Рішення

від 07.02.2014 по справі 904/9810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.02.14 Справа № 904/9810/13

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "Старосельський", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 443,85 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до приватного підприємства «Старосельський» (надалі - Відповідач) про стягнення 3 492,69 грн. за договором №081151 про постачання теплової енергії від 16.12.2009.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

21.01.2014 Позивач подав заяву вих. №110 від 20.01.2014 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позовні вимоги були зменшені до 3 443,85 грн. в зв'язку з перерахунком розміру пені. Заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за спожиту теплову енергію в грудні, листопаді, квітні 2011 року, січні, грудні 2012 року, січні, лютому 2013 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №081151 на постачання теплової енергії від 16.12.2009 з додатками, акти прийому-передачі виконаних робіт до договору від 16.12.2009 №081151 за січень, лютий 2013 року, січень, грудень 2012 року, грудень, листопад, квітень 2011 року, рахунки від 28.02.2013, 31.01.2013, 31.12.2012, 31.01.2012, 31.12.2011, 30.11.2011, 30.04.2011.

Позивач керуючись п.п.7.3., 7.4., 8.2.3 названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача, заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 3 331,79 грн., пеню в сумі 112,06 грн. за загальний період прострочення з 17.01.2013 по 15.07.2013.

Позивач в судове засідання 04.02.2014 не з'явився, здав до канцелярії суду заяву вих. №б/н від 04.02.2014, в якій просить суд розглянути справу без участі представника Позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Клопотання Позивача про розгляд справи без його участі задоволено судом.

Відповідач у призначені на 09.01.2014, 21.01.2014, 04.02.2014 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною Позивачем в позовній заяві: 49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 89.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи 09.01.2014, 21.01.2014 був відкладений на 21.01.2014, 04.02.2014 відповідно, в зв'язку з неявкою Відповідача, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2009 міське комунальне підприємство «Дніпропетровські міські теплові мережі» (Позивач, Енергопостачальна організація) та приватне підприємство «Старосельський» (Відповідач, Споживач) уклали договір №081151 про постачання теплової енергії (надалі - Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація взяла не себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором (п.1.1. Договору). Облік споживання теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених на вводах, розрахунковим способом, по вул. Панікахи (п.5.2. Договору).

Згідно з п.6.1. Договору тарифи на теплову енергію, що споживається згідно з цим Договором установлюються Дніпропетровською міською радою народних депутатів.

Розрахунки за теплову енергію, що споживається, провадяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.7.1. Договору).

Відповідно до п.п.7.2.-7.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії по формі додатку 4. Споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем впродовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів.

Згідно з п.11.1. Договору, встановлений строк дії з дня його підписання до 16.12.2012. Припинення дії Договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії (п.11.3. Договору). Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін (п.11.4. Договору).

Виходячи з наданих Позивачем Договору, актів прийому-передачі виконаних робіт до договору від 16.12.2009 №081151 за січень, лютий 2013 року, січень, грудень 2012 року, грудень, листопад, квітень 2011 року, рахунків від 28.02.2013, 31.01.2013, 31.12.2012, 31.01.2012, 31.12.2011, 30.11.2011, 30.04.2011, Відповідач у січні, лютому 2013 року, січні, грудні 2012 року, грудні листопаді та квітні 2011 року спожив теплової енергії загальною вартістю 7 516,39 грн.

Направлення Позивачем рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт Відповідачу підтверджується реєстром вручення рахунків.

Проте Відповідач оплату за спожиту теплову енергію здійснив частково - в сумі 4 184,60 грн. Таким чином сума заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 3 331,79 грн.

Пунктом 8.2.3. Договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

В позовній заяві Позивач ставить питання про стягнення з Відповідача заборгованості за спожиту, але не оплачену теплову енергію в сумі 3 331,79 грн., пені - 112,06 грн. (за загальний період прострочення з 17.01.2013 по 15.07.2013).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №081151 про постачання теплової енергії від 16.12.2009 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

Виходячи з п.п.7.3.-7.4. Договору умови оплати - не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду має бути сплачена вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору; остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію - впродовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації.

Позивач у січні, лютому 2013 року, січні, грудні 2012 року, грудні листопаді та квітні 2011 року здійснив на адресу Відповідача постачання теплової енергії загальною вартістю 7 516,39 грн. з ПДВ, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за січень, лютий 2013 року, січень, грудень 2012 року, грудень, листопад, квітень 2011 року, рахунками від 28.02.2013, 31.01.2013, 31.12.2012, 31.01.2012, 31.12.2011, 30.11.2011, 30.04.2011.

Проте Відповідач оплату за теплову енергію здійснив частково - в сумі 4 184,60 грн. Отже сума заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 3 331,79 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача заборгованості за відпущену теплову енергію підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 3 331,79 грн.

Згідно з п. 8.2.3. Договору в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 112,06 грн. за загальний період прострочення з 17.01.2013 по 15.07.2013.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а саме в сумі 112,06 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Старосельський» (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 89, код ЄДРПОУ 32576284) на користь міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі» (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 37, код ЄДРПОУ 32082770, р/р 26004060368059 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299) 3 331,79 грн. (три тисячі триста тридцять одна гривня 79 копійок) основного боргу, 112,06 грн. (сто дванадцять гривень 06 копійок) пені, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 07.02.2014.

Суддя А.Є. Соловйова