Рішення

від 05.02.2014 по справі 109/251/2014-ц

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

справа № 109/251/2014-ц

провадження № 2/109/160/2014

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Організація «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (далі - Фонд) 17 січня 2014 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 18538,27 грн.

Вимоги мотивовані невиконанням відповідачами взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 1070/Х від 06.05.2011 року та договором поруки від 06.05.2011 року.

У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не з'явились, просили розглядати справу за їх відсутності, надавши відповідні письмові заяви до канцелярії суду.

Представник позивача Моргунов В.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги визнали.

Відповідно до частини другої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Згідно з частиною другою статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Судом встановлено, що між Фондом та ОСОБА_1 06 травня 2011 року було укладено кредитний договір № 1070/Х (далі - Договір), на підставі якого позичальнику було надано кредит в сумі 100 000,00 грн. зі сплатою 3,0 % річних для придбання сільськогосподарського устаткування.

Між тими ж сторонами 07 червня 2011 року було укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою сума кредиту збільшена до 200 000,00 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, між Фондом та ОСОБА_1 було укладено додаткові угоди: № 2 від 30.09.2011 року, № 3 від 03.12.2012 року, № 4 від 11.02.2013 року, № 5 від 16.09.2013 року.

За умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався в обумовлені строки повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та інші платежі (п.п.3.6, 3.7, 3.9, 3.10, 3.13).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір поруки від 06.05.2011 року з ОСОБА_2

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною другою вказаної статті передбачено відповідальність поручителя перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржника, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ОСОБА_2 зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором від 06.05.2011 року № 1070/Х, що передбачено п.1.1 зазначеного договору.

Відповідно до положень статті 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Ні позичальником ОСОБА_1, ані поручителем ОСОБА_2 зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування грошима не виконуються.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

На підставі розрахунку, наданого позивачем, заборгованість позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 за кредитним договором № 1070/Х від 06.05.2011 року станом на 16 січня 2014 року становить: за кредитом - 11418,28 грн., процентам за користування кредитом - 1629,06 грн., комісії - 600,00 грн. Заборгованість у вказаній сумі відповідачами не оспорювалась.

Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктами 6.2, 6.3 кредитного договору встановлена відповідальність за порушення зобов'язання, зокрема: у разі прострочення строків погашення кредиту, передбачених п.п. 1.3.6, 1.3.8, 3.6, 3.13, 4.2.5, 5.1.5, 7.4, а також прострочення строків оплати процентів, передбачених п.п. 1.3.7, 3.9, 3.13 вказаного договору, позичальник сплачує кредитору неустойку в розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.

Відповідно до п.7.1 Договору обслуговування у разі прострочки строків оплати послуг Фонду, передбачених п.п. 4.4, 4.5, 6.1, 6.2 цього Договору, позичальник сплачує кредитору неустойку в розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Розмір неустойки, нарахованої за прострочення строків погашення кредиту та сплати процентів за кредитним договором, складає 4750,68 грн., розмір неустойки за прострочення строків погашення комісії складає 140,25 грн.

Нарахування неустойки за порушення зобов'язання поряд з процентами за користування кредитом та комісією, які передбачені договором, не є подвійною відповідальністю одного виду. Лише неустойка, як вид забезпечення виконання зобов'язання, є відповідальністю за його порушення.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порушили умови укладеного з ними договору, у зв'язку з чим настають відповідні правової наслідки, у тому числі й сплата неустойки, яка передбачена договором, на що відповідачі погодились під час його підписання.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1070/Х від 06.05.2011 року в сумі 18538,27 грн., яка утворилась станом на 16 січня 2014 року, та складається з заборгованості: за кредитом у сумі 11418,28 грн., процентам за користування кредитом у сумі 1629,06 грн., комісії в сумі 600,00 грн., неустойки в сумі 4890,93 грн.

Заборгованість у вказаній сумі з відповідачів слід стягнути солідарно.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп. з кожного.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 543, 549, 551, 553, 554, 611, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, статтями 10, 11, 60, 88, 158, 197, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_2) на користь Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (поточний рахунок № 26001000087568 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, ЄДРПОУ 31592182, МФО 300023) заборгованість за кредитним договором № 1070/Х від 06.05.2011 р. в сумі 18538 грн. 27 коп. (Вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять вісім гривень 27 копійок), яка утворилась станом на 16 січня 2014 року та складається з заборгованості: за кредитом у сумі 11418,28 грн., процентам за користування кредитом у сумі 1629,06 грн., комісії в сумі 600,00 грн., неустойки в сумі 4890,93 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІІН НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (ІІН НОМЕР_2) на користь Організації «Кримський республіканський Фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» (поточний рахунок № 26001000087568 в ПАТ «Укрсоцбанк» м. Київ, ЄДРПОУ 31592182, МФО 300023) судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 121 грн. 80 коп. з кожного (Сто двадцять одна гривня 80 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Суддя С.М. Проскурня