Ухвала

від 04.02.2014 по справі 817/3992/13-а

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"04" лютого 2014 р. Справа № 817/3992/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дубенському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" грудня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дубенському районі Рівненської області про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області про стягнення заборгованості в сумі 600,00 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі Рівненської області на користь Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі не відшкодовані за період з червня по жовтень 2013 року витрати на виплату і доставку пенсії в разі втрати годувальника, нещасний випадок з яким стався на території країн СНД, в розмірі 600, 00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дубенському районі звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

27 січня 2014 року від Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що за період з червня по жовтень 2013 року позивачем було виплачено для ОСОБА_5, 600 грн. пенсії по втраті годувальника нещасний випадок з яким стався на території країн СНД.

Нещасний випадок з ОСОБА_6 стався ІНФОРМАЦІЯ_1 на виробництві, внаслідок якого він помер, про що свідчить акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 (а.с.23-24).

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи між сторонами складено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказані суми витрат включалися позивачем до актів щомісячної звірки, але не були прийняті до заліку та не відшкодовувались відповідачем.

Позивачем та відповідачем було підписано акти щомісячних звірок з таблицями розбіжностей (а.с.6-15).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст.10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.п. "г" частини 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов'язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплат здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до частини 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулась застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Статтями 3 та 5 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних Держав про гарантії прав держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення, підписаної 13.03.1992 року, встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою несе держава, що надає пенсійне забезпечення. Дія Угоди поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав учасниць Угоди.

Отже, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Закону України "Про пенсійне забезпечення" спільною постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за №376/7697, затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пункт 4 Порядку передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних, випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати по виплаті та доставці пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві який стався з ним та території країн СНД, за період з червня 2013 року по жовтень 2013 року в сумі 600,00 грн.

Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 12 червня 2012 року та 21 травня 2013 року ( справи №№21-165а12 та 21-129а13 відповідно).

Щодо посилання відповідача на обставини, що розрахунки між Фондами повинні проводитися на централізованому рівні, колегія суддів зазначає, що позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати і не ставив питання про зобов'язання відповідача підписати акти звірки. Тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спір про стягнення невішкодованих витрат на виплату і доставку пенсії в разі втрати годувальника, нещасний випадок з яким стався на виробництві на території країн СНД, має бути вирішений по суті заявлених позовних вимог.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дубенському районі Рівненської області відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дубенському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "09" грудня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя

Роздруковано та надіслано: р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Дубенському районі Рівненської області вул. Шевченка,27, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600

3- відповідачу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Дубенському районі Рівненської області вул.Шевченка, 34, м.Дубно, Дубенський район, Рівненська область, 35600