Рішення

від 05.02.2014 по справі 916/3237/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2014 р.Справа № 916/3237/13

За позовом: Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ";

До відповідача: Комунальне підприємство "Одеська обласна енергозберігаюча компанія"

про стягнення 31744,85 грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Власенко О.М . по довіреності №б/н від 09.09.2013р..

Від відповідача: -не з'явився;

Суть спору: Державне підприємство "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" заборгованості за договором №1 від 12.08.2013р. у сумі 31744,85грн. з яких 30453,99грн. - основний борг та 1290,86грн. - пеня.

10.12.2013р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області.

Також, відповідач надав відзив на позов в якому позовні вимоги визнав частково в розмірі 26453,99грн. так як 06.12.2013р. було сплачено 4000грн. В частині стягнення пені в розмірі 1290,86грн.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 10.12.2013р. справу №916/3237/13 передано на розгляд судді Меденцеву П.А.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.12.2013р. справу прийнято до розгляду суддею Меденцевим П.А.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. справу №916/3237/13 за позовом Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" до Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" про стягнення 31744,85 грн. передано на розгляд судді Літвінову С.В.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. справу прийнято до розгляду суддею Літвіновим С.В.

21.01.2014р. відповідач надав до суду заяву про залишення клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державного казначейства України в Одеській області без розгляду в зв'язку з тим, що відпала необхідність.

Клопотання відповідача обґрунтоване відповідає вимогам чинного законодавства тому підлягає задоволенню.

05.02.2014р. представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 1290,86грн..

Відповідач в судове засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне:

Згідно Договору №1 від 12.08.11р. (далі Договір) ДП «ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ» (Позивач, Балансоутримувач) зобов'язалось надавати КП "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧА КОМПАНІЯ" (Відповідач, Орендар) можливість користуватись комунальними послугами та місцями загального користування, розташованими в службово-лабораторному корпусі ДП «ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ» за адресою : м. Одеса, пр. Шевченка, 12, в якому Орендар орендує на п'ятому поверсі приміщення, загальною площею 102,3кв.м (далі Об'єкт оренди), а КП "ОДЕСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧА КОМПАНІЯ" зобов'язалось щомісяця, не пізніше 20-го числа місяця за звітним (п 2.2.8 Договору), відшкодовувати витрати Балансоутримувача на утримання об"єкта оренди за надання Орендареві комунальних послуг, часткове використання земельної ділянки, та інші витрати, пов'язані з орендними стосунками.

Починаючи з березня 2013року Балансоутримувач виставив Орендарю на оплату рахунки на відшкодування витрат пов'язаних з орендними стосунками на загальну суму 30453,99грн. у т.ч. ПДВ ( № СФ 0000688 від 29.03.13р. на суму 5199,55грн.; № СФ 0000759 від 30.04.13р на суму 3869,19грн.;№ СФ 0000803 від 31.05.13р на суму 4199,63грн.; № СФ 0000843 від 01.07.13р на суму 4281,66грн.; № СФ 0000890 від 31.07.13р на суму 4791,94грн.; № СФ 0000934 від 31.08.13р на суму 4125,41грн. ; № СФ 0000967 від 30.09.13р на суму 2707,22; № СФ 0001016 від 31.10.13р на суму 1279,39грн.)

Всупереч умовам договору та приписам діючого законодавства відповідач свої зобов'язання за договором № 1 від 12.08.2011 року, не виконував належним чином.

Станом на день розгляду справи відповідач прострочив зобов"язання тому виникла заборгованість в розмірі 30453,99грн..

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1290,86грн.

Таким чином, за захистом своїх прав позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення 31744,85грн.

05.02.2014р. представник позивача надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1290,86грн..

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково на підставі слідуючього:

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до п 4.3 Договору при простроченні внесення плати з компенсації витрат Балансоутримувача, а також по відшкодуванню збитків, Орендар сплачує Балансоутримувачу пеню у розмірі 1,0% від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день сплати.

На підставі ч.2 ст. 343 ГК України, п. 4.3 договору позивач нарахував пеню в розмірі 1290,86 грн..

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1290,86грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до приписів ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 1290,86грн. згідно наданого розрахунку. Але відповідно до діючого законодавства та розрахунку суду сума пені яка підлягає задоволенню складає 1269,22грн..

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи викладене позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково у сумі пені в розмірі 1269,22грн..

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам витрати по сплаті судового збору у розмірі 1686,09грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82 - 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Одеська обласна енергозберігаюча компанія" (65032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 25028264) на користь Державного підприємства "Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту "ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ" (65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 01128110 ) 1269,22грн. пені та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1686,09грн.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 07.02.2014р.

Суддя Літвінов С.В.