з будинку та вкладів банку

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріуса третьої Макіївської нотаріальної контори ОСОБА_6 від 28 січня 2014 року № 84/02-31 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Згідно до статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Згідно ч. 6 ст. 126 Земельного Кодексу України при набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.

На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід.

Відповідно до п. 13-1 постанови від 9 вересня 2009 року № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється після визначення кадастрового номера в установленому порядку та прийняття відповідним органом, який здійснює розпорядження землями, рішення про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність (користування) чи після формування земельної ділянки на підставі документації із землеустрою за рішенням власника земельної ділянки про поділ або об'єднання земельних ділянок.

Згідно з ч. 9 ст. 79-1 Земельного Кодексу України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Беручи до уваги сутність заявлених вимог i обставини справи, суд вважає за необхідне вирішити дану цивільну справу на підставі законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 1261 п. 1 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у томі числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до вимог частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права не встановлена судом.

Відповідно до положень статей 1216 і 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід права та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Позивачка та її представники не вимагають компенсації за понесені судові витрати, пов'язані із зверненням до суду і розглядом цивільної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3, 11, 212, 213, 214, 215, 224-228, 259 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 81, 126 Земельного кодексу України, статтями 328, 1216, 1217, 1233, 1234 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника позивача ОСОБА_2 до Желанівської селищної ради Ясинуватського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом- задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на земельну ділянку загальною площею 5,69 га (кадастровий номер 1425555300:03:000:0186), що розташована за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, Желанівська селищна рада (колишній ВАТ ПЗ «Більшовик» в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: П. Ю. Бичков