Ухвала

від 07.02.2014 по справі 905/739/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви без розгляду

07.02.2014 № 905/739/14 Суддя господарського суду Донецької області Фурсова С.М., розглянувши матеріали позовної заяви управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки (84627, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Мініна і Пожарського, будинок № 3-Е; код ЄДРПОУ - 21955097)

до дочірнього підприємства «Горлівське будівельно-монтажне управління № 7» відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» (84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Павлова, будинок № 22; код ЄДРПОУ - 01416263)

про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить зобов'язати голову ліквідаційної комісії з ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні системи» Момота Артема Валентиновича включити до складу зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні системи» суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 91 938,42 гривень, що виникла в період з 01 грудня 2008 року по 31 грудня 2013 року.

Дослідивши матеріали позовної заяви і додані до неї документи, господарським судом встановлено, що матеріали позовної заяви подані з недодержанням вимог статті 56 та пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) в зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 56 ГПК України (зі змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.1997 № 251/97-ВР, від 19.05.2011№ 3382-VI) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини першої статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, в силу статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є опис вкладення із зазначенням переліку відправлених документів та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (пункти 2, 4 частини третьої статті 129 Конституції України), так і аналогічних приписів статей 4-2, 4-3 ГПК України.

На стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі, господарський суд має бути впевнений у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Отримання відповідачем позовної заяви з доданими до неї документами є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.

У свою чергу до позовної заяви № 2919/07 від 28 січня 2014 року в якості доказів відправлення копії останньої та доданих до неї документів на адресу відповідача надано опис вкладення у цінний лист від 28 січня 2012 року та фіскальний чек № 2383.

Доданий до позовної заяви № 2919/07 від 28 січня 2014 року опис вкладення у цінний лист не може бути прийнято як належний доказ відправлення відповідачеві копії позовної заяви з огляду на наступне.

На описі вкладення у цінний лист на адресу відповідача міститься відтиск поштового штемпелю від 28 січня 2012 року , а позовну заяву підписано заявником позову 28 січня 2014 року . Це свідчить про те, що позовну заяву від 28 січня 2014 року взагалі не могло бути відправлено на адресу відповідача 28 січня 2012 року, оскільки її не існувало на момент відправлення на адресу відповідача цінного листа (позовна заява складена та підписана пізніше, ніж відбулось поштове відправлення).

Також опис вкладення не може вважатись належним доказом відправлення заявником позову відповідачу позовної заяви № 2919/07 від 28 січня 2014 року з якою він звернувся до господарського суду Донецької області, оскільки у вказаному описі зазначено, що відповідачу направлено адміністративний позов.

Наявний фіскальний чек № 2383, з якого вбачається здійснення заявником позову операції з поштового пересилання кореспонденції свідчить лише про направлення певної кореспонденції відповідачу, однак якої саме та яких додатків - не зрозуміло.

Все це унеможливлює пересвідчитись, що відповідачу було відправлено саме цю позовну заяву, та що відповідач належним чином повідомлений відповідно до вимог чинного законодавства, та що не порушено його прав на належний судовий захист.

За таких обставин, господарський суд вважає, що опис вкладення, наданий заявником позову, не є належним доказом виконання вимог статей 56, 57 ГПК України щодо відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви.

Господарський суд зазначає, що національним законодавством України (стаття 56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та всіх без виключення доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки нормами статті 59 ГПК України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі, надати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається заявник позову.

При цьому, пункт 4 частини першої статті 65 ГПК України надає можливість судді витребувати від сторін лише ті документи, які можуть бути необхідні саме для вирішення спору.

За приписами абзацу першого цієї статті вказані у ній дії судді мають на меті виключно забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Документи, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви з усіма додатками безпосередньо не пов'язані з вирішенням спору.

У статті 38 ГПК України зазначено, що господарський суд обмежений у праві самостійного витребування доказів. Тому суд, у разі порушення позивачем статті 57 ГПК України, не має права скористуватися приписами статей 38, 65 ГПК України, а навпаки є зобов'язаним виконати вимоги статті 63 зазначеного Кодексу.

Крім того, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Отже, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При цьому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Тому порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати статті 6 Конвенції.

Також господарський суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04 грудня 2012 року у справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Зважаючи на те, що заявником позову не надано належних доказів відправлення на адресу відповідача копії позовної заяви № 2919/07 від 28 січня 2014 року, а також враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства, у тому числі розділи VIII, IX ГПК України та всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви є обов'язковими, оскільки їх обов'язковість встановлена законодавцем у процесуальному законі і не може залежати від бажання особи, що звертається із позовом до суду, і положення вказаних норм ГПК України не передбачають обов'язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, господарський суд вважає за необхідне повернути позовну заяву без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 30 травня 2013 року у справі № 910/2754/13.

За приписами пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні статті 63 ГПК України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимоги статті 56, пункту 2 частини першої 57 ГПК України та відповідно до приписів пункту 6 частини першої статті 63 ГПК України підлягає поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду Донецької області з відповідною позовною заявою, слід звернути увагу заявника позову на розбіжності, які містяться в преамбулі та прохальній частині позовної заяви (сума стягнення, назва підприємства відповідача, прізвище голови ліквідаційної комісії).

Керуючись пунктом 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву та додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток на адресу управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки позовна заява з доданими до неї документами всього на 42-х аркушах.

Суддя С.М. Фурсова