Постанова

від 19.12.2013 по справі 801/7940/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2013 р. Справа №801/7940/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Метленко О.В., довіреність № 01-09/93 від 11.01.2013 року;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сакського міськрайонного центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Сакський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої суми матеріального забезпечення в розмірі 606,01 гривень. Позовні вимоги ґрунтуються на Законі України "Про зайнятість населення", Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та мотивовані тим, що відповідач при реєстрації як безробітна у Сакському міськрайонному центрі зайнятості не повідомила про факт трудових відносин з ПРАТ "Санаторій "Полтава-Крим", якій впливає на нарахування допомоги по безробіттю, тобто подала недостовірні дані щодо своєї особи у порушення п.2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Позивач зазначає, що за період з 15.11.2012 року по 18.12.2012 року відповідач повинен повернути відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 36 Законі України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" незаконне отримане відповідачем матеріальне забезпечення в розмірі 606,01 гривень, але у добровільному порядку не повернув кошти у наведеному розмірі, що й стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог, вказав, що правомірність вимог позивача у тому числі підтверджується постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2013 року по справі № 801/8838/13-а за позовом ОСОБА_2 до Сакського міськрайонного центру зайнятості про скасування наказів та спонукання до виконання певних дій, якою у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень на позов суду не надав, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином - судовою повісткою, яка направлена рекомендованою кореспонденцією.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В умовах ринкової економіки і рівноправності різних форм власності Законом, що визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю є Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII (який діяв на час виникнення спірних правовідносин далі Закон № 803).

Згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють (ч. 4 ст. 2 Закону № 803).

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення" держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-III (далі Закон № 1533).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги за цим Законом мають також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Згідно зі с. 2 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є:

- професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях;

- профорієнтація;

- пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення";

- надання роботодавцям - суб'єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України "Про зайнятість населення";

- надання громадянам віком старше 45 років, страховий стаж яких становить не менше 15 років, ваучера для підтримання їх конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;

- інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

У разі необхідності для проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації особа:

- направляється до закладів охорони здоров'я для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства;

- забезпечується місцем проживання на період проходження професійної підготовки або перепідготовки, підвищення кваліфікації та їй компенсуються витрати на проїзд до місця проходження навчання та у зворотному напрямку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за погодженням з правлінням Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 219), реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за місцем їх проживання (відповідно до паспортної реєстрації) за умови пред'явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту.

Абзацом 3 пункту 11 Порядку № 219 передбачено, що за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає до центру зайнятості в день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, визначеними частиною третьою статті 1 Закону № 803-XII (тобто не належить до зайнятого населення), і не отримує пенсії на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер. Особа, яка за своїми релігійними переконаннями відмовилася від отримання такої довідки, подає копію паспортної сторінки з відповідною відміткою.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 08.11.2012 року звернулась до Сакського міськрайонного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні. Згідно наданої ОСОБА_2 інформації про відсутність трудової діяльності вона була віднесена до категорії безробітних «Незастраховані особи, які мають право на матеріальні виплати у розмірі прожиткового мінімуму». На підставі заяви від 15.11.2012 року їй надано статус безробітної, з виплатою допомоги по безробіттю та наданням соціальних послуг щодо сприяння пошуку роботи.

З матеріалів справи вбачається, що у подальшому, у зв'язку із тим, що ОСОБА_2 на відвідування центру зайнятості, яке було призначено їй згідно з п.13 «Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які - шукають роботу, і безробітних» затвердженого Постановою КМУ від 14.02.2007 р. № 219, не з'явилась, допомога по безробіттю була скорочена на 60 днів ( пп.5 п.5 ст.31 Закону 1533-ІП).

Судом встановлено, що позивачем проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

За результатами розслідування складений акт №66-Т від 04.01.2013 року, за висновками якого встановлено, що згідно перевірки бази даних виявлено факт надання недостовірних даних ОСОБА_2, яка 08.11.2012 року (тобто під час реєстрації) не повідомила про останнє місце роботи у ПРАТ «Санаторій «Полтава- Крим» з 08.05.2012 року по 02.07.2012 року (стаття звільнення 38 КЗпП), тоді як факт працевлаштування впливає на нарахування відповідної допомоги.

У вищенаведеному Акті, у рядку: «пояснення безробітної» зазначено, що ОСОБА_2 було невідомо про офіціальне працевлаштування.

Судом встановлено, що факт працевлаштування відповідача у період з 08.05.2012 року по 02.07.2012 року підтверджується копіями наказів на прийняття та звільнення по ПРАТ «Санаторій «Полтава- Крим».

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач фактично працювала у вищевказаному підприємстві з 08.05.2012 року та була звільнена 02.07.2012 року за статтею 38 Кодексу Законів України про працю (власне бажання), у період до перебування на обліку у Сакському міськрайонному центрі зайнятості.

Відповідно до ч.2.ч 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

П.п. 8,9 п. 5 Положення передбачено, що служба з метою організації своєї діяльності має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованими як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також: несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 на реєстрації як безробітна у Сакському міськрайонному центру зайнятості не повідомила про факт трудових відносин, який впливає на нарахування допомоги по безробіттю, таким чином вона подала недостовірні дані щодо своєї особи, чим порушила п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Таким чином, нараховане матеріальне забезпечення з 15.11.2012 року по 18.12.2012 року (з 8 дня після реєстрації до зняття з обліку у Сакському міськрайонному центру зайнятості) в загальній сумі 606,01 гривень, було отримано ОСОБА_2 незаконно, та відповідно до абз. 5 п.1 ст.34 тач.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» підлягає поверненню.

24.04.2013 року позивачем видано наказ №НТ-130424, яким головного спеціаліста - бухгалтера відділу бухгалтерського обліку Сакського міського центру зайнятості зобов'язано відобразити за позивачем дебіторську заборгованість в розмірі 606,01 гривень; головного спеціаліста-юрисконсульта зобов'язано надіслати відповідний лист позивачу та у разі непогашення заборгованості у встановлений строк вжити заходи реагування щодо стягнення з позивача відповідної суми.

Судом встановлено, що у подальшому Сакський міськрайонний центр зайнятості надіслав відповідачу лист від 24.04.2013 року вих. №01-09/670, яким запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з отримання цього листа відшкодувати суму в розмірі 606,01гривень.

Судом також встановлено, що вищенаведений лист відповідачем отримано саме 29.04.2013 року, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 12), але ОСОБА_2 відмовилася відшкодувати суму в розмірі 606,01гривень у добровільному порядку.

Відповідно до пп.1 п.20 Порядку № 219 (у редакції чинній на час знаття позивача з обліку), громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

04.01.2013 року ОСОБА_2 була знята з обліку у Сакському міськрайонному центрі зайнятості згідно наказу від 08.01.2013 року №130108.

Разом із тим, як свідчать матеріали справи, відповідач, не погодившись із наказами Сакського міськрайонного центру зайнятості про зняття з неї статусу безробітної; наказом №НТ -130424 про повернення грошових коштів в розмірі 606,01 гривень, звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про скасування наказів та спонукання відповідача до виплати допоміг.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.10.2013 року по справі №801/8838/13-а у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Сакського місьрайонного центру зайнятості про скасування наказів та спонукання до виконання певних дій, - відмовлено повністю. Станом на 16.11.2013 року скарг на рішення суду не надходило, у зв'язку з чим рішення набуло законної сили.

Згідно з частиною 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Таким чином, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2013 року по справі №801/8838/13-а набрала законної сили.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.10.2013 року по справі №801/8838/13-а, що набрала законної сили, встановлена правомірність прийнятих позивачем наказів про зняття з ОСОБА_2 статусу безробітної та про повернення грошових коштів в розмірі 606,01 гривень, у тому числі встановлена незаконність отримання ОСОБА_2 матеріального забезпечення з 15.11.2012 року по 18.12.2012 року у розмірі 606,01 гривень та необхідність повернення незаконно отриманого матеріального забезпечення.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в розмірі 606,01 гривень або заперечень на позов, у той час як відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена статтею 39 зазначеного Закону.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Сакського міськрайонного центру зайнятості (96500, АР Крим, м. Саки, Новоселівське шосе, б. 3; р/р 37176001000524, ДУ ДКС України в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 20708681) сплачену допомогу по безробіттю у розмірі 606 (шістсот шість) гривень 01 копійка.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.