Рішення

від 03.02.2014 по справі 919/1297/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2014 року справа № 919/1297/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Лотової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу за позовом

Севастопольського міського територіального відділення

Антимонопольного комітету України

(вул. Леніна, буд. 48, м. Севастополь, 99011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа"

(пр-т. Ген. Острякова, буд. 166-б, м. Севастополь, 99040)

про стягнення 11 220,00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту позивач або АМК) звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа" (далі по тексту відповідач або ТОВ) про стягнення пені у сумі 11 220,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим що рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.10.2013 у справі 919/1139/13 з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа" стягнуто на користь Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України заборгованість по сплаті штрафу і пені в сумі 48 280,00 грн за період з 10.07.2013 до 30.09.2013. Абзац 2, частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає, що нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу, у зв'язку з чим позивачем нарахована відповідачу пеня в період з 01.10.2013 до моменту винесення вказаного рішення.

Ухвалою суду від 08.11.2013 порушено провадження у справі №919/1297/13 та справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні оголошувались перерви за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 12.12.2013 провадження по справі №919/1297/13 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №919/1139/13 за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа" про стягнення штрафу та пені у розмірі 48 280,00 грн, що перебувала на розгляді в Севастопольському апеляційному господарському суді.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.01.2014 рішення господарського суду міста Севастополя по справі №919/1139/13 залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа" залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 20.01.2014 провадження у справі поновлено, справа призначена до розгляду на 03.02.2014.

Представники сторін в судове засідання не з'явились про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача до судового засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що директор товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа" перебуває у відрядженні (а.с. 104). Суд розглянув вказане клопотання відповідача та відмовив у його задоволенні, виходячи з наступного.

Ухвалу суду від 20.01.2014 про поновлення провадження у справі та призначення судового засідання було направлено на адресу відповідача 20.01.2014 та одержано ним 23.01.2014. У заяві про відкладення розгляду справи, яка підписана представником відповідача вказано, що наказ про відрядження був виданий 27.01.2014. Тобто, на момент видання наказу керівнику відповідача було заздалегідь відомо про призначення розгляду справи на 03.02.2014, але ним було прийняте рішення про власне відрядження саме у період, коли судове засідання було призначено.

Статтею 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до частини другої пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з довіреностями від 21.02.2011 та 06.11.2013 (а.с. 13, 26) представниками відповідача також є Мороз Б.І. та Заєц С.А., які в судове засідання не з'явились без повідомлення причин такої неявки.

Таким чином, вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.

Представник позивача у попередніх судових засіданнях на задоволенні позову наполягав із підстав, що вказані у позовній заяві. Зокрема зазначив, що ТОВ не був своєчасно сплачений штраф згідно з рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення від 29.03.2013, тому відповідач повинен сплатити пеню, що передбачена статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Представники відповідача у попередніх судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, що вказані у відзивах (запереченнях) на позов (а.с. 20-25, 27-30). Зокрема зазначили, що позивач не мав право нараховувати пеню оскільки не уповноважений на це законом, до того ж рішення про накладення штрафу було оскаржено в установленому законом порядку.

Відповідно до частини першої пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.03.2013 №27/15-13-РШ від 29.03.2013 у справі №27/06-13 товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа" визнано таким, що здійснило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації Севастопольському міському територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, та накладено штраф в розмірі 34000,00 грн. (далі по тексту Рішення).(а.с. 51-53)

Вказане Рішення було направлено на адресу відповідача та одержано ним 03.04.2013. (а.с. 72-73)

Рішення позивача було оскаржено відповідачем до господарського суду міста Севастополя в порядку, передбаченому статтею 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції". 09.07.2013 рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №991/608/13 ТОВ було відмовлено у задоволенні позову до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення його Адміністративної колегії від 29.03.2013 №27/15-13-РШ. 23.09.2013 постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа" було залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Севастополя від 09.07.2013 у справі №991/608/13 - без змін. (а.с. 36-49)

На вказані судові рішення ТОВ була продана касаційна скарга. Ухвалою Вищого господарського суду України 04.11.2013 касаційна скарга відповідача прийнята до провадження. Постановою ВГСУ від 19.11.2013 рішення господарського суду міста Севастополя від 09.07.2013 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду 23.09.2013 у справі № 919/608/13 залишені без змін, а касаційна скарга товариства з обмеженою відповідальність «Авіа» без задоволення. (а.с. 58-61)

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 жовтня 2013 року (справа № 919/1139/13) задоволено повністю позов Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа". Стягнуто з ТОВ у дохід Державного бюджету України 48280,00 грн, у тому числі 34000,00 грн. штрафу та 14280,00 грн. пені за період з 24.09.2013 по 30.09.2013. (а.с. 7-9)

АМК вважає, що оскільки відповідач не сплатив штраф у двомісячний строк, то він повинен сплатити залишок пені за період з 01.10.2013 по 22.10.2013, що і стало підставою звернення до суду з цим позовом.

Правовідносини сторін регламентуються положеннями Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та чинним законодавством про захист економічної конкуренції.

Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, встановлений статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Згідно з частиною першою цієї статті рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частиною п'ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Відповідно до частини сьомої статті 56 цього ж Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення пені, нарахованої за період з 01.10.2013 по 22.10.2013 у сумі 11 220,00 грн., тобто за період, якій не ввійшов до періоду стягнення у справі № 919/1139/13 до прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу, що у повному обсязі відповідає вимогам вищевказаних норм права.

Суд, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 510,00 грн (34000,00 грн х 0,015 = 510,00 грн.). Також судом встановлено, що за період з 01.10.2013 по 22.10.2013 (22 дні) сума пені складає 11 220 грн. (510,00 грн. х 22 дні = 11 220 грн.).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення зазначеного, доказів сплати штрафу у спірний період відповідачем суду не представлено.

Суд не може прийняти до уваги посилання представників відповідача на неправомірність нарахування пені за вказаний період у зв'язку з перебування справи щодо оскарження Рішення позивача у Вищому господарському суду України.

Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у суді апеляційної інстанції - від дня прийняття апеляційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Така сама думка була виказана Вищим господарським судом України у пункті 20.2 постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства".

Як було вказано вище ВГСУ провадження у справі за касаційної скаргою відповідача у справі № 919/608/13 було відкрите 04.11.2013, тобто після закінчення терміну, за якій нарахована пеня.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржника на рішення Європейського суду з прав людини та викладені в них правові позиції не мають відношення до зазначених правовідносин, оскільки в даному випадку запит Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України на отримання інформації від скаржника не має ознак кримінального обвинувачення.

Посилання скаржника на те, що відповідно до статті 6 Європейської Конвенції з прав людини він має право не надавати інформацію, яку намагалось витребувати Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України не приймається судовою колегією до уваги у зв'язку з наступним.

Висновками Верховного Суду України, викладеними у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України, за І півріччя 2013 року встановлено, що невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, у тому числі ненадання суб'єктом господарювання на вимогу відділення Антимонопольного комітету України інформації, необхідної для дослідження ринків, відповідно до частини другої статті 22 Закону України від 26 листопада 1993 року № 3659-ХІІ "Про Антимонопольний комітет України" тягне за собою відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема Закону України від 11 січня 2001 р. №2210-111 "Про захист економічної конкуренції" (постанова Верховного Суду України, від12 березня 2013 року по справі № 3-5 гс 13).

З огляду на те, що обов'язок скаржника надати необхідну для дослідження ринків врегульовано як законодавством про захист економічної конкуренції так і практикою Верховного Суду України, довід позивача про відсутність у нього такого обов'язку є нікчемним та не приймається судом.

Суд також вважає такими, що не відповідають закону твердження представників відповідача про відсутність повноважень позивача на пред'явлення цього позову, у зв'язку з тим, що Рішення приймалось ні позивачем, а Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 12-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України приймається від імені Антимонопольного комітету України. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України приймається від імені територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Пунктом 7 постанови ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" передбачено, що згідно з частинами шостою і сьомою статті 12 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" рішення адміністративних колегій названого Комітету та його територіальних відділень приймаються відповідно від імені Антимонопольного комітету України або від імені його територіального відділення.

Таким чином, під час прийняття Рішення Адміністративна колегія Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України діяла від імені позивача, а тому позивач має право на пред'явлення цього позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа» (пр-т. Ген. Острякова, буд. 166-б, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 32561545, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету Ленінського району міста Севастополя (р/р 31110106700007 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022916, призначення платежу: код бюджетної класифікації доходів 21081100) пеню у сумі 11 220,00 грн. (одинадцять тисяч двісті двадцять грн. 00 коп.).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Авіа» (пр-т. Ген. Острякова, буд. 166-б, м. Севастополь, 99040, ідентифікаційний код 32561545, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) у доход Державного бюджету міста Севастополя (р/р 31215206783001 у Головному управлінні Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 23013519) 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору .

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 08.02.2014.

Суддя Ю.В. Лотова

919/1297/13/3221/14