Рішення

від 23.01.2014 по справі 905/8266/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.01.2014 Справа № 905/8266/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Куньчик Е.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», м.Харків

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА», м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у сумі 72 821,55грн., заборгованості по оплаті вартості неповернутої тари у розмірі 640,00грн., пені у розмірі 812,44грн., пені за прострочення сплати вартості тари у сумі 9,12грн., неустойки у розмірі 46 476,91грн., 3% річних у сумі 550,19грн.

за участю:

від позивача: Егорченкова Н.В. (за довіреністю);

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», м.Харків (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА», м.Донецьк (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 72 821,55грн., заборгованості по оплаті вартості неповернутої тари у розмірі 640,00грн., пені у розмірі 812,44грн., пені за прострочення сплати вартості тари у сумі 9,12грн., неустойки у розмірі 46 476,91грн., 3% річних у сумі 550,19грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за дистриб'юторським договором №120125/1 від 25.01.2012р., щодо оплати за поставлений товар.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», витягу з Єдиного державного реєстру стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу Нова», дистриб'юторського договору №120125-1 від 25.01.2012р., додаткових угод до договору, генеральної довіреності на отримання матеріальних цінностей, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, акту звіряння взаємних розрахунків, який підписано та засвідчено печаткою лише з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість станом на 18.11.2013р. складає 72 821,55грн., виписок з банківського рахунку з доказами здійснення Відповідачем часткових оплат за поставлений товар.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 530, 549, 625, 627, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 188, 193, 216, 218, 222, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49, 54, 57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України.

08.01.2014р. Позивачем через канцелярію суду надано належним чином засвідчені копії наступних документів: правоустановчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», податкових накладних, додатків до договору, генеральної довіреності на отримання матеріальних цінностей, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу Нова».

17.01.2014р. Позивачем через канцелярію суду надано заяву №1601-2014/1 від 16.01.2014рю в якій зазначає, що після звернення до суду з позовом Відповідач, повернув частину поставленого, але не оплаченого товару вартістю 8 419,87грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними на повернення товару від 30.11.2013р. на суму 3 997,75грн., вів 30.11.2013р. на суму 1 498,45грн., від 13.12.2013р. на суму 2 923,67грн., тому предмет спору в частині стягнення суми боргу по оплаті за переданий у власність товар у розмірі 8 419,87грн. між сторонами відсутній. Також зазначає, що сумою у розмірі 12 260,00грн. (банківська виписка від 05.09.2013 року) Відповідачем було частково оплачено прострочену заборгованість за переданий у власність товар за видатковою накладною №ЦБ-00431 від 04.07.2013 року, а саме у розмірі лише 1 122,56грн., тому як іншою частиною суми у розмірі 11 137,44грн. була погашена заборгованість Відповідача перед Позивачем по оплаті за раніше поставлений товар. Просять припинити провадження в частині стягнення заборгованості по оплаті за переданий у власність товар у розмірі 8 419,87грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору. Крім того Позивачем надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних (повернення) №ВП-0000042 від 30.11.2013р., №ВП-0000041 від 30.11.2013р., №ВП-0000043 від 13.12.2013р.

Заявою від 23.01.2014р. Позивач в порядку п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від позовних вимог в частині стягнення неустойки у сумі 46 476,91грн.

Представник Позивача у судове засідання 23.01.2014р. з'явися, підтримав позовні вимоги з урахуванням заяв від 23.01.2014р. №б/н, №1601-2014/1 від 16.01.2014рю.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, своїм правом на захист не скористався.

Вся кореспонденція направлялася Відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців а саме: 83045, м.Донецьк, вул.Куйбишева, буд.34;

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення сторін про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА» (Дистриб'ютор) укладено дистриб'юторський договір №120125-1, відповідно п.2.1 якого продавець на постійній основі зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених даним Договором, передавати у власність Дистриб'ютора Товар, а Дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати Товар в порядку та на умовах, встановлених даним Договором.

Загальна кількість Товару, який буде продаватись протягом строку дії даного Договору, асортимент Товару та сума Договору встановлюються на підставі накладних на Товар, які після підписання Сторонами будуть складати невід'ємну частину Договору (п.2.2 Договору).

Відповідно п.3.5 договору тара багаторазового використання підлягає поверненню Продавцю не пізніше трьох місяців з дати накладних на Товар. Вартість тари (євро піддону) зазначається у накладних.

У розділі 5 договору Сторони визначили ціну на товар та загальну вартість Договору.

У розділі 6 договору Сторони дійшли згоди щодо порядку взаєморозрахунків:

- Дистриб'ютор зобов'язується в період з 16 квітня по 15 жовтня включно оплачувати повну вартість переданого йому Товару протягом 14 календарних днів з дати накладної на Товар (п.6.1 Договору);

- Дистриб'ютор зобов'язується в період з 16 жовтня по 15 квітня включно оплачувати повну вартість переданого йому Товару протягом 21 календарних днів з дати накладної на Товар (п.6.2 Договору);

Згідно п.12.2 договору за порушення строку оплати, передбаченого п.6.1, 6.2 даного Договору, Дистриб'ютор виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але не оплаченого у встановлений строк Товару, за кожен день порушення такого зобов'язання.

Відповідно п.12.3 договору за порушення строку оплати, передбаченого п.3.5 даного Договору, Дистриб'ютор виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленої, але не повернутої у встановлений строк Тари, за кожен день порушення такого зобов'язання.

У пункті 14.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з дня підписання обома Сторонами та діє до 25 січня 2013р. У випадку, якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору, ні одна з сторін письмово не заявить про його припинення, строк дії Договору продовжується на ти х же умовах і на той же строк. В частині взаєморозрахунків даний договір діє до повного завершення розрахунків.

На виконання умов договору Позивачем було здійснено поставку на суму 82 602,11грн., що підтверджується видатковою накладною №ЦБ-00431 від 04.07.2013р., №ЦБ-00482 від 25.07.2013р., №ЦБ-00593 від 06.09.2013р., №ЦБ-00637 від 11.10.2013р., №ЦБ-00650 від 18.10.2013р.

Вказані накладні підписано та засвідчено печатками з боку обох сторін без зауважень. Відповідачем товар отриманий на підставі генеральної довіреності від 03.12.2012р.

Внаслідок цього обов'язок передачі Постачальником товару вважається виконаним. Крім того факт поставки також підтверджується податковими та товарно-транспортними накладними.

Крім того, Позивачем було здійснено поставку у тарі багаторазового використання, сума тари зазначена у видаткових накладних та складає відповідно до видаткової накладної №ЦБ-00431 від 04.07.2013р. - 448,00грн., №ЦБ-00482 від 25.07.2013р. - 192,00грн., №ЦБ-00593 від 06.09.2013р.-160,00грн., №ЦБ-00637 від 11.10.2013р.-32,00грн., №ЦБ-00650 від 18.10.2013р.-160,00грн.

Відповідачем було здійснено лише часткову оплату за поставлений товар у розмірі 9 780,56грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 72 821,55грн.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до умов дистриб'юторського договору №120125-1 від 25.01.2012р. Позивачем було здійснено поставку Відповідачу на суму 82 602,11грн., але Відповідачем було здійснено лише часткову оплату у сумі 9 780,56грн.

Документи, які б свідчили про незгоду Покупця з неналежністю виконання Постачальником своїх зобов'язань по Договору - суду не надавались.

Як вбачається з матеріалів справи, та зазначено Позивачем у заяві №1601-2014/1 від 16.01.2014р. Відповідачем було повернуто частину поставленого товару у сумі 8 419,87грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору у вказаній частині позовних вимог. Вказана сплата підтверджена документально: видаткові накладні (повернення) №ВП-0000042 від 30.11.2013р. на суму 3 997,75грн., №ВП-0000041 від 30.11.2013р. на суму 1 498,45грн., №ВП-0000043 від 13.12.2013р. на суму 2 923,67грн.

Оскільки повернення частини товару у сумі 8 419,87грн. відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 8 419,87грн. відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки канцелярії суду позов надійшов 25.11.13 року) заборгованість у розмірі 8 419,87грн. не була погашена, судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 64 401,68грн. За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем доказів погашення суми боргу у розмірі 64 401,68грн. до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА».

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості по оплаті вартості неповернутої тари багаторазового використання, суд зазначає наступне:

Судом встановлено, що відповідно до умов договору Позивачем було здійснено поставку Відповідачу у тарі багаторазового використання, яку Покупець зобов'язаний повернути.

У пункті 3.4 договору встановлено, що товар який поставляється за даним договором передається у тарі (євро піддони 1200*800мм) та запакований звичайним для нього способом, який забезпечує збереження товару в умовах закритого складу (при дотриманні дистриб'ютором вимог по збереженню даного виду Товару), при його транспортуванні.

Відповідно п.3.5 договору тара багаторазового використання підлягає поверненню Продавцю не пізніше трьох місяців з дати накладних на Товар. Вартість тари (євро піддону) зазначається у накладних.

У випадку неповернення тари Дистриб'ютором по закінченню строку зазначеного у п.3.5 Договору, Дистриб'ютор зобов'язується оплатити повну вартість неповернутої тари не пізніше 3-х банківських днів з моменту настання строку повернення тари (п.3.6 Договору).

Відтак, як вбачається з договору Сторонами було визначено умови повернення тари багаторазового використання у строк не пізніше трьох місяців з дати накладних на Товар, також встановлено умови оплати неповернутої тари.

Як вбачається з матеріалів справи, у видаткових накладних №ЦБ-00431 від 04.07.2013р., №ЦБ-00482 від 25.07.2013р., №ЦБ-00593 від 06.09.2013р., №ЦБ-00637 від 11.10.2013р., №ЦБ-00650 від 18.10.2013р. міститься сума тари та зазначено, що строк повернення заставної тари - 12 місяців.

Сторонами у дистриб'юторському договорі №120125-1 від 25.01.2012р. встановлено, що після підписання видаткові накладні складають невід'ємну частину договору.

Отже, сторони своїми конклюдентними діями змінили умови Договору в частині строків повернення тари багаторазового використання.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості по оплаті вартості неповернутої тари за видатковою накладною№ЦБ-00431 від 04.07.2013р., №ЦБ-00482 від 25.07.2013р., проте строк повернення тари не настав.

Тому, з огляду на ненастання строку повернення тари багаторазового використання, суд вважає звернення позивача до суду передчасним та таким, що не підлягає до задоволення в зв'язку з відсутністю на теперішній час грошового зобов'язання у Відповідача.

Факт виникнення підстав для стягнення заборгованості по оплаті вартості неповернутої тари у розмірі 640,00грн. Позивачем не доведений, відтак відсутні підстави для нарахування пені за прострочення сплати вартості тари у сумі 9,12грн. та стягнення з Відповідача.

На підставі статті 625 ЦК України прострочення виконання грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок відповідача сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних від суми загального боргу складає 550,19грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог та період їх нарахування, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі заявленому Позивачем, а саме 550,19грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом розділу 5 Господарського кодексу України, за загальним правилом, учасники господарських відносин відповідають за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання на умовах, визначених положеннями статей, що містить даний розділ Господарського кодексу України, якщо інше не передбачено договором, та не відноситься до спеціальних суб'єктів, відповідальність яких встановлена законом за певний вид правопорушення.

З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.12.2 договору за порушення строку оплати, передбаченого п.6.1, 6.2 даного Договору, Дистриб'ютор виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми поставленого, але не оплаченого у встановлений строк Товару, за кожен день порушення такого зобов'язання Останнє відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок нарахування пені дійшов висновку щодо частково задоволення пені у розмірі 795,75грн.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заяву Позивача про відмову від позову в частині стягнення неустойки у розмірі 46 476,91грн.такою, що підлягає прийняттю, з урахуванням наступного.

Припинення провадження по справі - це форма завершення судової процедури, за яким рішення по суті не виноситься, і це волевиявлення учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Згідно ч.ч. 1,4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова від позову опосередковується письмовою заявою Позивача та є підставою для припинення провадження у справі.

Разом із цим, як встановлено ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмови від позову, якщо це суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права та інтереси.

З огляду на наведені процесуальні положення суд зазначає наступне:

- заява про відмову в частині стягнення неустойки у розмірі 46 476,91грн. здійснена уповноваженою на вчинення такої дії особою та у встановленій діючим законодавством формі;

- позивач обізнаний із процесуальними наслідками прийняття відмови від позову;

За таких обставин судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову.

З урахуванням наведеного, провадження у справі в частині стягнення неустойки у розмірі 46 476,91грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою Позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 72 821,55грн., заборгованості по оплаті вартості неповернутої тари у розмірі 640,00грн., пені у розмірі 812,44грн., пені за прострочення сплати вартості тари у сумі 9,12грн., неустойки у розмірі 46 476,91грн., 3% річних у сумі 550,19грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА» (ЄДРПОУ 32085111, вул.Куйбишева, б.34, м.Донецьк, 83045, р/р 2600691451001 в Донецькому регіональному відділенні АБ «Київська Русь», МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води» (ЄДРПОУ 35633685, вул.О.Копиленка, 3, кв.7, м.Київ, 01011, ЄДРПОУ 35633685, р/р 26009345079600 в АТ «УкрСиббанк», м.Харків, МФО 351005) заборгованість у розмірі 64 401,68грн., пеню у сумі 795,75грн., 3% річних у розмірі 550,19грн., судовий збір 1 483,35грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА», м.Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 8 419,87грн. припинити на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

4. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Карпатські мінеральні води», м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторські системи Донбасу НОВА», м.Донецьк про стягнення неустойки у розмірі 46 476,91грн. припинити на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 23.01.14р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Т.М. Риженко

Повний текст рішення складено та підписано 27.01.14р.