cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" лютого 2014 р. Справа № 911/4735/13
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ордо",
02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9
03150, м. Київ, вул. Горького, 43/45, офіс 16
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ",
07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 6
про стягнення 41 202,94 грн.
за участю представників:
позивача - Недибалюк В.Д. (довіреність від 17.12.2013, б/н);
відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ордо" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ" (далі - відповідач) про стягнення 41 202,94 грн., з яких: 40 000,00 грн. основного боргу, 812,53 грн. пені, 390,41 грн. 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором про надання юридичних послуг від 01.04.2013 № 1-А/04/13.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 851/14 від 21.01.2014) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2014 розгляд справи відкладено на 04.02.2014.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1401/14 від 27.01.2014) позивачем подано документи на виконання ухвали господарського суду Київської області від 20.12.2013.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 1939/14 від 04.02.2014) позивачем подано клопотання про розмежування позовних вимог, що викладені у прохальній частині позовної заяви. Оскільки зазначене у клопотанні розмежування відповідає змісту позовної заяви, судом прийнято вказане розмежування.
У судовому засіданні 04.02.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.
Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.
На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.02.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ордо" (далі - позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ" (далі - відповідач, замовник) укладено договір про надання юридичних послуг від 01.04.2013 № 1-А/04/13 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язується надати замовнику юридичні послуги, передбачені Договором, а замовник зобов'язується оплатити їх (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 2.3. Договору, завершення надання послуг оформляється актом приймання-передачі послуг. Послуги вважатимуться наданими замовнику на дату отримання акту приймання-передачі послуг замовником по факсу, електронною поштою, поштовим відправлення або іншими засобами зв'язку, прийнятними для обох сторін. Якщо замовник протягом 5 днів, з дня отримання акта приймання-передачі послуг не надасть обґрунтованих заперечень, то послуги будуть вважатися наданими виконавцем у повному обсязі та відповідно до умов Договору на дату, коли акт приймання-передачі послуг був отриманий замовником.
Згідно з пунктами 3.1. та 3.2. Договору, винагорода виконавця за Договором складає 5 000,00 гривень в місяць. Послуги сплачуються замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем, в якому послуги були надані.
Договір вважається укладеним з дня його підписання сторонами та діє до 01.04.2014 (пункт 7.1. Договору).
На виконання умов Договору, позивач у період з 01.04.2013 до 01.12.2013 надавав відповідачу юридичні послуги, перелік яких визначений пунктом 1.2. Договору. Фактичне надання вказаних послуг позивачем підтверджується проектами процесуальних документів, що розроблялися позивачем на замовлення відповідача, копії яких додані до матеріалів справи, та усними поясненнями представника позивача у судових засіданнях 21.01.2014 та 04.02.2014.
На виконання пункту 2.3. Договору завершення надання послуг щомісячно оформлялося актами приймання-передачі послуг, які передавалися відповідачу електронною поштою або вручалися представнику відповідача особисто.
До матеріалів справи долучені копії актів приймання-передачі наданих послуг від 03.05.2013, від 03.06.2013, від 01.07.2013, від 01.08.2013, від 02.09.2013, від 01.10.2013, від 01.11.2013, від 02.12.2013, що підписані в односторонньому порядку позивачем, та копію претензії від 11.12.2013 № 1-УГ, із підписом директора відповідача - Мельник Ю.М. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 993395) про їх отримання 11.12.2013.
Крім того, до матеріалів справи долучено лист від 27.01.2014 за підписом директора відповідача, в якому підтверджується отримання оригіналів актів приймання-передачі наданих за Договором у період з 01.04.2013 до 31.11.2013.
У матеріалах справи відсутні будь-які зауваження відповідача щодо спірних послуг чи щодо складання актів приймання-передачі стосовно вказаних послуг.
Відповідно до вищевказаних документів, суд дійшов висновку, що позивачем надано відповідачу послуги за Договором на суму 40 000,00 грн., які прийняті відповідачем, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні акти приймання-здачі наданих послуг із запереченнями відповідача.
Доказів оплати послуг, що отримані відповідачем за Договором, до матеріалів справи не надано.
Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано довідку банківської установи, в якій зазначається інформація про наявний поточний рахунок позивача та банківську виписку про відсутність надходжень коштів на рахунок позивача від відповідача за спірний період - від 01.04.2013 до 15.01.2014.
Зважаючи, що вказані довідки підписано уповноваженими особами банківських установ та скріплено відбитками їх печаток, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято їх до уваги в якості письмових доказів невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором у спірний період, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.
З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, яке відповідачем не виконане.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем з оплати вартості послуг, що надані позивачем, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 40 000,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.
Крім того, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка за розрахунком позивача складає 812,53 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до приписів статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За результатами дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що такий вид забезпечення виконання грошового зобов'язання, як сплата неустойки у вигляді пені за час прострочення грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, сторони у Договорі чи в актах приймання-передачі наданих послуг не встановили.
Зважаючи на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань 812,53 грн. пені є безпідставною та задоволенню не підлягає.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 390,41 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та з'ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним і відповідає обставинам справи, а тому, позовна вимога про стягнення 390,41 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 40 000,00 грн. та 3 % річних у розмірі 390,41 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Позовна вимога про стягнення пені у розмірі 812,53 грн. задоволенню не підлягає.
Частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а, відтак, судовий збір, що сплачений позивачем згідно квитанції від 19.12.2013 № 13481.233.2 у розмірі 1 720,50 грн., покладається на відповідача.
При вирішенні питання розподілу судового збору, судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в постанові «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГРАФ" (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, 6, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37757516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Ордо" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37856708) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості, 390 (триста дев'яносто) грн. 41 коп. 3 % річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 07.02.2014.
Суддя С.О. Саванчук
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.02.2014 |
Оприлюднено | 10.02.2014 |
Номер документу | 37043119 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Саванчук С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні