Рішення

від 03.02.2014 по справі 922/5081/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р.Справа № 922/5081/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом МПП ВТФ "Поступ", м. Харків до ПФ "Ленокс", м. Харків про виселення за участю представників сторін:

позивача - Мозгова О.А., довіреність №6 від 10 грудня 2013 року

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Мале приватне підприємство "Виробничо-торгівельна фірма Поступ", м. Харків, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просить суд виселити відповідача - Приватну фірму "Ленокс", м. Харків, з нежитлового приміщення площею 11,9 кв. м. на першому поверсі будинку 81 по вул. Польова у м. Харкові. До стягнення також заявлені судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує припиненням 30 вересня 2013 року терміну дії договору оренди приміщення від 29 листопада 2011 року, у відповідності до пункту 7.1. договору. В якості правових підстав позову вказує на приписи ст. ст 782, 785 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 грудня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/5081/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 грудня 2013 року.

В призначене судове засідання 24 грудня 2013 року представник позивача з'явився, проте витребуваних судом документів не надав.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2013 року розгляд справи відкладено на 20 січня 2014 року.

В призначене судове засідання 20 січня 2014 року представник позивача з'явився, проте вимог попередніх ухвал суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2014 року розгляд справи відкладено на 03 лютого 2014 року.

03 лютого 2014 року позивачем через канцелярію суду надано за супровідним листом (вх. № 3432) витребувані судом докази, які долучено до матеріалів справи.

В засідання суду 03 лютого 2014 року з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в засідання суду знов не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив. Докази вручення відповідачу ухвал суду від 13.12.2013 р., від 24.12.2013 р. та від 20.01.2014 р. в матеріалах справи відсутні, хоча ухвали суду направлялася відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві: 61001, м. Харків, вул. Польова, 81, яка є належною адресою, про що свідчить витяг з ЄДР серія АГ № 577442, наданий позивачем до матеріалів справи.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

Враховуючи вищевикладене, з огляду на наявні в матеріалах справи витяги з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, здійснені судом, суд вважає, що адресат (відповідач) повідомлений про час і місце розгляду справи судом, оскільки судом вжито всі заходи для належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце розгляду справи. З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, як передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

29 листопада 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди приміщення за умовами якого позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове користування приміщення площею 11,9 кв. м. розташоване на першому поверсі у будівлі за адресою: м. Харків, вул. Польова, 81 з метою розміщення офісного центру (п. 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 договору).

Вказане приміщення було передано відповідачу, у відповідності до пунктів 4.1, 4.3 договору, згідно двостороннього акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 29 листопада 2011 року.

Умовами п. п. 3.1-3.4 розділу 3 договору сторонами визначено розмір орендної плати та порядок розрахунків. Зокрема, орендна плата становить 250,00 грн. на місяць та сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача за кожний наступний місяць оренди не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідач, умовами пункту 6.2.2 договору, зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Пунктом 7.1 договору сторонами визначено строк дії договору - з 01 грудня 2011 року по 30 листопада 2012 року. Водночас, згідно вказаного пункту договору, договір вважається пролонгованим ще на один рік та на тих же умовах, якщо до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

По строку - 30 листопада 2012 року письмово повідомлення про припинення договору жодною зі сторін не здійснювалось, і, відповідно, дію договору було пролонговано ще на один рік, до 30 листопада 2013 року.

23 липня 2013 року відповідачем було отримано вимогу позивача, яка ґрунтується на порушенні відповідачем умов договору оренди в частині проведення розрахунків, оскільки станом на липень 2013 року у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за період серпень 2010 року - липень 2013 року, та в якій, посилаючись на ст. 782 ЦК України, позивач вимагав сплати заборгованості, відмовився від договору оренди і вимагав повернення приміщення у строк до 01 серпня 2013 року.

Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді, сума боргу є несплаченою, а приміщення (за приписами розділу 8 договору) позивачу не повернуто, що й стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію спору у даній справі, з врахуванням встановлених обставин та оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов наступних висновків.

За приписами статті ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1 та параграфу 4 глави 58 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України та ст. 283 ГК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Приписами ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до частини 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 782 ЦК України передбачає право наймодавця на відмову від договору найму і вимагання повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Суд зазначає, що позивачем надано суду докази його відмови від договору (яка мотивована тривалою, понад три місяці, несплатою орендних платежів) з вимогою про повернення речі відповідачеві. Таким чином, договір оренди від 29 листопада 2011 року припинив свою дію по строку - 23 липня 2013 року і в силу статті 785 ЦК України відповідач зобов'язаний негайно повернути позивачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу.

Згідно вимог передбачених ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до приписів ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до вимог передбачених ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, позов про виселення.

За таких обставин, враховуючи не спростування відповідачем обставин, які покладено позивачем в підґрунтя позовних вимог, відсутність в матеріалах справи доказів повернення орендованого приміщення відповідачем позивачу, суд визнає позовні вимоги позивача правомірними, обґрунтованими, не спростованими відповідачем та доведеними матеріалами справи, отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Куруючись ст. ст. 44, 49 ГПК України витирати по сплаті судового збору суд вважає за необхідне покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Приватну фірму "Ленокс" (код ЄДРПОУ 30883630) з нежитлового приміщення площею 11,9 кв. м., яке розташоване на першому поверсі будинку № 81 по вул. Польова у м. Харкові.

Стягнути з Приватної фірми "Ленокс", 61001, м. Харків, вул. Польова, 81 (в тому числі з п/р 26009277874001 в Харківське ГРУ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 30883630) на користь Малого приватного підприємства "Виробничо-торгівельна фірма "Поступ", 61001, м. Харків, вул. Польова, 81 (р/р 26009820003181 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Харкова, МФО 351016, код ЄДРПОУ 14096676) 1 147,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 06.02.2014 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 922/5081/13