Рішення

від 03.02.2014 по справі 910/24290/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24290/13 03.02.14

За позовом Підприємства «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рібекс Лтд»

про стягнення 246 943, 60 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Двоєглазов Д.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Підприємство «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» (надалі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рібекс Лтд» (надалі -відповідач) про стягнення суми невикористаних коштів у розмірі 246 943, 60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виконання робіт за договором №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.01.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду від 16.12.2013 р. не виконав.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи про місцезнаходження юридичної особи.

З наявних в матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (станом на 16.12.2013р. та 13.01.2014р.) вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 25.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. та від 13.01.2014 р. судом направлено на зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу відповідача. При цьому, до суду повернулися конверти з відміткою - «фірма вибула».

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.08.2008 р. між Підприємством «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рібекс ЛТД» укладено договір будівельного субпідряду №18/08/08-145, умовами якого передбачено, що відповідач зобов'язався на свій ризик за завданням позивача виконати роботи по будівництву індивідуального будинку котеджного типу АС-071 загальною площею 650,8 м.кв. на ділянці №70 в с. Троєщина між вул. Леніна та вул. Толстого у Деснянському районі м. Києва, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вищеназвані роботи.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість всіх доручених відповідачеві по договору робіт визначається договірними цінами, які складають невід'ємну частину даного договору та складає 2 000 194,00 грн. Договірна ціна є приблизною. Остаточна вартість робіт визначається за результатами виконання всіх робіт згідно з актами приймання виконаних робіт.

Згідно п. 3.1. договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання зобов'язань по даному договору. Строки початку та закінчення виконання робіт визначаються графіком виконання робіт. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття позивачем. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою позивача.

Пунктом 3.4. договору погоджено, що обсяг робіт вважається виконаним після підписання двохстороннього акту приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (ф. №КБ-3в).

Відповідно до п. 4.4.7. договору позивач має право відмовитися від договору в односторонньому порядку у випадку систематичного порушення відповідачем своїх зобов'язань за цим договором.

Згідно затвердженого сторонами графіку виконання робіт, погоджені договором роботи мають бути виконані відповідачем з вересня 2008 р. по вересень 2009 р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві 583 912,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача (наявні в матеріалах справи).

При цьому, відповідачем виконано робіт лише на суму 336 968,40 грн., що вбачається з наданого акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р. (копії в матеріалах справи).

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи через невиконання відповідачем погоджених обсягів підрядних робіт у визначені строки, позивач направив відповідачеві претензію №237 від 04.07.2013 р. у якій відмовився від договору №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р. та вимагав повернути 246 943,60 грн. на які не було виконано відповідачем робіт.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки відповідачеві було направлено претензію з відмовою від договору та проханням перерахувати кошти на які не було виконано підрядних робіт, тому відповідач був зобов'язаний повернути перераховані та невикористані кошти у розмірі 246 943,60 грн., що відповідач в свою чергу не зробив.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором підряду.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачеві 583 912,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача.

Як встановлено судом вище, відповідачем виконано робіт лише на суму 336 968,40 грн., що вбачається з наданого акту приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2008 р., доказів належного виконання підрядних робіт відповідачем суду не надано.

Судом також встановлено, що позивач, керуючись пунктом 4.4.7. договору 05.07.2013 р. направив відповідачеві претензію №237 від 04.07.2013 р., у якій відмовився від договору №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р. та вимагав повернути 246 943,60 грн. на які не було виконано відповідачем робіт., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист з відтиском печатки поштової установи (наявний у матеріалах справи).

Крім того, позивач у претензії вимагав повернути 246 943,60 грн. на які не було виконано відповідачем робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За таких обставин, враховуючи наявність у замовника права відмовитися від договору у односторонньому порядку за умови невиконання підрядником робіт у погоджені строки, оскільки відповідачем не виконано необхідного обсягу підрядних робіт згідно встановленого графіку,суд приходить до висновку, що укладений між сторонами договір №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р. припинив свою дію з моменту отримання відповідачем претензії №237 від 04.07.2013 р., а саме - з 08.07.2013 р. (враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів по місту Києву, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року N 1149 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів».)

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тобто, до відсутності правової підстави вищенаведена стаття відносить також і випадок, коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Відмова позивача від договору №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р. та припинення його дії і є тією підставою, яка відпала в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, кошти в розмірі 246 943,60 грн. позивачем перераховувались відповідачу на підставі договору №18/08/08-145 будівельного субпідряду від 18.08.2008 р., який, в свою чергу, припинив дію.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з повернення безпідставно отриманих коштів з 15.07.2013 р.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання щодо повернення позивачеві перерахованих коштів. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 246 943,60 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Підприємства «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рібекс Лтд» (03039, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 25, ідентифікаційний код - 33630331) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Підприємства «Вертикаль» Благодійного фонду «Дзвін надії» (02217, м. Київ, вул. Електротехнічна, буд. 18, ідентифікаційний код - 30472417) 246 943 (двісті сорок шість тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 60 коп. - невикористаних коштів та 4 938 (чотири тисячі дев'ятсот тридцять вісім) грн. 87 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 06.02.2014 р.

Суддя Бондарчук В.В.