Рішення

від 04.02.2014 по справі 911/4516/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа № 911/4516/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл 2",

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Мічуріна, 2а, кв. 77

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬ-БУД-ІНВЕСТ",

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Чапаєва, 2

про стягнення 72 372,73 грн.

за участю представників:

позивача - Полинь А.С. (довіреність від 03.12.2013 № 85);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл 2" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬ-БУД-ІНВЕСТ" (далі - відповідач) про стягнення 72 372,73 грн., з яких: 68 114,20 грн. - основний борг, 1 669,01 грн. - 3% річних та 2 589,52 грн. - пеня.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.12.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.12.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 26255 від 24.12.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 05.12.2013.

У судове засідання 24.12.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.12.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 21.01.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 687/14 від 17.01.2014) позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 862/14 від 21.01.2014) відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 21.01.2014 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 05.12.2013 відповідач не виконав, розгляд справи відкладено на 04.02.2014.

У судовому засіданні 04.02.2014 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судові засідання не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.02.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеграл 2" (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬ-БУД-ІНВЕСТ" (далі - замовник) укладено договір підряду від 24.01.2012 № 24/01-12 (далі - Договір), за умовами якого підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника: будівництво «ПС 110/10 кВ Бориспільський житловий комплекс», а замовник зобов'язується прийняти та оплатити належним чином виконані роботи (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору вартість робіт по Договору становить 6 805 445,65 грн.

Згідно з пунктом 4.2. Договору замовник зобов'язується оплатити виконані роботи протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

Зі змісту Договору вбачається, що він за правовою природою є договором підряду, а, відтак, правовідносини, які виникли у зв'язку з його виконанням регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Згідно з частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (із змінами та доповненнями) договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт складаються підрядником на підставі виконаних робіт. Акти виконаних робіт за Договором є письмовими документами, які визначають період виконання робіт підрядником, види робіт, які здійснив підрядник за цей період та вартість цих робіт з зазначенням сум податку на додану вартість, в порядку та в розмірах, визначених чинним законодавством України та загальну суму, яка підлягає сплаті замовником.

До матеріалів справи залучено копії Актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в, що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток (Т.1, а.с. № 34-110).

Як вбачається з матеріалів справи, сторони Договору підписали акти приймання-передачі виконаних будівельних робіт без зауважень. У матеріалах справи відсутні заперечення сторін стосовно вищевказаних Актів.

Також, сторонами погоджено довідки типової форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт, копії яких залучено до матеріалів справи (Т. 1, а.с. № 16-27).

На момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач не оплатив вартість виконаних підрядних робіт на суму 68 114,20 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію від 08.10.2013 № 71 з вимогою погасити заборгованість за Договором у сумі 68 114,20 грн.

Також, на підтвердження заборгованості відповідача позивачем надано суду оригінал банківських довідок від 20.12.2013 № 02/2252 та від 20.12.2013 № 2781/09-02, про те, що на рахунок позивача від відповідача з 12.02.2013 по 19.12.2013 кошти не надходили.

Доказів оплати на час вирішення спору відповідачем суду не подано.

У зв'язку з викладеним, суд дійшов висновку, що спірні роботи виконані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчать акти прийому-передачі виконаних робіт, що підписані сторонами, які є належними і допустимими доказами прийняття підрядних робіт відповідачем і саме з підписанням яких Договір пов'язує оплату виконаних робіт.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно з частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів вбачається, що відповідачем грошове зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав, у повному обсязі не виконане.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 68 114,20 грн. заборгованості з оплати виконаних робіт є законною, відповідає обставинам справи, відповідачем не спростована, а, відтак, підлягає задоволенню.

Позивач на підставі пункту 6.1. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі 0,1 % від суми Договору за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 2 589,52 грн.

Щодо заявленої до стягнення пені, судом враховано наступне.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Преамбула Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 589,52 грн. пені.

Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 1 669,01 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру 3 % річних та встановив, що розрахунок позивача вірний, а тому позовна вимога про стягнення 1 669,01 грн. 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, дослідження матеріалів та всебічного розгляду всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 68 114,20 грн. основного боргу, 1 669,01 грн. 3% річних та 2 589,52 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відповідно до ціни позову, що визначена у позовній заяві у розмірі 72 372,73 грн., судовий збір мав бути сплачений у розмірі 1 720,50 грн., оскільки згідно з Законом України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі, що виражається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Проте, з наявного у матеріалах справи оригіналу платіжного доручення від 03.12.2013 № 473 вбачається, що судовий збір сплачено позивачем у розмірі 1 827,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно платіжного доручення від 03.12.2013 № 473 підлягає частковому поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 106,50 грн.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРИСПІЛЬ-БУД-ІНВЕСТ" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Чапаєва, 2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35980332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграл 2" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Мічуріна, 2а, кв. 77, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35455396) 68 114 (шістдесят вісім тисяч сто чотирнадцять) грн. 20 коп. основної заборгованості, 2 589 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. пені, 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять) грн. 01 коп. 3% річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтеграл 2" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Мічуріна, 2а, кв. 77, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35455396) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 106 (сто шість) грн. 50 коп. , що зайво сплачений за платіжним дорученням від 03.12.2013 № 473.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.02.2014.

Суддя С.О. Саванчук