ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/24202/13 06.02.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК ПЛЮС»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ЯРД МЕДІА»
Про стягнення 400 000,00 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Симончук О.М. - по дов. № б/н від 01.11.2013
Соловйова Г.А. - по дов. № б/н від 01.11.2013
Від відповідача не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК ПЛЮС» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ЯРД МЕДІА» 400 000,00 грн. боргу, який виник внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 205/0/13-10 від 24.09.2010.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24202/13 та призначено справу до розгляду на 16.01.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/24202/13 від 16.01.2014, у зв'язку з неявкою представників сторін в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 16.12.2013, розгляд справи був відкладений на 06.02.2014.
Позивач в судовому засіданні 06.02.2014 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судове засідання 06.02.2014 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали про порушення провадження у справі від 16.12.2013 та ухвали від 16.01.2014 не виконав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, з огляду на наступне
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Михайлівська/Мала Житомирська, 5/6 літ. Б, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.02.2014 є місцезнаходженням відповідача.
Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 06.02.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
24.09.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАК ПЛЮС» (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ЯРД МЕДІА» (отримувач) було укладено договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги № 205/0/13-10 (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору відповідно до умов даного договору кредитор надає, а отримувач зобов'язується належним чином використовувати та повернути фінансову допомогу в сумі 4 000 000,00 грн. в порядку та на умовах, визначених в даному договорі.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було повернуто надані позивачу грошові кошти, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 400 000,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).
Згідно з п. 1.5. договору допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок отримувача, що підтверджується випискою з банківського рахунку клієнта.
Відповідно до п. 1.6. договору сума фінансової допомоги перераховується в повному обсязі однією транзакцією, якщо інше не буде вирішено сторонами в усній формі.
Як свідчать матеріали справи (платіжне доручення № 7392 від 24.09.2010) позивачем відповідачу 24.09.2010 було перераховано фінансову допомогу в загальному розмірі 4 000 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.1. договору строк дії договору становить 1 (один) рік до 24.09.2011.
Відповідно до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з п. 2.2. договору вся сума допомоги повинна бути повернута отримувачем не пізніше ніж на останній день строку дії даного договору.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3.4.1. отримувач зобов'язався виконувати умови даного договору належним чином.
Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню грошових коштів в передбачений договором строк не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка не ос порена відповідача, що становить 400 000,00 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 400 000,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК ПЛЮС» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСКАР ЯРД МЕДІА» (м. Київ, вул. Михайлівська/Мала Житомирська, 5/6 літ. Б, код ЄДРПОУ 36218063) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАК ПЛЮС» (м. Київ, вул. Госпітальна, 4-А, код ЄДРПОУ 36386287) 400 000 (чотириста тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 10.02.2014.
СуддяВ.В.Сівакова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2014 |
Оприлюднено | 10.02.2014 |
Номер документу | 37045361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Сівакова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні