Постанова

від 29.01.2014 по справі 813/8975/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року № 813/8975/13-а

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Гойни Є.А.,

за участі представників сторін:

позивача - Заремби Н.І., довіреності,

відповідача -Іванського І.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго-ЮН " до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

ТзОВ "Ременерго-ЮН" звернулося до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008221520/0324 від 27.06.2013 року, прийнятого за наслідками позапланової невиїзної перевірки з питань взаєморозрахунків з ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" за лютий, квітень 2011 року, ПАТ "Екостандарт" за січень 2011 року, оформленої актом № 258/15-20/30994210 від 27.05.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності ТзОВ "Ременерго-ЮН". Так, податкове зобов'язання з податку на додану вартість за лютий та квітень 2011 року нараховано та сплачено до бюджету в повній мірі та в строки, визначені чинним законодавством. Крім того, позивач зазначає, що має право на самостійне виправлення помилок, допущених у податковій звітності, та включення сум ПДВ за попередні періоди в податкові декларації наступних періодів. Так, податкове зобов'язання лютого 2011 року було враховано в декларації за березень 2011 року і тоді ж сплачено. А податкове зобов'язання за квітень 2011 року - враховано і сплачено в травні 2011 року. В зв'язку з наведеним спірне податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ, яке нібито не сплачене в лютому та квітні 2011 року, прийнято неправомірно та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, підтримала свої пояснення, надані суду 10.12.2013 року, 23.01.2014 року та 29.01.2014 року, просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених запереченні на позов від 11.12.2013 року та додаткових поясненнях від 29.01.2014 року, суть яких зводиться до наступного. Проведеною перевіркою ТзОВ "Ременерго-ЮН" з питань взаєморозрахунків з контрагентом ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" за лютий, квітень 2011 року встановлено, що позивач не включив до податкової звітності, та, відповідно, не сплатив до бюджету, суми ПДВ по податкових накладних від 01.02.2011 року № 7 та № 8 та від 19.04.2011 року № 3 та № 4. Уточнюючих розрахунків позивачем не подавалось, а, отже, має місце заниження податкового зобов'язання з ПДВ за лютий та квітень 2011 року на загальну суму 375059,00 грн. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20.05.2013 року по 24.05.2013 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову невиїзну перевірку ТзОВ "Ременерго-ЮН" з питань взаєморозрахунків з ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" за лютий, квітень 2011 року, ПАТ "Екостандарт" за січень 2011 року, за наслідками якої оформлено акт № 258/15-20/30994210 від 27.05.2013 року.

Проведеною перевіркою ТзОВ "Ременерго-ЮН" встановлено порушення позивачем п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 138393,00 грн., за квітень 2011 року на суму 236666,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки позивачу 27.06.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0008221520/10324, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 375060,00 грн. (в тому числі 375059,00 грн. - основний платіж, 01,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для прийняття вищевказаного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача, з урахуванням даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, про невключення до податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий та квітень 2011 року ПДВ, сплаченого ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" відповідно до податкових накладних від 01.02.2011 року № 7 та № 8 та від 19.04.2011 року № 3 та № 4.

Щодо податкового зобов'язання з ПДВ за квітень 2011 року.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТзОВ "Ременерго-ЮН" 19.04.2011 року було виписано в адресу ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" (ЄДРПОУ 31645482, індивідуальний податковий номер 316454820332) податкові накладні від 19.04.2011 року № 3 на загальну суму 920000,00 грн., в т.ч. ПДВ 153333,33 грн., та №4 на загальну суму 500000,00 грн., в т.ч. ПДВ 83333,33 грн.

Водночас, з аналізу змісту податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року, поданої позивачем до податкового органу 19.05.2011 року, та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), вбачається, що сума податкових зобов'язань по контрагенту з індивідуальним податковим номером 316454820332 за квітень 2011 року становить всього 16666,67 грн., тобто ПДВ в сумі 236666,66 грн. згідно податкових накладних від 19.04.2011 року № 3 та № 4 до звітності за квітень 2011 року не включена.

Крім того, вищезазначені податкові накладні не відображені позивачем і у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року.

Таким чином, твердження органу доходів і зборів про заниження ТзОВ "Ременерго-ЮН" податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 236666,00 грн. цілком обґрунтовано матеріалами справи.

Судом не беруться до уваги твердження представника позивача про те, що суми податку на додану вартість за податковими накладними від 19.04.2011 року № 3 та № 4 були включені до податкових зобов'язань та, відповідно, звітності за травень 2011 року в порядку, визначеному п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, оскільки.

З податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість), а також Реєстру виданих та отриманих ТзОВ "Ременерго-ЮН" податкових накладних за травень 2011 року вбачається, що до податкового зобов'язання за травень 2011 року увійшов податок на додану вартість відповідно до податкових накладних від 19.05.2011 року № 3 та № 4, копії яких наявні в матеріалах справи. Натомість, податок на додану вартість згідно податкових накладних від 19.04.2011 року № 3 та № 4 не включено, уточнюючий розрахунок до податкової декларації за квітень 2011 року теж не подавався.

В зв'язку з вищевикладеним у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення грошового зобов'язання за квітень 2011 року в сумі 236666,00 грн.

Щодо податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2011 року.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що ТзОВ "Ременерго-ЮН" виписало в адресу ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" (ЄДРПОУ 31645482, індивідуальний податковий номер 316454820332) податкові накладні від 01.02.2011 року № 7 на загальну суму 430354,38 грн., в т.ч. ПДВ 71725,73 грн., та № 8 на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн.

В декларації за лютий 2011 року вказане податкове зобов'язання з ПДВ відображено не було, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником позивача.

Водночас, з аналізу податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року та розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість) вбачається, що ТзОВ "Ременерго-ЮН" відкоригувало своє податкове зобов'язання з податку на додану вартість березня 2011 року на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість лютого 2011 року з урахуванням податкових накладних від 01.02.2011 року № 7 на загальну суму 430354,38 грн., в т.ч. ПДВ 71725,73 грн., та № 8 на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн., виписаних в адресу ТзОВ "Завод енергетичного машинобудування" (ЄДРПОУ 31645482, індивідуальний податковий номер 316454820332).

Крім того, позивач самостійно нарахував та сплатив до бюджету не тільки відкориговане податкове зобов'язання, а й штраф у розмірі п'яти відсотків від суми 138393,00 грн., що становить 6920,00 грн. та підтверджується банківською випискою від 27.04.2011 року (відкориговане лютим 2011 року зобов'язання за березень 2011 року в сумі 75985,00 грн. + 5 % штрафу в сумі 6920,00 грн. = 82905,00 грн.).

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно накладних від 01.02.2011 року № 7 на загальну суму 430354,38 грн., в т.ч. ПДВ 71725,73 грн., та № 8 на загальну суму 400000,00 грн., в т.ч. ПДВ 66666,66 грн. було сплачено до бюджету разом із штрафом в розмірі 5% від суми недоплати.

Відтак, платник податків діяв в порядку, передбаченому п. "б" абз. 3 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, а, отже, заниження податку на додану вартість за лютий 2011 року місця не мало.

Однак, вказані судом обставини не були досліджені при проведенні перевірки та, відповідно, не були враховані при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення.

Статтею 50 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на внесення змін до податкової звітності. Так, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України , податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ТзОВ "Ременерго-ЮН" п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 236666,00 грн. Водночас, заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року на суму 138393,00 грн. в ході розгляд справи не підтвердилось. Висновки відповідача про несплату позивачем до бюджету податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 році в сумі 138393,00 грн. не є обґрунтованими, послідовними та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами та ґрунтуються на припущеннях.

Водночас, доказування не може базуватись на припущеннях в силу ст.ст. 69-70 КАС України.

Враховуючи наведене, в суду відсутні правові підстави вважати правомірним спірне податкове повідомлення-рішення, якими ТзОВ "Ременерго-ЮН" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2011 року в сумі 138393,00 грн.

В той же час правомірним є збільшення суми грошового зобов'язання за квітень 2011 року в сумі 236666,00 грн. і правомірним є застосування до позивача в цій частині штрафних (фінансових) санкцій.

Слід зазначити, що наслідком невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (відокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

У даному випадку суд, констатуючи неправомірне заниження ТзОВ "Ременерго-ЮН" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в квітні 2011 року в сумі 236666,00 грн. в зв'язку з порушенням вимог п. 187.1 ст. 187, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України стосовно формування податкового зобов'язання на підставі податкових накладних від 19.04.2011 року № 3 та № 4, не може визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 27.06.2013 року № 0008221520/10324 в якійсь певній сумі, оскільки суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, приймаючи до уваги те, що рішення, в якому недійсну частину не можна виокремити, ідентифікувати, є недійсним в цілому, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.06.2013 року № 0008221520/10324 повністю.

Дана обставина надасть податковому органу можливість в установленому Податковим кодексом України порядку визначити ТзОВ "Ременерго-ЮН" суму заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за квітень 2011 року за наслідками перевірки, оформленої актом № 258/15-20/30994210 від 27.05.2013 року, та прийняти на ту суму нове рішення (про збільшення грошового зобов'язання та застосувати в зв'язку з цим штрафні (фінансові) санкції).

Зазначена позиція суду також викладена в постанові ВАСУ від 17.02.2011 року в справі № 17781/07 та постанові ВСУ від 05.12.2006 року в справі за позовом ЗАТ "Київський склотарний завод".

З урахуванням всього викладеного, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 27.06.2013 року № 0008221520/10324 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України в користь позивача слід стягнути судові витрати в сумі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 27.06.2013 року № 0008221520/10324.

Стягнути з Державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ременерго-ЮН" (ЄДРПОУ 30994210, 79020, м. Львів, вул. Панча, 22/82) 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 коп. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 03.02.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.