Рішення

від 29.01.2014 по справі 910/20007/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20007/13 29.01.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "НАТАЛКА"

до приватного підприємства "ВАКСАН"

про стягнення 50.000,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Нурищенко С.В. - за довіреністю від 13.04.2013 № 01/04;

відповідача: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "НАТАЛКА" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до приватного підприємства "ВАКСАН" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 50.000,00 грн.

Суть спору: позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо поставки позивачеві оплаченого останнім товару на підставі договору поставки, укладеного сторонами спору у спрощений спосіб. У зв'язку із наявною у відповідача перед позивачем заборгованістю, останнім заявлено позовну вимогу про стягнення в сумі 50.000,00 грн боргу в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/20007/13.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013, за заявленим позивачем клопотанням, строк розгляду спору продовжено на п'ятнадцять днів в порядку, визначеному ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвали, винесені судом у даній справі, надсилалися відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 29.01.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно досягнутих між товариством з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "НАТАЛКА", як покупцем, (далі - позивач) та приватним підприємством "ВАКСАН", як постачальником, (далі - відповідач) домовленостей з приводу поставки шнекового преса (брикетера) (далі - товар), останнім 30 жовтня 2009 року виставлено позивачеві рахунок-фактуру № 47 на оплату товару в сумі 50.000,00 грн. (засвідчена копія вказаного рахунку наявна у справі).

Позивач, у свою чергу, на підставі виставленого останньому рахунку від 30.10.2009 № 47, платіжним дорученням від 30.10.2009 № 421 перерахував на користь відповідача грошові кошти в сумі 50.000,00 грн (засвідчена копія зазначеного платіжного доручення наявна у справі).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт виставлення відповідачем рахунку на оплату товару та його оплати позивачем свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин купівлі-продажу, укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, в силу ст. 655 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет (товар) та ціна, які узгоджені сторонами спору у названих документах.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його зобов'язання, яке полягає у поставці позивачеві товару за договірними правовідносинами, які виникли між сторонами спору на підставі договору купівлі-продажу, укладеного останніми у спрощений спосіб.

Приписом статті 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У зв'язку із наведеними вище обставинами, позивачем 16.12.2010 вручено відповідачеві лист-вимогу, про що свідчить відповідна відмітка відповідача на вказаному листі (засвідчена копія наявна у справі), у відповідності до якого позивач вимагав відповідача поставити товар, який оплачено позивачем, на суму 50.000,00 грн.

05 грудня 2012 року позивачем надіслано відповідачеві лист-вимогу від 05.12.2012 № 05/12 (засвідчена копія вказаного листа наявна у справі), згідно з яким позивач вимагав відповідача повернути грошові кошти в сумі 50.000,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, вимога позивача, викладена у листі від 05.12.2012 № 05/12 також залишена відповідачем без задоволення та виконання.

За таких підстав, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх порушених прав шляхом стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 50.000,00 грн, перерахованих позивач в якості попередньої оплати товару.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Згідно положень ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Частинами 1, 3 ст. 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем його зобов'язань за договором поставки, в останнього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 50.000,00 грн.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки позивачеві товару або повернення останньому суми попередньої оплати у розмірі 50.000,00 грн. від сторін спору до суду не надходило.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 50.000,00 грн, який виник внаслідок невиконання останнім зобов'язання з поставки товару, підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "ВАКСАН" (02094, м. Київ, Деснянський район, вул. Віскозна, буд. 5; ідентифікаційний код 21382649, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТРАНСПОРТНО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "НАТАЛКА" (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Вербова, буд. 8; ідентифікаційний код 01288629, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) заборгованість в сумі 50.000,00 (п'ятдесят тисяч) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05 лютого 2014 року.

Суддя С.В. Балац