Рішення

від 27.01.2014 по справі 922/5224/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р.Справа № 922/5224/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "БаДМ", м. Дніпропетровськ до ТОВ "Діотима", м. Харків про стягнення коштів за участю :

Представника позивача: Тисленко О.М. дов. б.н від 10.01.2014 р.

Представник відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БаДМ", звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діотима" про стягнення боргу в розмірі 57976,36 грн., 15% штрафу в розмірі 8696,45 грн., пені в сумі 1610,63 грн., 10% річних в розмірі 1238,95 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 30/24 від 01.02.2013 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

15 січня 2014 року через канцелярію суду від представникf позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (арк.спр. 82-83), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 57976,36 грн. основного боргу, 15% штрафу в розмірі 8696,41 грн., пеню в сумі 3097,69 грн., 10% річних в розмірі 2368,45 грн.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов висновку, що за її змістом та за змістом раніше поданої позовної заяви вона стосується зменшення розміру позовних вимоги в частині стягнення штрафу (з 8696,45 грн. на 8696,41 грн.) та збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені ( з 1610,63 грн. на 3097,69 грн.) та 10% річних (з 1238,95 грн. на 2368,45 грн.).

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд, враховуючи, що відповідна заява підписана представником позивача - Тесленко О.М., дослідивши представницькі повноваження останнього відповідно до довіреності б/н від 10.01.2014 р. (арк.спр. 81), дійшов висновку про неможливість задоволення заяви в частині зменшення розміру штрафу, оскільки відповідні повноваження представника Тесленко О.М. не передбачені наявною в матеріалах справи довіреністю, порушують права та охоронювані законом інтереси безпосередньо позивача та свідчать про помилку у здійснені відповідного розрахунку.

Втім, в частині збільшення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 3097,69 грн. та 10% річних від простроченої суми в розмірі 2368,45 грн., суд встановив, що заява представника позивача Тесленко О.М. не суперечить наданим йому за довіреністю повноваженням, чинному законодавству України, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви в частині збільшення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 3097,69 грн. та 10% річних від простроченої суми в розмірі 2368,45 грн., та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) підтримав в повному обсязі.

Відповідач свого уповноваженого представника в судові засідання не направив, витребуваних ухвалами суду документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи акт про недоставлення кур"єрської служби, опис та квитанція кур"єрської служби (арк.спр. 108-110).

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01 лютого 2013 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір поставки № 30/24 (далі - "договір поставки").

Відповідно до п. 1.1 договору поставки постачальник зобов"язується поставити та передати у власність покупця лікарські препарати та засоби, медичні імунобіологічні препарати, супутні товари та інші форми медичного асортименту (товар), а покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 договору поставки сторони погодили, що товар постачається за цінами, зазначеними в накладних на товар.

Сторони також погодили в договорі поставки (п. 5.5), що прийом-передача товару здійснюється на підставі накладних. Наявність на накладній печатки (штампу) свідчить про прийняття товару покупцем.

Згідно п. 6.1 договору поставки оплата покупцем товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу, в строки, зазначені в накладній на передачу товару.

Позивач стверджує, що ним було поставлено, а відповідачем прийнято в період з 19.06.2013 р. по 05.09.2013 р. товар на загальну суму 60652,96 грн., втім останній за отриманий товар розрахувався не повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 57976,36 грн.

У зв"язку з виникнення вказаної заборгованості, керуючись п.п. 7.2, 7.3 та 10.10 договору поставки позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 3097,69 грн., штраф в розмірі 8696,45 грн. та 10% річних в розмірі 2368,45 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв в період з 19.06.2013 р. по 05.09.2013 р. товар на загальну суму 60652,96 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (арк.спр. 27-55).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором поставки (п. 6.1) сторони погодили, що оплата за отриманий товар здійснюється відповідачем шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу, в строки, зазначені в накладній на передачу товару.

В наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних сторони визначили кінцеві дати оплати відповідачем отриманого товару. Так, за товар, отриманий 19.06.2013 р. товар на загальну суму 28648,54 грн. відповідач мав розрахуватися до 14.07.2013 р.; за товар від 17.08.2013 р. на загальну суму 15934,92 грн. - до 11.09.2013 р.; за товар від 20.08.2013 р. на загальну суму 8077,62 грн. - до 14.09.2013 р.; за товар від 05.09.2013 р. на загальну суму 7991,88 грн. - до 30.09.2013 р.

Як стверджує позивач, відповідач частково розрахувався за отриманий товар, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 57976,36 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати вартості отриманого товару повність або в більшій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив оплату вартості отриманого за договором поставки товару, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимоги в частині стягнення 57976,36 грн. основного боргу.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені, штрафу та 10% річних, суд зазначає наступне.

Згідно п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором поставки (п.п. 7.2, 7.3) з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.02.2013 р., сторони домовились, що у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та, окрім того, за прострочення оплати поставленого товару на двадцять календарних днів покупець зобов"язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 15% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару.

Покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також десяти процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України.

Пунктом 10.10 договору поставки сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов"язань здійснюється у відповідності до строків позовної давності, визначених Цивільним кодексом України, без застосування ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано).

Суд, враховуючи наведене та прострочення відповідачем оплати вартості отриманого товару, перевіривши розмір пені та 10% річних на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253, 254, ч. 3 ст. 549, 625 ЦК України, ч. 6 статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 статті 232 ГК України, дійшов висновку, що кінцевий термін нарахування відповідних санкцій (15.01.2014 р.) визначено позивачем з дотриманням п.п. 7.2, 10.10 договору поставки та ч. 6 ст. 232 ГК України. Однак, при здійсненні відповідного розрахунку невірно визначено період обчислення пені та 10 % річних, оскільки не враховано, що відповідно до ст.ст. 253-255 ЦК України, нарахування штрафних санкцій здійснюється з наступного дня, коли зобов"язання мало бути виконане. Таким чином, пеня та 10% річних за товар отриманий 19.06.2013 р. мають нараховуватись з 15.07.2013 р.; за товар від 17.08.2013 р. - 12.09.2013 р.; за товар від 20.08.2013 р. - з 15.09.2013 р.; за товар від 05.09.2013 р. - з 01.10.2013 р.

Втім, обчислені позивачем пеня та 10 % річних за хибним періодом не перевищують розміру відповідних санкцій за вірним періодом.

Таким чином, пеня підлягає стягненню в розмірі 3097,69 грн., 10% річних - в розмірі 2368,45 грн.

Враховуючи прострочення відповідачем оплати вартості отриманого ним товару більше, ніж на 20 календарних днів, позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 8696,45 грн. також є законними та обґрунтованими.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 1720,50 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 175, 231, 232 ГК України, ст. ст. 253 - 255, 526, 549, 610-612, 625, 692, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діотима" (61015, м. Харків, провулок Донбасівський, буд. 17, код ЄДРПОУ 37874423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАДМ" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, буд. 2, код ЄДРПОУ 31816235) 57976,36 грн. основного боргу, 15% штрафу в розмірі 8696,45 грн., пеню в сумі 3097,69 грн., 10% річних в розмірі 2368,45 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.01.2014 р.

Суддя Суярко Т.Д.