Рішення

від 04.02.2014 по справі 919/1450/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 року справа № 919/1450/13 За позовом Комунального підприємства „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради,

ідентифікаційний код 03358357 (99011, м. Севастополь, вул. Павличенко, буд. 2)

до Севастопольської торгово-промислової палати,

ідентифікаційний код 02944917 (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд. 34)

про стягнення 14654,75 грн,.

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (КП „Севтеплоенерго" СМР) - Чернова І.С., довіреність № 3-ю від 02.01.2014;

Відповідач (СТТП) - Бобовик Г.В., довіреність від 13.01.2014.

Суть спору:

Комунальне підприємство „Севтеплоенерго" СМР звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської торгово-промислової палати про стягнення 14654,75 грн .

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов Договору купівлі-продажу теплової енергії № 351 від 15.08.2006 в частині належного та своєчасного внесення оплати за отриману теплову енергію за листопад 2011 року по жовтень 2013 року.

Ухвалою від 20.12.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У поряду положень статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач надав відзив на позовну заяву, вказавши на те, що з листопада 2011 року позивачем виставляються рахунки на оплату за тарифами, що не були затверджені рішенням сесії Севастопольської міської Ради, які відповідач вважає необґрунтованими. З огляду на означене відповідач оплачує послуги, що надаються позивачем, виходячи з тарифів, які існували до 01.11.2011, а саме тариф, затверджений рішенням Севастопольської міської Ради від 04.07.2006 №382 в редакції від 20.05.2009 №6789. З огляду на означене, відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі (а.с. 97-99).

У порядку положень статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач надав письмові пояснення по суті спору, вказавши, що наказом підприємства позивача від 31.10.2011 №627 було застосовано постанову Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №114 від 30.09.2011, та керуючись пунктом 2.3 рішення сесії СМР від 22.02.2011 №424 було затверджено тарифи на теплову енергію для категорії споживачів, зокрема, у розмірі 785,70 грн/Гкал за наявності приладів обліку; за відсутності приладів обліку тарифи були затверджені у розмірі - 8,570 грн/м.кв при цілорічної оплати (зокрема і за договором від 15.08.2006 №351).

Представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

В С Т А Н О В И В:

15.08.2006 між Севастопольською торгово-промисловою палатою (Покупець) та Комунальним підприємством „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (Продавець) був укладений договір № 351 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір) (а.с.9-11), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності, своєчасно та відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами (п. 1.1 Договору).

В розділі 2 Договору сторони домовились щодо визначення тарифів на теплову енергію, а саме, відповідно до п. 2.1 Договору був встановлений тариф за одиницю теплової енергії (з ПДВ):

1) централізоване опалення - для підприємств, організацій та установ, - цілий рік - 2,63 грн/м.

Також, в п. 2.2 Договору сторони зазначили, що тарифи на теплову енергію затверджуються органами місцевого самоврядування та можуть бути змінені впродовж строку дії Договору, про що Продавець повинен повідомити Покупця через засоби масової інформації.

Згідно з п. 4.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

За змістом пункту 4.2 Договору плата за теплову енергію розраховується виходячи з займаної опалюваної площі (Додаток 1) відповідно до нормативів споживання.

Відповідно до пункту 4.5.1 Плата за договором встановлюється за опалення загальної площі в нежитлових приміщеннях кількістю 330,10 кв.м. при тарифі (без ПДВ) - 2,1920 грн/кВ.м (цілорічно). У місяць без ПДВ - 723,53 грн (ПДВ - 144,72 грн), разом з ПДВ - 368,30 грн.

Остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідно до тарифів, що діяли на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається отриманим покупцем, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим не заявить про неотримання рахунку за розрахунковий місяць (п. 4.7 Договору).

За несвоєчасне внесення плати з покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми, що нарахована до сплати (п. 4.5 Договору).

Покупець зобов'язаний: оплачувати теплову енергію у встановлені законом строки (п. 5.2.1), у випадку несвоєчасного внесення плати за отриману теплову енергію сплачувати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 5.2.10).

За змістом пункту 5.3.1 Договору продавець має право нараховувати у випадку несвоєчасного внесення споживачем плати за отриману теплову енергію пеню у розмірі, встановленому законом та договором.

Пунктом 6.1 Договору передбачена відповідальність покупця, зокрема, у разі несвоєчасного внесення платежів за теплову енергію - шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми платежу (п.п. 2).

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений на строк 3 році та набирає сили з 01.07.2006.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить письмово про розірвання договору або необхідність перегляду договору (п.10.2).

Враховуючи означене, договір є діючим і на теперішній час.

Судом встановлено, що Продавець свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: здійснював постачання теплової енергії покупцю, своєчасно виставляв рахунки-фактури для оплати покупцем (арк.с. 20-44).

Натомість, відповідач умови Договору порушив, за отриману теплову енергію розраховувався не в повному обсязі, в зв'язку з чим у нього перед позивачем (КП «Севтеплоенерго» СМР) утворився борг у розмірі 13901,75 грн. за період з листопада 2011 року по жовтень 2013 року. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснював оплату за отримані послуги у спірному періоді ,але за іншими тарифами, ніж ті, що зазначалися у рахунках, що виставляв позивач.

Листом від 19.04.2013 позивач повідомив відповідача про наявність несплаченої заборгованості (а.с. 104).

23.07.2013 відповідачем надано відповідь позивачеві, що оплата послуг централізованого опалення здійснюється за тарифами у розмірі 6,216 грн, що діяли до 01.11.2011 (а.с. 106).

Листом №325/06-06-10 від 08.08.2013 Севастопольська торгово-промислова палата звернулася до Голови Севастопольської міської Ради з проханням роз'яснити підстави нарахування КП «Севтеплоенерго» СМР нового тарифу - 8,57 грн (з ПДВ) за 1 кв.м (а.с. 100).

Листом від 11.09.2013 №0315/4434 Севастопольською міською Радою були надані роз'яснення щодо застосування нових тарифів, а саме зазначено, що Рішенням СМР від 04.07.2006 №382 (в редакції рішення 20.05.2009 №6789) були встановлені тарифи, які належать до застосування КП «Севтеплоенерго» при наданні послуг споживачам. Тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та поставку, а також тарифи на послуги по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню - є різними видами тарифів на різні види житлово-комунальних послуг в сфері теплопостачання. При цьому тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання затверджуються для суб'єктів природних монополій Національною комісією, що здійснює регулювання в сфері комунальних послуг; тарифи на послуги по централізованому опаленню та гарячому водопостачанню затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Означені послуги надаються підприємствам, організаціям та установам та іншим споживачам як кінцевим споживачам (а.с. 101).

14.06.2013 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг надано письмові пояснення відповідачеві та зазначено, що постановою Комісії від 30.09.2011 комунальному підприємству «Севтеплоенерго» СМР встановлені тарифи на теплову енергію, а не здійснення господарської діяльності з надання комунальних послуг з централізованого опалення (яку отримують споживачі). При цьому, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги для кінцевих споживачів покладено Законами України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про місцеве самоврядування в Україні» на органі місцевого самоврядування.

Таким чином, комісія, як орган державного регулювання в сфері комунальних послуг встановлює тарифи суб'єктам господарювання на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а органи місцевого самоврядування - тарифи на комунальні послуги, які надаються кінцевим споживачам, а саме тарифи на опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення.

При цьому, планування витрат, що включається до повної собівартості послуг з централізованого опалення здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основою діяльністю. Отже, тарифи на послуги з централізованого опалення будуть більшими, ніж тарифи на теплову енергію, які встановлює комісія (а.с. 102-103).

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №114 Про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Севтеплоенерго» СМР, яка набрала чинності з 01.10.2011 встановлено наступні тарифи на теплову енергію:

- для потреб бюджетних установ - 771,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ);

- для потреб інших споживачів, враховуючи військові формування Чорноморського флоту РФ - 785,70 грн за 1 Гкал (а.с. 129).

Рішенням ІІ сесії Севастопольської міської Ради від 22.02.2011 №424 «Про визнання такими, що втратили силу окремих положень рішення міської Ради від 04.07.2006 №382 «Про реалізацію тарифної політики у сфері теплопостачання та гарячого водопостачання» було вирішено у випадку зміни державним регулятором тарифів на виробництво, транспортування та постановку теплової енергії забезпечити його застосування в строки, встановлені у відповідній постанові про встановлення тарифів (п. 2.3) (а.с. 130-131).

Наказом №627 від 31.10.2011 Комунального підприємства «Севтеплоенерго» СМР було зобов'язано з 01.11.2011 застосовувати тарифи (відповідно до додатку) на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання для споживачів категорії «бюджетні установи» та «інші споживачі», яким підприємство надає теплову енергію (а.с. 132).

Додатком до наказу КП «Севтеплоенерго» СМР від 31.10.2011 №627 вказані нові тарифи для бюджетних установ та інших споживачів, зокрема, тарифи для інших споживачів при цілорічній оплаті за відсутністю приладів обліку теплової енергії - 8,570 Гкал/кВ.м. (а.с. 133).

Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 20.04.2012 №1325/02-08-06 зазначено, що НКРЕ постановою комісії від 30.09.2011 №114 було затверджено КП «Севтеплоенерго» СМР наступні тарифи на теплову енергію: для потреб бюджетних установ - 771,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ); для потреб інших споживачів - 785,70 грн за 1 Гкал (без ПДВ). Однак прийняття рішення щодо встановлення тарифів для кінцевих споживачів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води належить до повноважень органів місцевого самоврядування, для чого КП «Севтеплоенерго» СМР необхідно надати до органів місцевого самоврядування заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими формами (а.с. 108-109).

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Севтеплоенерго» СМР, яка була проведена Державною фінансовою інспекцією у місті Севастополі Державної фінансової інспекції України від 31.07.2012 №06-21/136, яка проводилася з 25.05.2012 по 24.07.2012 встановлено, що порушень з приводу встановлення в законодавчому порядку тарифів на послуги теплопостачання з боку КП «Севтеплоенерго» СМР, які діяли в період з 01.01.2011 по 31.03.2012, ревізією не виявлено (а .с. 134-135).

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриману теплову енергію за період з листопада 2011 року по жовтень 2013 року стало причиною для звернення позивача з вимогами про стягнення суми заборгованості у розмірі 13901,75 грн, пені за порушення строків виконання зобов'язання - 389,12 грн, 3% річних - 363,88 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу теплової енергії, щодо оплати поставленої позивачем (КП «Севтеплоенерго» СМР) теплової енергії.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, а також положеннями спеціальних нормативно-правових актів, зокрема, Законами України „Про теплопостачання", „Про житлово-комунальні послуги ", іншими нормативними актами.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України ).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору не допускається.

Так, згідно з пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Статтею 275 Господарського кодексу України унормовано, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погодився оплачувати електричну енергію, за тарифами, введеними в дію наказом підприємства позивача від 31.10.2011 №627 (а.с. 133), прийнятим відповідно до Постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 №114 про встановлення тарифів на теплову енергію КП «Севтеплоенерго» СМР, у розмірі - 785,70 грн за 1 гкал (без ПДВ) (а.с. 129).

Враховуючи викладене, позивач вважає, що, відповідачем не сплачено на користь позивача 13901,75 грн. за період з 01.11.2011 по жовтень 2013 року (різниця між нарахованою сумою оплати за новими тарифами (8,570 грн (з ПДВ) та сплаченою відповідачем сумою за тарифом у розмірі 6,216 грн (з ПДВ), затвердженого рішенням СМР від 04.07.2006 №382 в редакції від 20.05.2009 №6789.

Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про теплопостачання» тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.

Механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води здійснюється відповідно до Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги".

Означений порядок застосовується під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

Таким чином на законодавчому рівні діє єдина методологія обчислення тарифів на житлово-комунальні послуги та функціонує система контролю за її дотриманням.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо відносяться до комунальних послуг.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у нежилих приміщеннях, будинках і спорудах.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством (п. 11 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Пунктом 58 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води - планування витрат, що включаються до повної собівартості послуг з централізованого опалення, здійснюється з урахуванням витрат операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з основною діяльністю. Плановані витрати групуються відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном.

Пунктами 59-62,64 означеного Порядку визначений перелік витрат, пов'язаних з наданням послуг з централізованого опалення, до якого, зокрема, включені витрати на придбання теплової енергії відповідно до укладених договорів (п. 59 ). Отже, тарифи на послуги з централізованого опалення мають бути більшими, ніж тарифі на теплову енергію, які встановлені Комісією.

Рішенням СМР від 22.02.2011 №424 вказано, що у випадку зміні державним регулятором тарифів на виробництво, транспорування та поставку теплової енергії забезпечити його застосування в строки, встановлені у відповідній постанові про встановлення тарифів (а.с. 130-131).

Актом ревізії фінансово-господарської діяльності КП «Севтеплоенерго» СМР, яка була проведена Державною фінансовою інспекцією у місті Севастополі Державної фінансової інспекції України від 31.07.2012 №06-21/136, що проводилася з 25.05.2012 по 24.07.2012, будь-яких порушень з приводу встановлення в законодавчому порядку тарифів на послуги теплопостачання з боку КП «Севтеплоенерго» СМР, які діяли в період з 01.01.2011 по 31.03.2012 не виявлено (а .с. 134-135).

З огляду на таке, суд дійшов висновку про правомірне застосуванням позивачем тарифів згідно з наказом №627 від 31.10.2011 (а.с. 132) за період з листопада 2011 року по жовтень 2013 року.

Таким чином, відповідач взяті на себе зобов'язання за договором щодо повної оплати за отриману теплову енергію належним чином не виконав.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13901,75 грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 389,12 грн.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку внесення повної оплати за договором, суд вважає правомірним нарахування суми пені від суми неналежним чином виконаного грошового зобов'язання, враховуючи наступне.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В пунктах 4.8, 5.2.8, 6.1 (2) Договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати за теплову енергію з Покупця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення від суми платежу.

За несвоєчасну оплату послуг споживач сплачує пеню в установлених законом та договором розмірах (п. 23 Постанови КМ України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення")

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд, перевірив розрахунок пені (арк.с. 17), наданий позивачем, та дійшов висновку про те, що здійснений розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому, вважає його таким, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі - 389,12 грн .

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 363,88 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії, отже, нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних (арк.с. 18-19), наданий позивачем, вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 363,88 грн. також підлягають задоволенню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу 13901,75 грн., пеня - 389,12 грн., 3% річних - 363,88 грн, а всього 14654,75 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Севастопольської торгово-промислової палати (ідентифікаційний код 02944917 (99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, будинок 34) на користь Комунального підприємства „Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Л. Павліченко, 2, ідентифікаційний код 03358357 ) суму основного боргу 13901,75 грн., пеню - 389,12 грн., 3% річних - 363,88 грн, а всього 14654,75 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот п'ятдесят чотири грн., 75 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07 лютого 2014 року

Суддя підпис О.С. Погребняк

Згідно з оригіналом помічник судді І.О. Кузьміна 07.02.2014

Вих. № 919/1450/13/3087/14