Рішення

від 05.02.2014 по справі 916/3121/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2014 р.Справа № 916/3121/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНФОРТ"

до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ"

про стягнення 26100 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Горовий А.О. по довіреності №б/н від 11.01.2014р..

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю " КЛІНФОРТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" заборгованості за договором №16/13 (на вивіз великогабаритного сміття) від 03.06.2013р. у сумі 26100грн.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 10.12.2013р. справу №916/3121/13 передано на розгляд судді Меденцеву П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2013р. справу прийнято до розгляду суддею Меденцевим П.А.

11.12.2013р. до суду надійшло клопотання сторін про затвердження мирової угоди.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. справу №916/3121/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНФОРТ" до Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" про стягнення 26100 грн. передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. справу прийнято до розгляду суддею Літвіновим С.В.

20.01.2014р. позивач звернувся до суду із заявою про відмову від укладання мирової угоди, в зв"язку з тим, що за умовами мирової угоди сторони погодили про розстрочку виплати відповідачем заборгованості строком на 3 місяці за наступним графіком: грудень 2013року - 10 000грн., січень 2014р. - 6410,25грн., лютий 2014р. - 6410,25грн., але відповідач у визначений графіком строк не сплачує зобов"язань з погашення боргу.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне:

03 червня 2013 року між ТОВ «КЛІНФОРТ» ( надалі позивач - виконавець) та Комунальним підприємством "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (надалі відповідач - замовник) було оформлено договір №16/13 (на вивіз великогабаритного сміття) (надалі договір).

У відповідності до п. 1.1. договору, замовник замовляє і оплачує , а виконавець надає послуги з вивозу великогабаритного сміття (розпиляні стволи та гілки дерев) спецавтотранспортом на умовах цього Договору в кількості і з періодичністю, що визначається замовником.

На виконання умов договору позивач здійснив вивезення великогабаритного сміття спец автотранспортом на загальну суму 60200грн., що підтверджено актами здачі-приймання робіт.

Відповідачем було прийнято роботи, акти здачі-прийняття робіт було погоджено без будь-яких зауважень

Всупереч умовам договору та приписам діючого законодавства відповідач свої зобов'язання за договором № 16/13 від 03.01.2013 року, не виконувало належним чином.

Так, Відповідачем було сплачено на користь Позивача 34100 грн., за період з червня по жовтень 2013 по 01.11.2013 року, що підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 16.07.2013р..

Станом на день розгляду справи відповідач за надані послуги не розрахувався тому виникла заборгованість в розмірі 26100грн..

Таким чином, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 26100грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю на підставі слідуючього:

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі основного боргу в розмірі 26100грн..

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Житлово-комунальний сервіс "ПІВНІЧНИЙ" (65025, м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 118, код ЄДРПОУ 35241704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІНФОРТ" (65059, м. Одеса, вул. М.Малиновського, 11, кв. 81, код ЄДРПОУ 37169630) 26100грн. основного боргу та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2014р.

Суддя Літвінов С.В.