Рішення

від 03.02.2014 по справі 910/23694/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23694/13 03.02.14

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне

управління"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІКА-Строй"

про: стягнення 22 400,00 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники сторін:

від позивача: Рачинський В.А. - пред. за довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва 06.12.13р. надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІКА-Строй" про стягнення 22 400,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним на підставі Договору підряду на виділення механізмів ВАТ «СБМУ» №19/06 від 19.06.2012р., укладеного з відповідачем, виконано роботи, які відповідачем в повному обсязі оплачені не були, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 2400,00 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за Договором, позивачем нараховано штраф в розмірі 20 000,00 грн.

В результаті автоматичного розподілу позовна заява була передана для розгляду судді Капцовій Т.П.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 09.12.2013р. позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІКА-Строй" про стягнення 22400,00 грн. було передано судді Картавцевій Ю.В. у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2013 р. суддею Картавцевою Ю.В. за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/23694/13 та призначено розгляд справи на 27.01.2014 р.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.12.2013р., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного, передано справу №910/23694/13 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІКА-Строй" про стягнення 22 400,00 грн. для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.13р. справу №910/23694/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено справу до розгляду на 27.01.14р.

11.01.14р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки, позивачем не було дотримано досудового порядку врегулювання спору.

У судове засідання 27.01.14р. представники сторін з'явилися та надали пояснення по справі.

У судовому засіданні 27.01.14р. оголошувалася перерва до 03.02.14р.

В судове засідання 03.02.2014р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 03.02.14р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 27.01.14р. та розписка представника відповідача, які свідчать про те, що відповідач був повідомлений та обізнаний про дату та час розгляду справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Представник позивача у судовому засіданні 03.02.14р. щодо розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечував.

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

03.02.2014р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

У судовому засіданні 03.02.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012р. між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір підряду на виділення механізмів ВАТ «СБМУ» №19/06 від 19.06.2012р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, згідно технології виконання земляних робіт виконавець зобов'язався виділити для роботи на об'єкті замовника по вул.Милославська, 12б в м.Києві наступні механізми, які є на балансі ВАТ СБМУ, згідно заявок з обслуговуючим персоналом: бульдозер ДЗ-110.

Згідно з п.3.1. Договору, вартість роботи механізму з врахуванням вартості пального становить: 1 машино-година роботи бульдозера Д-110 - 300 грн., в т.ч. ПДВ - 50,00 грн.; 1 машино-зміна (вісім годин) роботи бульдозера ДЗ-110 - 2400,00 грн., в т.ч. ПДВ - 400,00 грн.

Відповідно до п.3.2. Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі орендних довідок на механізм з фактично відпрацьованим часом, що затверджені замовником, та Акта на виконані роботи, які виконавець подає не пізніше 27 числа поточного місяця.

Згідно з п.3.5.1. Договору, розрахунки за фактично виконані роботи здійснюються щомісячно, шляхом безготівкової оплати коштів на рахунок виконавця.

Відповідно до п.3.5.2. Договору, замовник до початку робіт перераховує виконавцю для придбання ПММ аванс в розмірі 30 % вартості об'ємів робіт по договірній ціні на запланований місяць. У разі неотримання авансу на виконання робіт від замовника, виконавець має право відмовитись від їх виконання.

Згідно з п.3.5.3. Договору, остаточно замовник проводить розрахунки з виконавцем за виконані роботи не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п.9.1. Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання взятих на себе сторонами зобов'язань.

Судом встановлено, що позивачем виконано роботи, передбачені Договором, на суму 9 600,00 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт за червень 2012 року від 29.06.2012р. на суму 9600,00 грн. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за червень 2012 року від 29.06.2012р.

Вказаний акт та довідка підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками останніх, у зв'язку з чим, приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Однак, як зазначає позивач, виконані позивачем роботи, відповідачем оплачені в повному обсязі не були.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем частково оплачено виконані позивачем роботи, а саме: 26.06.2012р. відповідачем сплачено 7 200,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №388 від 26.06.2012р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були виконані роботи згідно умов Договору на суму 9 600,00 грн., відповідачем оплачено 7 200,00 грн. , на час розгляду спору вартість неоплачених відповідачем робіт склала 2 400,00 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 статтею 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір підряду на виділення механізмів ВАТ «СБМУ» №19/06 від 19.06.2012р., суд прийшов до висновку про те, що укладений сторонами вказаний договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на те, що Акт виконаних робіт за червень 2012 року від 29.06.2012р. та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за червень 2012 року від 29.06.2012р. підписані сторонами 29.06.2012р., відповідач, з врахуванням п.3.5.3. Договору, повинен був оплатити виконані позивачем роботи в термін до 11.07.2012р.

Судом встановлено, що у термін до 11.07.2012р. зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідачем в повному обсязі не виконано.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом виконаних робіт за червень 2012 року від 29.06.2012р. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт і витрат за червень 2012 року від 29.06.2012р.та приймаючи до уваги те, що в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України відповідачем не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 2 400,00 грн.

У зв'язку з допущеним відповідачем порушенням умов Договору, позивачем на підставі п.5.6. Договору нараховано штраф в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 5.6. Договору сторони погодили, що у разі повної або часткової затримки оплати за виконані роботи більше ніж на 2 календарні місяці замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 20 000,00 грн.

З огляду на те, що відповідач повинен був оплатити виконані позивачем роботи за Договором на суму 9 600,00 грн. в термін до 11.07.2012р., однак, станом на час розгляду справи судом сума заборгованості відповідачем в повному обсязі погашена не була, суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування відповідачу штрафу, у зв'язку з затримкою оплати за виконані роботи більше ніж на 2 календарні місяці, а відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 20 000,00 грн. штрафу підлягає задоволенню.

При цьому, заперечення відповідача, які ґрунтуються на тому, що позивачем не дотримано досудового порядку врегулювання спору судом до уваги не приймаються, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.6 ГПК України, підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Таким чином, обов'язок відповідача оплатити виконані позивачем роботи не ставиться в залежність від того, чи було направлено позивачем відповідачу претензію, в той час як право позивача на звернення до суду за захистом свого порушеного права передбачено ч.1 ст.1 ГПК України.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 року у справі №1-2/2002 зазначив, шо положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача 22 400,00 грн.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення №445 від 04.12.2013 р. сплачено судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Таким чином, розмір судового збору за подання до Господарського суду м.Києва позовної заяви про стягнення 22 400,00 грн. становить 1720,50 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 106,50 грн., сплачена на підставі платіжного доручення № 445 від 04.12.2013р. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ІКА-Строй" (01103, м.Київ, вул.Професора Підвисоцького, буд.5, код ЄДРПОУ 36302343) на користь Відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.2, код ЄДРПОУ 04012922) 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. 00 коп. - суми основного боргу, 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - штрафу та 1720 (тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - суми судового збору.

3. Повернути Відкритому акціонерному товариству "Спеціалізоване будівельно - монтажне управління" (01013, м.Київ, вул.Будіндустрії, буд.2, код ЄДРПОУ 04012922) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 106 (сто шість) грн. 50 коп., сплачену на підставі платіжного доручення № 445 від 04.12.2013р.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 06.02.2014 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т. П.